Справа № 22- 3099                             Головуючий в 1 інстанції - Корекян Н.Р.

Категорія - 21                                                           Доповідач - Шевченко В.Ю.

РІШЕННЯ

 іменем     України

15 березня 2007 року

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого Турової О.М. суддів Шевченко В.Ю., Могутової Н.Г. при секретарі Гармаш О.В. з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 18 січня 2007р. за позовомОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне про відшкодування  моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві. Позивач посилається на те, що, тривалий час працюючи на підприємствах вугільної промисловості, отримав професійне захворювання - хронічну вертеброгенну попереко-кресцову радікулопатію, у зв"язку з чим висновком МСЕК від ЗО січня 2003р. йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 2 групи. При переогляді на МСЕК 14 березня 2006р. втрата професійної працездатності за вказаним професійним захворюванням встановлена у розмірі 60% безстроково. Внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві йому спричинена моральна шкода, на відшкодування якої просив стягнути з відповідача 25000грв.

Рішенням Сніжнянського міського суду від 18 січня 2007р. позов задоволено частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне на користьОСОБА_1стягнуто моральну шкоду у розмірі 18000грв.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не було надано належних доказів щодо підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, цей факт не підтверджено відповідним висновком МСЕК. Крім того, суд не врахував, що відповідно до Закону України "Про Державний   бюджет  України   на  2007р."   дія  окремих   статей   Закону  України„Про

2

загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105 , в тому числі відносно відшкодування моральної шкоди, зупинено.

Представник відповідача в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, тривалий час працюючи на підприємствах вугільної промисловості, отримав професійне захворювання - хронічну вертеброгенну попереко-кресцову радікулопатію, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 30 січня 2003р. йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 2 групи. При переогляді на МСЕК 14 березня 2006р. втрата професійної працездатності за вказаним професійним захворюванням встановлена у розмірі 60% безстроково. Враховуючи, що внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві позивач відчував фізичні і моральні страждання, суд з урахуванням конкретних обставин справи, вирішив стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 18000грв.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, згідно висновків МСЕК від 30.01.2003р. та від 14.03.2006р. позивачу у зв"язку із професійним захворюванням було встановлено втрату працездатності вперше у розмірі 50%, а потім 60% відповідно. При цьому суд зазначив, що оскільки на час первинного встановлення позивачу втрати професійної працездатності та на час розгляду, справи діяли норми Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, посилання відповідача на ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р.", якою зупинено дію зазначених норм, не можуть бути прийняті до уваги.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, суд постановив рішення 18 січня 2007р., яким з відповідача на користь позивача було стягнуто моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві. Відповідно до вимог ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007р.", який набрав чинності з 01 січня 2007р., було зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 статті 1, підпункту „є" пункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку.

Виходячи з наведеного, правових підстав для стягнення сум у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 на час постановления судового рішення не було, оскільки призупинення дії закону не дає підстав для його застосування.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимогиОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

                     3

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі вимог ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р.".

Керуючись ст.ст.307, 309, 313,316 ЦПК України, апеляційний суд,

 ВИРІШИВ:

Апеляційну скарг Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне задовольнити.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 18 січня 2007р. скасувати.

В задоволенні позовуОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути зОСОБА_1на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Сніжне витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 01грв.50коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.