УКРАЇНА

Суворовський районний суд міста Одеси

Справа № 2- 756 2010 рік

РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня  2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Гудіної Н.І. при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики

Установив:

     Позивач звернувся з позовом до відповідача про повернення позики, мотивуючи свої вимоги тім, що  24 січня 2009 року  ОСОБА_2   за письмовою розпискою у присутності свідків з числа 3 (трьох) співробітників Спільного українсько-американського підприємства «Інтервіндоус» товариства з обмеженою відповідальністю власноруч отримав від нього,  громадянина США ОСОБА_1   гроші в сумі 20 000 (двадцяті тисяч) американських доларів на умовах договору позики.

    За умовами зазначеної розписки, що складена також в присутності свідків, і яка за формою відповідає вимогам ч.2 ст. 1047 ЦК України, позичальник зобов'язався повернути позичені ним в мене гроші протягом 3 (трьох) місяців рівними частинами по 6 667 (шість тисяч шістсот шістдесят сім) доларів США щомісяця, починаючи з 5 квітня 2009 року, а потім до 5 травня 2009 року, 5 червня 2009 року Розмір процентів за договором не визначено.

    За таких умов позичальник мав не пізніше 05 червня 2009 року повернути йому всю суму позики, чого не сталося.

    5 квітня 2009 року позичальник належну частину грошей не повернув.

    6 травня 2009 року позичальник повернув йому  у присутності   ОСОБА_3 5 000 (п'ять) тисяч доларів США, про що отримав від нього  зворотну розписку.

    5 червня 2009 року позичальник належну частину грошей не повернув.

З 6 червня 2009 року позичальник перестав відповідати на його дзвінки, чим надав йому  підстави вважати, що він вмисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо повернення йому  грошей в розмірі 15 000 (п'ятнадцяті тисяч) доларів США, які за курсом НБУ (7,61грн. за 1долар США ), що діє станом на день подання цієї позовної заяви, складає 114 150 гривень.

    За таких умов позичальник порушив свої цивільно-правові зобов'язання перед позикодавцем і має нести відповідальність за це. При він  цьому виходить  з такого:

                      Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 114 150 грн. (сто чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят гривень).  Судові витрати покласти на відповідача.

Вивчив   матеріали справи, вислухав думку  позивача та його представника,  котрі наполягали  на задоволенні позову, думку відповідача та його представника, котрі заперечували проти задоволення позову, пояснення свідків, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

     В судовому засіданні встановлене наступне:

    24 січня 2009 року  ОСОБА_2   за письмовою розпискою у присутності свідків з числа 3 (трьох) співробітників Спільного українсько-американського підприємства «Інтервіндоус» товариства з обмеженою відповідальністю власноруч отримав від нього,  громадянина США ОСОБА_1   гроші в сумі 20 000 (двадцяті тисяч) американських доларів на умовах договору позики.

позичальник зобов'язався повернути позичені ним в мене гроші протягом 3 (трьох) місяців рівними частинами по 6 667 (шість тисяч шістсот шістдесят сім) доларів США щомісяця, починаючи з 5 квітня 2009 року, а потім до 5 травня 2009 року, 5 червня 2009 року Розмір процентів за договором не визначено.

    За таких умов позичальник мав не пізніше 05 червня 2009 року повернути йому всю суму позики, чого не сталося. 6 травня 2009 року позичальник повернув йому  у присутності   ОСОБА_3 5 000 (п'ять) тисяч доларів США, про що отримав від нього  зворотну розписку.

    Допитаний в судовому засіданні відповідач пояснив, що він дійсно взяв у  ОСОБА_1 гроші в сумі 20000 доларів США. 5000 доларів США він повернув ОСОБА_1. Але він вважає, що ці гроші він брав не у самого ОСОБА_1, а у власника фірми Спільного українсько-американського підприємства «Інтервіндоус»  для того, щоб виконати роботи на замовлення цей фірми. Крім того, він неодноразово повертав гроші позивачеві, віддавав  їх не самому позивачу, а співробітникам його фірми. В судовому засіданні відповідач не тільки не надав в підтвердження своїх слів розписок про отримання співробітниками фірми Спільного українсько-американського підприємства «Інтервіндоус» , але не зміг й надати розписку в отриманні 5000 доларів США ОСОБА_1, пояснив, що він загубив цю розписку.

    Свідки, котрі були допитані в судовому засіданні пояснили, що вони знали про те, що ОСОБА_2 брав у ОСОБА_1 гроші, але на яких умовах, та коли повертав їм це невідомо.

    Відповідно до ст. 1046 ЦК України «за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками».

    Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей».

    У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України «позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дні пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором».

    За нормою ч. З ст. 1049 ЦК України «позика вважається повернутою в момент передані  позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, ще позичалася, на його банківський рахунок».

    Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначені наслідки порушення договору позичальником: «якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу».

    Згідно зі ст. 625 ЦК України «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

    Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України «позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України».

Недобросовісна поведінка свідчить про наявність підстав задля забезпечення позову.

    Сума грошової заборгованості   в гривнях  складає  114 150 грн. .  

 Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов до висновку про те, що з ОСОБА_2 повинно бути стягнене  на користь ОСОБА_1 борг в сумі 114150,00 грн., державне мито в сумі 1140,50 грн., 250,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а всього -115540,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57,60, 169,212- 215 ,218 ЦПК України , ст.ст. 15-16, ст.ст . 625, 1046, ч.2 ст. 1047, ч.1 ст. 1048, ч..ч.1 , 3 ст. 1049, ч.1 ст. 1050 ЦК України ,  суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 114150,00 грн., державне мито в сумі 1140,50 грн.,, 250,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а всього -115540,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Суддя