Справа №2-2607/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лівандовської Т.В.,
при секретарі Гуляй О.М.,
з участю позивача ОСОБА_2.,
представника відповідача Кондратішиної В.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" в особі представника Волинської філії ЗАТ „Український мобільний зв'язок" ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку, договірної санкції, пенсійного збору та пені,
ВСТАНОВИВ:
13.03.2007 року ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (надалі ЗАТ "УМЗ") в особі Волинської філії ЗАТ „УМЗ" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку, договірної санкції, пенсійного збору та пені.
Свій позов мотивує тим, що між ним та відповідачем по справі 15.03.2005 року було укладено договір № 2144770 та додаткову угоду до нього про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку на номер телефону НОМЕР_1 і відповідачу був наданий особовий рахунок - 1.11149033, на підставі якого мали здійснюватись розрахунки за надані послуги.
Відповідно до умов договору та Правил користування мережами стільникового зв'язку ЗАТ "УМЗ", відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати абонентську плату та вартість наданих послуг, нарахованих згідно тарифів ЗАТ "УМЗ" до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно умов основного договору №2144770 в період з березня 2005 року по жовтень 2005 року ЗАТ "УМЗ" надав ОСОБА_2. послуги стільникового радіотелефонного зв'язку на загальну суму 377,27 грн., а також, відповідач повинен сплатити відповідно до п.10 ст.1, п.9 ст.2, п.11 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року 6 % пенсійного збору від вартості наданих послуг зв'язку, а з 01.08.2005 року 7,5 % на підставі внесених змін до вищезазначеного Закону. Проте, відповідач оплатила послуги лише частково в розмірі 281, 00 грн., в тому числі внесків до Пенсійного фонду. Решта суми відповідачем в обумовлені терміни сплачена не була.
На підставі п.5.2 Основного договору, договір було припинено достроково 30. 10.2005 року. Проте, відповідно до п.1.4 Додаткової угоди до Договору про надання послуг передбачено, що припинення дії Основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань, що виникли до такого припинення.
Відповідно до п. 4.3 основного договору за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України. Згідно з розрахунком позову, сума пені становить 4 грн. 42 коп.
Згідно п.1.2 додаткової угоди, при достроковому припиненні договору, абонент сплачує ЗАТ "УМЗ" договірну санкцію в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії основного договору, починаючи з дня відмови від основного договору або припинення його дії. Згідно розрахунку, сума договірної санкції становить 1821 грн. 35 коп.
З Листа Пенсійного фонду України № 04/3600 від 24.07.2001 року вбачається, що зобов'язання, щодо утримання та перерахування збору на рахунки органів Пенсійного фонду України покладено на операторів стільникового зв'язку. Рахунки по сплаті вказаного збору на суму 4,08 грн. відповідачем не оплачені.
Враховуючи наведене, просить Стягнути з відповідача в користь ЗАТ "УМЗ" заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку в сумі 1922 грн. 04 коп., в тому числі: 92 грн. 19 коп. - основного боргу, 4 грн. 42 коп. - пені, 4 грн. 08 коп. - пенсійного збору, 1821, 35 грн.-договірної санкції, а також покласти на відповідача судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просить задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що не зможе відразу сплатити борг, оскільки, ніде не працює, адже, доглядає дитину-інваліда. Живе лише на пенсію.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення.
Судом встановлено, що 15.03.2005 року між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" та ОСОБА_2. укладено договір № 2144770 про надання послуг мобільного зв'язку (а.с.6) та додаткову угоду (а.с.8) на номер телефону № НОМЕР_1, і відповідачу було надано особовий рахунок - 1.11149033 на підставі якого, вона повинна була здійснювати розрахунки за надані послуги.
Згідно вказаного договору та Правил користування мережами стільникового зв'язку ЗАТ "УМЗ", відповідач зобов'язана сплачувати абонентську плату в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Із розрахунку вбачається, що за період дії договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги зв'язку в розмірі 92 грн. 19 коп., а, тому, саме ця сума і підлягає стягненню в користь позивача.
Відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ "Про телекомунікації"", у разі затримки плати за надані послуги, споживачі сплачують пеню, яка згідно розрахунку, становить 4 грн. 42 коп. і підлягає стягненню в користь позивача.
Крім того, за період дії даного договору, відповідач не сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який згідно розрахунку позивача, становить 04 грн. 08 коп., і підлягає стягненню в користь позивача.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Разом з тим, враховуючи матеріальне становище відповідача, а також те, що на утриманні відповідача знаходиться дитина-інвалід, що в повній мірі стверджується медичним заключениям №3894 (а.с.24) та інвалідним посвідченням (а.с.26), тому, на думку суду, позов підлягає до часткового задоволення, а саме, на користь ЗАТ "УМЗ" з позивача слід стягнути: 92
грн. 19 коп. - основного боргу, 4 грн. 42 коп. - пені, 04 грн. 08 коп. - пенсійного збору, а від сплати договірної санкції, слід звільнити.
Також підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених судових витрат.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 551, 625, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, ст. 1 п. 10, ст. 2 п. 9, ст. 4 п. 11 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації""
суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку в розмірі: 92 (дев'яносто дві) гривні 19 копійок основного боргу, 4 (чотири) гривні 42 копійки пені, 4 (чотири) гривні 08 копійок пенсійного збору, а всього на загальну суму 100 (сто) гривень 69 (шістдесят дев'ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" судові витрати в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня, 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього на загальну суму 81 (вісімдесят одна) гривня.
В решті позовних вимог- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне-оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.