КОПІЯ:
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-136
2010 рік
26 серпня 2010 року смт. Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Сачко О.С.
з участю прокурора: Чернишенка В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка цивільну справу за позовом прокурора Вільшанського району Кіровоградської області в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
в с т а н о в и в:
Прокурор Вільшанського району Кіровоградської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», посилаючись на те, що ОСОБА_1 являється «Дитиною війни» та перебуває на обліку в УПФ Вільшанського району і відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинен отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, хоча в 2007 році йому таке підвищення не виплачувалась взагалі, а з 2008 року пенсія йому підвищувалася на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість належних 30 % мінімальної пенсії за віком.
У зв’язку з наведеним прокурор Вільшанського району просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.05.2010 року.
Управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області надало суду заперечення на позовну заяву в якому, посилаючись на Закон України № 3235-ІV від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зазначає, що дію ст. 6 Закону України № 2195 від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» призупинено, а Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року визнав неконституційною лише норму Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 зазначеного Закону. Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп було визнане таким, що не відповідає Конституції України положення статті 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі вважає, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом. Проте, в ч.3 ст.28 зазначеного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. В 2008р. дітям війни відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2008 року до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вважає, що в УПФ України відсутні правові підстави щодо проведення перерахунку та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Прокурор Вільшанського району Кіровоградської області в судовому засіданні позовні вимоги зменшив, посилаючись на постанову Вільшанського районного суду від 06 квітня 2009 року по справі №2а-276/2009 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задоволено частково. Зазначеною постановою, яка набрала законної сили 17 квітня 2010 року, зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, просив суд зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року, а також провести заочний розгляд справи в зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у судове засідання не з’явився про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про вручення судової повістки, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Приписами ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
В ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004р. (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України у Вільшанському районі Кіровоградської області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах цивільної справи: паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.4), посвідченням № НОМЕР_2, з відміткою «ДИТИНА ВІЙНИ» (а.с.5), тобто на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Згідно з п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України» вiд 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч.1 ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», викладена в новiй редакції, в якій визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту») до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною 4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого положення, пунктів 36-100 роздiлу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
В ст.52 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право ОСОБА_1 на нарахування йому підвищення до пенсії у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсiї за віком.
Прийняті 26 грудня 2008 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та 27 квітня 2010 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не містять положень, що зупиняють дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чи його окремих норм, тому зазначена вище надбавка підлягає виплаті і за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року, як заявлено в позові.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 року зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, з чого випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошені у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.
Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.
Згідно з ч.9 ст.8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, яке регулює спірні відносини.
В силу ч.8 ст.8 цього Кодексу, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.
Відповідно до постанови Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2009 року по справі №2а-276/2009, адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задоволено частково. Зазначеною постановою зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. Ця постанова набрала законної сили 17 квітня 2010 року.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги прокурора Вільшанського району Кіровоградської області про зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмiрi 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року включно, підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України.
Прокурором Вільшанського району Кіровоградської області пред’явлено позовні вимоги до управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитини війни» в управлінні Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФ України у Вільшанському районі Кіровоградської області, за місцем проживання позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.3, 8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги прокурора Вільшанського району Кіровоградської області в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2010 року включно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя-підпис
Копія вірна: Суддя Вільшанського
районного суду
Кіровоградської області О.А. Гольша