Справа № 22ц - 2180/2007 рік                  Головуючий першої інстанції Чапланова О.М. Категорія: 21                                              Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„15" березня 2007 року                    Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі, Державного підприємства „Торезантрацит" ВАТ „Державна холдінгова компанія „Торезантрацит" про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Торезського міського суду Донецької області від 11 грудня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі, Державного підприємства „Торезантрацит" ВАТ „Державна холдінгова компанія „Торезантрацит" про відшкодування моральної шкоди -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про поновлення йому строку на звернення до суду і задоволення його позову.

В обґрунтування доводів скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи скарги в повному обсязі. Представники відповідачів заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що 31.05.1996 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем.стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав виробничу травму: закритий перелом лучевої кістки, травматичний відрив

2

шиловидного відростка на правій і лівій кістках. Згідно висновку МСЕК від 9,08.2001 року позивачу первинно була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 20% у зв'язку з травмою 1996 року. Висновком МСЕК від 18.09.2003 року цей відсоток втрати професійної працездатності підтверджено безстроково.

Визнаючи, що позивач у зв'язку з виробничою травмою зазнав фізичного та морального страждання, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволені позову, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволені позову про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі у відшкодування моральної шкоди 30000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що травма s позивачем відбулася в 1996 році, тобто до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на підставі якого діє Фонд, і відповідно до ст. 12 Закону України „Про охорону праці", який діяв на час спричинення позивачу трудового каліцтва, відшкодування моральної шкоди повинно було провадитися власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних страждань потерпілого, порушенню його нормальних життєвих зв'язків.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 до ДП „Торезантрцит" ВАТ „ДХК Торезантрацит" суд виходив з того, що нещасний випадок з позивачем стався на виробництві 31.05.1996 року, до суду він звернувся з вимогами про відшкодування моральної шкоди у вересні 2006 року, тобто по спливу 10-ти років і таким чином пропустив встановлений законом трьохмісячний строк звернення до суду з даним питанням, не надав суду доказів поважності пропуску цього строку в не просив його поновити.

Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, всебічно і повно з"ясував обставини справи, перевірив доводи сторін і постановив обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріально і процесуального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Торезського міського суду Донецької області від 11 грудня 2006 року залишити без змін.

                                                                        3

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена

безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання

законної сили.