ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

23.08.06                                                                                           Справа  № 14/27-391

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Бобеляк О.М.,

                                                    Орищин Г.В.,

при секретарі   Чубатюк О.

з участю представників:

від скаржника (позивач) –Заводовська К.М.

від відповідача –Гураль Р.В., Буклешова Т.М.

розглянув апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Ніколя» від 31.05.2006 року б/н

на постанову господарського суду Тернопільської області від 05.05.2006 року (підписана 20.05.2006 року), суддя Руденко О.В.

у справі №14/27-391,

за позовом Приватного малого підприємства «Ніколя», м.Тернопіль

до відповідача Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

про скасування податкових повідомлень-рішень

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 05.05.2006 року в справі № 14/27-391 ПМП «Ніколя»відмовлено в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд свій висновок мотивував тим, що пунктом 5.1  статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати виробництва та    обігу    -    це сума    будь-яких    витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Даним Законом встановлені і певні обмеження щодо віднесення понесених витрат до складу валових. Так, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції допитано у судовому засіданні в якості свідка Чепіль  В.Р., працюючого як на момент проведення перевірки контролюючим органом так і на момент оформлення документів від імені позивача та ТОВ „Світ”, ТОВ „Некс компані”, ПП „Девайс”, ПП „Юнітекс”, на посаді головного бухгалтера приватного малого підприємства „ Ніколя”, який пояснив що ніяких фінансово - господарських операцій між ПМП „Ніколя" та ТОВ „Світ", ТОВ „Некс компан”", ПП „Девайс”, ПП „Юні текс” не проводилось; жодні товари (роботи, послуги) від наведених вище суб'єктів господарювання позивач не отримував; первинні документи від імені наведених вище юридичних осіб, в тому числі накладні та податкові накладні підписувались директором позивача та посадовими особами приватного підприємства за вказівками керівника; печатки ТОВ „Світ", ТОВ „Некс компані” ПП „Девайс", ПП „Юнітекс" знаходились у керівника позивача.

Судом також взято до уваги висновок №1350 судово - криміналістичної почеркознавчої експертизи по кримінальній справі №1173471,  яким встановлено факти підписання окремих накладних, податкових накладних, акту прийому - передачі робіт від імені контрагентів позивача по договору , посадовими особами ПМП „Ніколя”.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ПМП „Ніколя” подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Тернопільської області від 05.05.2006 року в справі № 14/27-391 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов ПМП „Ніколя” задоволити.

Зокрема скаржник зазначав про те, що згідно положень ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, накладні складаються виключно продавцем товарів, а у відповідності з п.8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідальність за несвоєчасність складення первинних документів та недостовірність відображених в них даних несуть особи, які склали та підписали відповідні документи.

Скаржник вказує на те, що відповідальність платника податку за порушення його контрагентом податкового законодавства Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачає.

Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року для платника податку не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо), перевіряти знаходження за юридичною і фактичною адресою.

Діяльність ТОВ "Світ", ТОВ "Некс компані", ТОВ "Девайс" та ПП "Юнітекс" легітимізована державою у встановленому порядку і перевірка достовірності таких фактів до компетенції ПМП "Ніколя" не належить.

В судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила суд постанову господарського суду Тернопільської області від 05.05.2006 року в справі № 14/27-391 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов ПМП „Ніколя” задоволити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги,  просили постанову господарського суду Тернопільської області від 05.05.2006 року в справі № 14/27-391 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з мотивів наведених у запереченні на апеляційну скаргу. Представники відповідача вказували на те, що контрагенти позивача за юридичними та фактичними адресами не знаходяться; державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва 8 жовтня 2003 року звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" з моменту перереєстрації; дозвіл   на виготовлення  печаток  та  штампів  товариству  "Некс  компані" а також ПП "Юнітекс" дозвільною системою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві не видавався; ПП „Девайс” звітності не подає з липня 2000 року, директор та засновник підприємства "Девайс" засуджений за злочин, передбачений ст.309 ч. 2 КК України і з листопада 2001  року знаходиться в місцях позбавлення волі.

  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПА у Тернопільській області проведено додаткову позапланову комплексну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002 року по 30.06.2003 року, за наслідками якої складено акт від 5 травня 2004 року №12/26-30/22598481.

В ході перевірки встановлено, що приватне мале підприємство "Ніколя" отримувало товарно - матеріальні цінності та послуги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Некс компані", Приватного підприємства "Девайс", Приватного підприємства "Юнітекс".

Зокрема:

- Приватне мале підприємство "Ніколя" придбало товарно - матеріальні цінності у товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" (м. Київ) на суму 289367,12 грн., в тому числі податок на додану вартість 48227,85 грн.

Відповідно до Інформації ДПА у м. Києві товариство з обмеженою відповідальністю "Світ" за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса невідома, останні звітні документи підприємство подало за місцем реєстрації за жовтень 1999 року, з показниками, що засвідчують про відсутність фінансово - господарської діяльності. Крім того, за повідомленням управління податкової міліції державної податкової адміністрації у м. Києві державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва 8 жовтня 2003 року звернулася, до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Світ" з моменту перереєстрації.

- Приватне мале підприємство "Ніколя" отримало від товариства з обмеженою відповідальністю "Некс компані" (м. Київ) маркетингові послуги на суму 205746,0 грн., в тому числі податок на додану вартість 34291,0 грн. На момент проведення перевірки приватне мале підприємство "Ніколя" не проводило розрахунок за отримані послуги від товариства з обмеженою відповідальністю "Некс компані". За повідомленням управління податкової міліції державної податкової адміністрації у м. Києві проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Некс компані" неможливе в зв'язку з відсутністю   його   за  юридичною   та  фактичними   адресами.   Крім   цього,   дозвіл   на виготовлення  печаток  та  штампів  товариству  "Некс  компані"  дозвільною  системою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві не видавався.

