Справа № 2-3816/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
13 вересня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Загорулько Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Видавничий Дім «Персонал», третя особа – Міжнародна Академія управління персоналом, про вилучення накладу книг з вільного обігу, стягнення винагороди та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача вилучити наклад книг ОСОБА_3, виданих відповідачем, в повному обсязі з вільного обігу та передати його до бібліотек та шкіл ім. ОСОБА_3 за рахунок відповідача і надати позивачу документальний звіт про вилучення і передачу накладу книг ОСОБА_3 до бібліотек та шкіл; заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії по відтворенню, опублікуванню та розповсюдженню творів ОСОБА_3; стягнути з відповідача винагороду (роялті) за використання творів ОСОБА_3 у розмірі 42 211 грн., грошову суму у розмірі 5% від суми продажу книг в двох томах ОСОБА_3, виданих відповідачем, а також 50 000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позиває ОСОБА_1 є спадкоємицею свого діда - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.12.2006 р., проте в квітні 2008 р. ДП «Видавничий Дім «Персонал» були опубліковані поезія та проза ОСОБА_3 в двох томах накладом 1000 примірників без згоди позивача, чим порушив права позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Відповідач ДП «Видавничий Дім «Персонал» в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.
Третя особа - Міжнародна Академія управління персоналом в судове засідання також не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В 2008р. ДП «Видавничий Дім «Персонал» були опубліковані поезія та проза ОСОБА_3 в двох томах накладом 1000 примірників. Зокрема відповідачем були опубліковані такі книги: Том 1. Книга перша. ОСОБА_3. «ІНФОРМАЦІЯ_1». Поезія, Том 2. Книга друга. ОСОБА_3. «ІНФОРМАЦІЯ_1». Поезія, Том 2. Книга перша. ОСОБА_3. «ІНФОРМАЦІЯ_1» Проза, том 2, Книга друга. ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_1» Проза.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є дідом позивача, яка є його спадкоємицею, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.12.2006 р.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб’єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Відповідно до ст. 29 цього Закону майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Згідно із ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформлюється авторським або ліцензійним договором, який має бути укладений у письмовій формі.
Зважаючи на те, що між позивачем як спадкоємицею та відповідачем не було укладено жодного авторського чи ліцензійного договору на передачу майнових прав, як це передбачено законом, суд вважає, що використання відповідачем об’єкта авторського права відбулось не на законних підставах у порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Відповідач всупереч вимог ст. 442 ч. 3 ЦК України опублікував твір без згоди автора.
Відповідно до ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору. Статтею 446 ЦК України передбачено, що строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, який відліковується з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.
Мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за відтворення і (або) опублікування примірників творів наукової, художньої, публіцистичної та іншої літератури і музичного мистецтва, зафіксованих поліграфічним способом встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» № 72 від 18.01.2003 р.
Відповідно до ст. 448 ЦК України автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі 5% від суми кожного продажу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Дане право переходить до спадкоємців автору твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, а саме спливає через сімдесят років, що підліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.
Оскільки відповідач протягом тривалого часу розповсюджував результати творчої діяльності без відома спадкоємців автора, суд вважає, що такими діями відповідач завдав позивачу моральної шкоди.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а тому необхідно зобов’язати ДП «Видавничий Дім «Персонал» вилучити наклад книг ОСОБА_3, виданих відповідачем, в повному обсязі з вільного обігу та передати його до бібліотек та шкіл ім. ОСОБА_3 за рахунок відповідача і надати позивачу документальний звіт про вилучення і передачу накладу книг ОСОБА_3 до бібліотек та шкіл; заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії по відтворенню, опублікуванню та розповсюдженню творів ОСОБА_3; стягнути з відповідача винагороду (роялті) за використання творів ОСОБА_3 у розмірі 42 211 грн., а також стягнути з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди.
Вимоги позивача про стягнення грошової суми у розмірі 5% від суми продажу книг в двох томах ОСОБА_3, виданих відповідачем, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні не встановлена кількість проданих відповідачем примірників книг ОСОБА_3
На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ДП «Видавничий Дім «Персонал» на користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Також стягнути з ДП «Видавничий Дім «Персонал» в дохід держави (422,11 + 8,50) 430,61 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 23, 442, 445 та 446 ЦК України, ст.ст. 10, 20, 30, 212, 213 та 226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково .
Зобов’язати ДП «Видавничий Дім «Персонал» вилучити наклад книг ОСОБА_3, виданих ДП «Видавничий Дім «Персонал» , в повному обсязі з вільного обігу та передати його до бібліотек та шкіл ім. ОСОБА_3 за рахунок ДП «Видавничий Дім «Персонал» і надати ОСОБА_1 документальний звіт про вилучення і передачу накладу книг ОСОБА_3 до бібліотек та шкіл.
Заборонити ДП «Видавничий Дім «Персонал» здійснювати будь-які дії по відтворенню, опублікуванню та розповсюдженню творів ОСОБА_3.
Стягнути з ДП «Видавничий Дім «Персонал» на користь ОСОБА_1 винагороду (роялті) за використання творів ОСОБА_3 у розмірі 42 211 грн., 50 000 грн. моральної шкоди та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ДП «Видавничий Дім «Персонал» в дохід держави 430,61 грн. судового збору.
У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Суддя