Справа 2-5/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2007 року Острозький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої-Поліщук Т.М.
при секретарі-Остроголова О.М.
за участю адвокатів - ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні м. Острога цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання право чину недійсним та
позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення сім'ї
ОСОБА_1
встановив :
ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд та просить поновити йому строк звернення в суд ,так як він не знав до 2006 року про наявність договору застави квартири де він проживає зі своєю сім'єю , а також просить визнати недійсним договір застави квартири АДРЕСА_1 посвідчений 22 липня 1999 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 за реєстровим №496 , мотивуючи свою заяву тим ,що згоди на посвідчення такого договору не давав та договір не підписував.
В свою чергу ОСОБА_5 звернувся з позовом в суд та просить зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення з неї сім'ї ОСОБА_1 , мотивуючи заяву тим, що на даний момент він є єдиним власником квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні кожен із позивачів свої позовні вимоги підтримав.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 визнали і пояснили ,що ОСОБА_1 дійсно не підписував договір застави квартири. Що стосується позову про усунення перешкод в користуванні квартирою для ОСОБА_5, то цей позов вони не визнали так як рахують ,що договір застави був посвідчений нотаріусом не правомірно.
ОСОБА_5 позов ОСОБА_1 не визнав та пояснив , що договір застави був посвідчений нотаріусом ОСОБА_6 з дотриманням всіх вимог діючого на той час законодавства.
ОСОБА_6 на не одноразові виклики до суду не з'явилася, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
При таких обставинах суд рахує , відносно вимог до відповідачки ОСОБА_6, за можливе прийняти заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_1 позов ОСОБА_5 не визнав так як рахує ,що той безпідставно намагається позбавити його житла.
Суд вивчивши матеріали справи , заслухавши сторони по справі, свідків рахує позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання право чину недійсним доведеним та таким що підлягає до задоволення із слідуючи підстав.
Як вбачається із договору застави від 22 липня 1999 року ОСОБА_2, в рахунок отриманої від ОСОБА_5 позики грошей, оформила договір застави квартири АДРЕСА_1. Цей договір підписали також члени її сім'ї та співвласники квартири ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 / а. с. 8-9/.
Проте як стверджує ОСОБА_1, після трагічної загибелі його сина Віктора , що загинув в серпні місяці 1993 року, він з членами своєї сім'ї практично не спілкувався, постійно виїздив на заробітки за кордон та за межі свого місця проживання в межах України ,а тому такий договір застави не підписував та про те ,що його дружина позичала в когось гроші в рахунок заставленої їхньої спільної квартири нічого не знав. В Острог повернувся в 2004 році, тоді і дав дружині по її проханню доручення на ведення від його імені справи в суді, хоча про саму суть справи нічого не знав.
Як доказ свого твердження долучив до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть сина та ксерокопію закордонного паспорту та копію доручення на ведення справи в суді на ім'я його дружини.
Свідок ОСОБА_9 показав , що недавно мав бесіду з ОСОБА_1 і той йому розповів , що взнав про те ,що його дружина ОСОБА_2 в тайні від нього позичила гроші під заставу квартири . При цьому він жалівся ,що ніколи не міг подумати ,що вона може таке зробити.
Сама ОСОБА_2 пояснила, що дійсно у 1999 році мала фінансову проблему , а
тому змушена була позичити в ОСОБА_5 під заставу квартири гроші. Договір застави
оформляла приватний нотаріус ОСОБА_6 в себе вдома по вул. Гагаріна м.
Острога. При цьому був присутній лише ОСОБА_5 та вона. Її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір підписували пізніше. Нотаріус при цьому не роз'яснила для неї наслідків підписання такого договору. Оскільки її чоловіка на той час не було вдома , то договір від його імені як співвласника квартири , вона підписала особисто. З того моменту пройшов тривалий час і вона забулася за кого підписувала договір за чоловіка чи за сина ОСОБА_3 , а тому спочатку позов було подано від імені її сина ОСОБА_3. І лише з часом , після висновку першої експертизи вона згадала ,що в дійсності на момент підписання договору застави , не було її чоловіка ОСОБА_1. Вона особисто чоловікові про те що підписала за нього договір застави квартири нічого не говорила.
Як вбачається із ксерокопії свідоцтва про право власності від 26 березня 1996 року , квартира АДРЕСА_1 , на праві спільної власності належала ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частинах по 1/4 частині кожному , а тому при вчинені будь яких дій щодо цієї квартири потрібно було згоду всіх співвласників .
Волевиявлення учасника право чину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Волевиявлення на підписання договору застави зі сторони ОСОБА_1, при посвідчені договору застави квартири не було, і він такого правочину не підписував.
Таким чином ОСОБА_1 був позбавлений по мимо його волі Конституційного права на житло , так як будь якого іншого житла на праві приватної власності не має.
Цей факт також підтверджується висновком експерта від 14.12.2006 року де зазначено-підпис від імені ОСОБА_1 в договорі застави квартири АДРЕСА_1 від 22.07.1999 року посвідченому приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 496 ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням підписів ОСОБА_1 /а.с.155-157/.
Відповідачка ОСОБА_4 показала ,що дійсно підписувала договір застави на квартирі в приватного нотаріуса ОСОБА_6, коли там уже нікого не було .
Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача ОСОБА_8 про те , що ОСОБА_1 не міг не знати про існування такого договору застави набагато раніше, так як державним виконавцем проводився опис квартири з ціллю виставлення її та продажу через аукціон.
Як вбачається із наданих суду ксерокопій документів 3 вересня 2001 року, державним виконавцем Лук'яновою М.Л., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в порядку примусового виконання виконавчого надпису № 754. Копію постанови направлено співвласникам квартири АДРЕСА_1 з повідомленням від 3.09.02001 року / а. с. 35-36/
Однак ОСОБА_1 не міг отримати цих документів так як відповідно до штампу в закордонному паспорті, він уже 12.05.2001 року виїхав за межі України / а.с.25/.
Не був він присутнім також під час складання акту опису та арешту спірної квартири, державним виконавцем 26 вересня 2002 року /Справа 2-83/06 рік а.с.8./ Присутнім при цьому ,згідно відмітки в актові опису, був лише ОСОБА_3.
Повідомлення про продаж квартири з аукціону ніхто із сім'ї ОСОБА_1 не отримував.
Будь яких доказів про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність договору застави вчиненого з його яко би підписом, раніше вказаного ним строку в матеріалах справи не має , а тому при таких обставинах суд рахує за можливе поновити для нього строк позовної давності та враховуючи той факт ,що він в дійсності не підписував договору застави квартири, задовольнити його позовні вимоги.
При таких обставинах суд рахує безпідставними позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення сім'ї ОСОБА_1 .
На даний час між сторонами існує спір про право власності на спірну квартиру. В Острозькому районному суді за клопотанням ОСОБА_8 в окреме провадження виділено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним виконавчого напису та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Враховуючи цей факт суд рахує позовні вимоги ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення сім'ї ОСОБА_1 із спірної квартири передчасними і такими ,що на даному етапі розгляду справи не підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст..ст.203, 207,215,267, 321, 355-358, 380, 391, 578 ЦК України, ст. ст. 15,31,60,130,209,212-215 , ЦПК України ,суд
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним задовольнити.
Договір застави квартири АДРЕСА_1 в м. Острог посвідчений 22 липня 1999 року приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований за реєстровим №496, визнати не дійсним.
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення сім'ї ОСОБА_1 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідачки ОСОБА_6. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано нею протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Сторони можуть подати до Острозького райсуду заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький райсуд протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.