- Приватне мале підприємство "Ніколя" отримало від приватного підприємства "Девайс" (м. Київ) товаро - матеріальні цінності на суму 252775,61 грн., в тому числі податок на додану вартість 42129,27 грн. За повідомленням управління податкової міліції державної податкової адміністрації у м. Києві проведення зустрічної перевірки приватного підприємства  "Девайс"   неможливе  в  зв'язку  з  відсутністю  його  за  юридичною та фактичними адресами. Підприємство не подає звітності з липня 2000 року. Крім цього, директор    та    засновник    підприємства    "Девайс"    Войтенко    О.Ю.    згідно    вироку Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2002 року засуджений за злочин, передбачений ст.309 ч. 2 КК України і з листопада 2001  року знаходиться в місцях позбавлення волі.

- Приватне мале підприємство "Ніколя" отримало від приватного підприємства "Юнітекс" (м. Київ) маркетингові послуги на суму 36000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість 6000,0 грн. На момент проведення перевірки приватне мале підприємство "Ніколя" не проводило розрахунок за отримані послуги від приватного підприємства "Юнітекс".   За   повідомленням   управління   податкової   міліції   державної   податкової адміністрації  у  м.   Києві   проведення  зустрічної  перевірки   приватного  підприємства "Юнітекс" неможливе в зв'язку з відсутністю його за юридичною та фактичними адресами. Крім  цього,  дозвіл  на  виготовлення  печаток  та  штампів   приватному  підприємству "Юнітекс" дозвільною системою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві не видавався. Реєстрація ПП "Юнітекс" проведена на Прокошина ОМ., який згідно його ж пояснень не має жодного відношення до діяльності підприємства, будь-яких документів від його імені не підписував.

В акті перевірки зроблено висновок, що в порушення пп. 5.2.1 п. .5.2 та іш.5.3.9 п.5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 138 868 грн. та завищено валові витрати по оподаткуванні прибутку підприємства на 208 345 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем 06.05.2004 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000222677/0/8403, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок на додану вартість в розмірі 208302 грн. (з яких 138868 грн. –основний платіж та 69434 грн. штрафні (фінансові) санкції).

- №0000222677/0/8404, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок на прибуток в розмірі 312517,40 грн. (з яких 208344,90 грн. –основний платіж та 104172,50 грн.).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно і до п.3.1.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт) послуг на митній території України; продаж товарів (робіт , послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, що є підставою для віднесення вказаної у ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Як слідує із наявних у справі матеріалів, поданих сторонами доказів, в тому числі і акту перевірки, ТзОВ „Світ”, ТзОВ „Некс компані”, ПП „Девайс”, ПП „Юнітекс” у встановленому порядку зареєстровані уповноваженим органом як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, в т.ч ПДВ відповідними органами ДПІ.

Відповідно, контрагенти позивача по договору при відвантаженні товару, або оформленні документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) ( п.п.7.3.1 п.7.3 статті 7 Закону), відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, у разі фактичного проведення відповідних фінансово - господарських операцій, і їх оформлення у встановленому законом порядку, зобов'язані були надати покупцю податкову накладну, що має містити необхідні реквізити, вичерпний перелік яких наведений у зазначеній статті.

В розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів; продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг); господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

          У п.п. 5.1  статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вказано,  що    валові витрати виробництва та    обігу    -    це сума    будь-яких    витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Даним Законом встановлені і певні обмеження щодо віднесення понесених витрат до складу валових. Так, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом зазначених норм необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника. Зазначені витрати відповідно до вимог закону мають бути підтверджені відповідними документами ведення і вберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку,

Відповідно до ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р, за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка Чепіль В.Р., який на момент проведення перевірки контролюючим органом так на момент оформлення документів від імені позивача та ТОВ „Світ”, ТОВ „Некс компані”, ПП „Девайс”, ПП „Юнітекс” працював головним бухгалтером приватного малого підприємства „ Ніколя", пояснив що жодних фінансово - господарських операцій між ТОВ „Некс компані”, ПП „Девайс”, ПП „Юнітекс” не проводилось; жодні товари (роботи , послуги) від наведених вище суб'єктів господарювання позивач не отримував ; первинні документи від імені наведених вище юридичних осіб, в тому числі накладні та податкові накладні підписувались директором позивача та посадовими особами приватного підприємства за вказівками керівника; печатки ТОВ „Некс компані”, ПП „Девайс”, ПП „Юнітекс” знаходились у керівника позивача.

В матеріалах справи також наявний висновок №1350 судово - криміналістичної почеркознавчої експертизи за кримінальною справою № 1173471 складений 12.11.2004 року, в якому зазначено, що експертизою встановлено факти підписання окремих накладних, податкових накладних, акту прийому - передачі робіт від імені контрагентів позивача по договору , посадовими особами ПМП „Ніколя”.

В ході розгляду справи, позивачем господарському суду не надано жодного доказу, що надані позивачу як маркетингові послуги так і ТМЦ використовувались останнім в подальшому у власній господарській діяльності, а також враховуючи пояснення свідка і не могли ані надаватись ані використовуватись, відповідно зважаючи на вищезазначені норми Законів, вони не відноситься до складу валових витрат.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем правомірно визначено податкові зобов’язання позивачу спірним податковими повідомленнями-рішеннями.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                          

                                                      у х в а л и в:

     

Апеляційну скаргу ПМП „Ніколя” від 31.05.2006 року відхилити.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 05.05.2006 року по справі № 14/27-391 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                        Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                Бобеляк О.М.

       

                                                                                           Орищин Г.В.