Справа № 22-2422 Головуючий в 1 інстанції - Алексєєнко І.П.
Категорія - 21 Доповідач - Шевченко В.Ю.
РІШЕННЯ
іменем України
15 березня 2007 року
Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого Турової О.М. суддів Шевченко В.Ю.,Могутової Н.Г. при секретарі Гармаш О.В. з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Гірницькому районі м.Макіївки на рішення Гірницького районного суду м.Макіївки від 28 грудня 2006р. за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Гірницькому районі м.Макіївки про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Гірницькому районі м.Макіївки на рішення Гірницького районного суду м.Макіївки від 28 грудня 2006р., яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, на його користь з відповідача стягнуто моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров"я на виробництві у розмірі 25000грв.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не було надано належних доказів щодо підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, цей факт не підтверджено відповідним висновком МСЕК. Крім того, суд не врахував, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006р." дія окремих статей Закону України„Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105 , в тому числі відносно відшкодування моральної шкоди, зупинено.
Представник відповідача в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду, в задоволенні позову відмовити.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, тривалий час працюючи на підприємстві вугільної промисловості, отримав професійне захворювання -хронічну попереково-кресцову радикулопатію. Згідно висновку МСЕК від 20 липня 2004р.
2
позивачу вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв"язку з професійним захворюванням. Він визнаний інвалідом 3 групи. При переогляді на МСЕК 02.08.2005р. втрата професійної працездатності у розмірі 50% встановлена безстроково.
Враховуючи, що внаслідок професійного захворювання .позивачу завдано
моральної шкоди, а також з урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань ,
суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, у сумі
25000грв.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Згідно змісту вимог ст.ст. 1,21,28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105 (зі змінами та доповненнями) у разі настання страхового випадку на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну робітникові внаслідок ушкодження здоров"я, у тому числі і моральну шкоду при наявності підстав факту спричинення цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок шкідливих умов праці позивач отримав професійні захворювання. Згідно висновку МСЕК від 20 липня 2004р. позивачу вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв"язку з професійним захворюванням. Він визнаний інвалідом 3 групи. При переогляді на МСЕК 02.08.2005р. втрата професійної працездатності у розмірі 50% встановлена безстроково.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяною внаслідок ушкодження здоров"я за нормами Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-X1V. Згідно змісту вимог ст.34 вказаного Закону України висновок МСЕК про наявність моральної шкоди передбачено у випадку заподіяння шкоди умовами виробництва, яка не спричинила стійкої втрати потерпілим працездатності. Із матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, тому апеляційний суд вважає непереконливими доводи апеляційної скарги про необхідність підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004р. № 1-рп\2 ушкодження здоров"я, спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеню втрати професійної працездатності спричиняє йому моральні і фізичні страждання. Обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.
Доводи відповідача про те, що Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки правовідносини по даній справі виникли до прийняття вказаного Закону.
Проте визначену судом суму на відшкодування моральної шкоди апеляційний суд вважає надмірною, оскільки вказана моральна шкода частково компенсована чітким виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати тих виплат, які передбачені ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до роз"яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)
3
шкоди" від 31 березня 1995р. розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Враховуючи конкретні обставини справи, ступінь порушення життєвих стосунків позивача, потребу у додаткових зусиллях для організації життя та виходячи із засад справедливості і розумності, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 18000грв.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з ухваленням нового рішення про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 18000грв. відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України. Керуючись ст.ст.307,309,313,316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки задовольнити частково.
Рішення Гірницького районного суду м.Макіївки від 28 грудня 2006р. змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Гірницькому районі м.Макіївки на користь ОСОБА_1моральну шкоду у розмірі 18000 (вісімнадцяти тисяч) грв.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.