Судове рішення #11726243

                                                                                                                                                                                                                            Справа № 2-4313/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010  року     Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок і виплату недоотриманої пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01.01.2007 року по даний час , додаткової пенсії в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по даний час  та підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по даний час з подальшим перерахунком та виплатою.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона народилася в 1944 році, перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності, 2 група захворювання пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС та проживає на території посиленого радіоекологічного контролю і тому відповідач повинен виплачувати їй у відповідності до ст.50 Закону  додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 39 Закону доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати  та  у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Проте відповідач виплачує додаткову пенсію, доплату до пенсії та підвищення до пенсії в значно меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством України. Вона звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплату додаткової пенсії, доплати до пенсії та підвищення до пенсії. Однак, її заява залишена без задоволення.

В судове засідання позивачка не з’явилася, але звернулася із заявою в якій просить  розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно копії паспорта вбачається, що позивачка народилася 12 серпня 1944 року,  тому  являється дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Згідно копії витягу із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО-1 № 330567 від 26.12.2008 року вбачається, що позивачу встановлена 2 група інвалідності, захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Згідно довідки № 3994 від 20.07.2010 року виданої виконкомом Рокитнянської селищної  ради вбачається, що позивачка з 26.09.1998 року по даний час проживає в смт. Рокитне, яке віднесено до території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно листа та довідки № 5798/П-01 від 27.07.2010 року  виданих відповідачем вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 26.04.1995 року і отримує пенсію по віку. У відповідності до законів про Державний бюджет на відповідний рік та постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, № 1 від 03 січня 2002 року позивачка з 01.01.2007 року і по даний час щомісячно отримує у відповідності до ст. 39 Закону доплату до пенсії, як непрацююча пенсіонерка, що проживає на території у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5,20 грн., у відповідності до ст. 50 Закону щомісячно в період з 01.03.2009 року по даний час отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в сумі 99,60 грн.-141,80 грн., виходячи з розміру розрахункової величини 19,91 грн., а згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” отримує підвищення до пенсії, в сумі 47 грн. по 49,80 грн., виходячи з розміру розрахункової величини 19,91 грн.

Позиція відповідача, щодо розміру доплати до пенсії,  додаткової пенсії та підвищення до пенсії, які фактично нараховуються та виплачуються позивачу , яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  є безпідставним.

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено та зупинено ст.ст. 39,50  Закону України   „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

Відповідно до ст.39 Закону, в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні  посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату .

Відповідно до ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  пенсії дітям війни підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що відповідач ігноруючи вимоги ст. ст. 39, 50  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» , рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про здійснення перерахунку та виплаті недоотриманих сум до пенсії.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, положення ст. ст.   39, 50  Закону , ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та строк позовної давності, а саме те, що позивачка звернувся з позовом  04.08.2010 року, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та проведення виплати недоплаченої доплати  до пенсії з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року, додаткової пенсії з 01.03.2009 року по 09.09.2010 року  та підвищення до пенсії за період з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року, дата ухвалення судового рішення.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує вищевказані рішення Конституційного Суду України, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача  керуватися та виконувати положення ст.ст. 39, 50  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   та ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,  щодо нарахування та виплати позивачці  в подальшому щомісячну доплату до пенсії, додаткову пенсію та підвищення до пенсії у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, а саме з 10.09.2010 року і до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8,19,22,113 Конституції України, ст.ст. 39, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,   ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,    рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. в АДРЕСА_1, задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати  у відповідності до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року , додаткову пенсію у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.03.2009 року по 09.09.2010 року та підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,  за період з 04.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року, з врахуванням виплачених коштів.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області здійснювати нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткову пенсію у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 39,50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,   з 10.09.2010 року і до того часу поки дані норми Закону будуть чинними - не змінені, доповнені або скасовані.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1   судові витрати  по сплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                                                                                   В.М. Корбут

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація