Справа № 2а-2475/10/0524

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

     29 жовтня 2010 року                                            місто Кіровське

    Кіровський міський суд Донецької області у складі:

             головуючого судді                                                                Христофорова Б.О.,

             при секретарі                                                                        Хроменкової В.О.,

             за участю позивача                                                                            ОСОБА_1

 розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Кіровське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни, -

                                                                      в с т а н о в и в:

12 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що так як він має правовий статус дитини війни, йому повинно, у відповідність до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щомісячно сплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але як стало йому відомо з відповіді відповідача від 11 жовтня 2010 року в порушення вказаного вище Закону, відповідач в  2010 році провадив йому нарахування і виплату доплати як «дитині війни» у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісяця, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530, яка є лише підзаконним актом  і суперечить закону, в зв’язку з чим не може бути застосована до спірних правовідносин, а  тому посилаючись на наведені обставини просив визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому підвищення до пенсії як дитині війни з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних неправомірними та зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком для непрацездатних з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, також пояснив що раніше на його користь Кіровським міським судом Донецької області виносилось рішення про визнання неправомірними дій відповідача по виплаті пенсії без підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і він був впевнений що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, якому вказали на неправомірність його дій, буде діяти в межах закону, тобто виплачувати йому пенсію з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але на початку жовтня дізнавшись, що в 2010 році допомога як дитині війни сплачується йому лише у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісяця, що є порушенням його прав, він одразу звернувся до суду за його захистом.  

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заявив клопотання про розгляд справи  без  його представника участі. Надав письмові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що дітям війни на теперішній час підвищення до пенсії провадилось у розмірі ( з 01 жовтня 2008 року – 49 гривень 80 копійок) встановленому Постановою Кабінету Міністрів «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, що відповідає вимогам ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VІ від 26 грудня 2008 року, якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань. Враховуючи, конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України,  вважає, що міським управлінням Пенсійного фонду України  при визначенні розміру пенсії позивачу було правомірно застосовано вказану вище постанову Кабінету Міністрів України і таким чином, позивачу підвищення як дитині війни виплачується відповідно до чинного на певний час законодавства.

На підставі викладеного вище, вимоги позивача вважає незаконними та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і розглянувши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має правовий статус «дитина війни», що також  підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, знаходиться на обліку в УПФУ в місті Кіровське Донецької області,  та відповідно до довідки № 1126/03 від 11 жовтня 2010 року, наданої УПФУ міста Кіровське Донецької області, йому у 2010 року щомісячно сплачується підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 49 гривень 80 копійок.

Відповідно до ст.   6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно правомірності застосування ним ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, так як її дія не поширюється на вказані спірні правовідносини,  оскільки для розрахунку доплати до пенсії дітям війни за прямим змістом ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" який регулює спірні правовідносини, береться розмір мінімальної пенсії за віком , а не розмір мінімальної заробітної плати.

Крім цього, нормативний акт підзаконної дії, яким є постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на підставі якої позивачу у 2010 році нараховувалось та виплачувало підвищення до пенсії,  не може регулювати вказані спірні правовідносини, оскільки вона не відповідає ні ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ні ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», взагалі не приймалася у відповідності з положенням  Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» та у його розвиток, а тому суд керуючись ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто діючий на теперішній час ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».

Відповідно до  ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010  рік" від 26 грудня 2008 року № 835-ІV у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня - 706 гривень, з 01 липня - 709 гривень.

З 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року  позивачу  виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 49 гривень 80 копійок щомісяця, що менше від розміру встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"( січень – березень 2010 року – 695 х 30 % = 208 гривень 50 копійок, квітень – червень 2010 року - 706 х 30 % = 211 гривень 80 копійок,  липень – вересень 2010 року - 709 х 30 % = 212 гривень 70 копійок),  тому відповідач повинен за період з 01 січня по 30 вересня 2010 року здійснити перерахунок пенсії позивачу та провести відповідні виплати з урахуванням сум, виплачених у цей період, а його бездіяльність за зазначений період з не нарахування та невиплати підвищення до пенсії як дитині війни в передбаченому законом розмірі слід визнати протиправною.

Крім цього, суд вважає за необхідне не  застосовувати  до вказаних спірних правовідносин ст. 99 КАС України, що передбачає застосування шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, так як відповідно до ч. 2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. На неможливість застосування строку звернення до суду за позовами даної категорії вказав і Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 10 лютого 2010 року (справа К-41365/09) при розгляді в порядку письмового касаційного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в місті Кіровське Донецької області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни з 2006 року до 31 березня 2009 року.

Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про визнання бездіяльності відповідача протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни підлягають задоволенню у повному обсязі .

Керуючись ст.ст.2-15, 41-42, 99, 122-143, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області з не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року включно

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року включно з урахуванням сум, виплачених у цей період.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяті днів з дня отримання постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скарга не була подана у строк встановлений КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Встановити строк для подання суб’єктом владних повноважень – відповідачем до суду звіту про виконання постанови в чотири місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Суддя: