КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2010 № 35/754
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача: не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,
відповідача: Крикунов О.В., дов.від 12.10.09,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Центуріон”
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2010
у справі № 35/754 ( )
за позовом Закритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Життя”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Центуріон”
про стягнення 37801,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “ВіЕйБі Життя” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Центуріон” (далі – відповідач) про стягнення 33000,00 грн. боргу, 3894,00 грн. інфляційних втрат, 907,50 грн. – 3% річних та судових витрат.
В процесі вирішення спору позивачем зменшено розмір позовних вимог на 2000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.10 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 31000,00 грн., 310,00 грн. державного мита, 193,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1550,00 грн. витрат на послуги адвоката. Рішення мотивовано тим, що доказів надання позивачу переліку послуг, визначених умовами договору, відповідачем надано не було; необґрунтованими є позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій, оскільки позивач визначив їх з моменту закінчення договору; претензія надсилалася на адресу відповідача лише 11.08.09.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаргу аргументовано тим, що позивачем не було доведено факту невиконання відповідачем зобов’язань за договором; рішення не ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.10 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження з призначенням її до розгляду на 12.07.10.
23.06.10 відділом документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду зареєстровано відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому представник просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу – без задоволення. Позивач підкреслює відсутність надання правової допомоги товариству відповідачем згідно з умовами п.п.1.2.2-1.2.7 укладеного договору.
В судове засідання 12.07.10 з’явився лише представник відповідача. Позивач повноважних представників в засідання суду не направив.
На запитання головуючого судді про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників позивача присутній представник покладався на розсуд суду.
Порадившись, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд даної справи за відсутності представників позивача відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), оскільки він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Доказом належного повідомлення сторін та третіх осіб про час і місце розгляду справи є відповідний штамп, порядкові номери в реєстрі відправки та підпис працівника суду про направлення сторонам ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження 23.06.10, зроблені на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали, який залишився в матеріалах справи.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Додатковим доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень, долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів встановила та дійшла висновку про наступне.
Частиною першої ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, в тому числі, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
На підставі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
06.12.07 між позивачем (за текстом договору “замовник”) та відповідачем (за текстом договору “виконавець”) укладено договір про надання юридичних послуг (далі – договір), згідно з яким виконавець взяв на себе зобов’язання надати замовникові за винагороду та за рахунок замовника юридичні послуги, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Виходячи зі змісту договору, фактично між сторонами укладеного договір про надання послуг, положення якого регулюються нормами глави 63 ЦК України.
На підставі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Відповідно до п.5.1 договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє протягом одного року, а в частині проведення розрахунків – до повного їх виконання.
Вартість юридичних послуг, що надаються за цим договором виконавцем, та витрати, понесені виконавцем у зв’язку з наданням юридичних послуг за цим договором, становить 30000,00 грн. (п.3.1 договору).
В п.3.2 договору сторонами узгоджено, що з урахуванням єдиного податку, який становить 10% від суми договору (3000,00 грн.), загальна сума, яка сплачується замовником, становить 33000,00 грн.
До матеріалів справи долучено платіжне доручення від 06.12.07 № 916 на суму 33000,00 грн. з призначенням платежу “оплата за надання юридичних послуг згідно договору про надання юр.послуг б/н від 06.12.2007р. Без ПДВ”. Тобто, позивач умови договору щодо оплати послуг виконав в повному обсязі.
В п.1.2-п.1.2.7 договору сторонами погоджено, що виконавцем надаються такі юридичні послуги: - здійснення представництва замовника на захист його законних прав, свобод та інтересів за його дорученням, в судах загальної юрисдикції, господарських судах, інших спеціалізованих судах під час розгляду справ за участю замовника в судах першої інстанції, перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, в третейському суді, податкових, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, перед підприємствами і організаціями незалежно від форм власності та господарювання, у цивільних і господарських справах, справах про адміністративні правопорушення і при виконавчому провадженні;
- складання заяв, позовних заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, претензій, вимог, клопотань та інших документів правового характеру;
- надання консультацій і роз’яснень з юридичних питань, письмових довідок щодо законодавства;
- здійснення правового забезпечення господарської, в тому числі зовнішньоекономічної, діяльності замовника шляхом проведення переговорів з контрагентами, складання проектів договорів, організації контролю за виконанням договорів, претензійно-позовної роботи тощо;
- правове обслуговування внутрішньо-організаційної і кадрової діяльності замовника, в тому числі перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, надання правової допомоги з підготовки і правильного оформлення зазначених документів та безпосереднє здійснення їх підготовки;
- інформування працівників замовника про зміни в законодавстві, організація вчинення ними нормативних актів, що стосуються їх роботи;
- надання замовнику послуг щодо юридичного супроводження господарських операцій, пов’язаних з відчуженням нерухомості, в т.ч. надання консультаційних та посередницьких послуг при укладенні угод купівлі-продажу, оренди, інших угод щодо нерухомого майна.
В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем не виконувалися зазначені вище пункти договору, окрім здійснення представництва товариства в цивільній справі, яка розглядалася Шевченківським районним судом м. Києва.
Так, колегією суддів встановлено, що 23.01.08 Шевченківським районним судом міста Києва прийнято рішення у цивільній справі № 2-7249/01 за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Життя”, третя особа Відкрите акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк” про стягнення суми. З тексту даного рішення не вбачається, який саме представник та на підставі чого представляв інтереси ЗАТ “ВіЕйБі Життя”, та в позовній заяві позивач не заперечує, що його інтереси в цій справі представляло ТОВ “Юридична компанія “Центуріон”.
Зазначеним вище рішенням у цивільній справі позов задоволено: стягнуто з ЗАТ “ВіЕйБі Життя” на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, моральну шкоду, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, та за послуги адвоката. В резолютивній частині рішення зазначено, що заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Долучені до матеріалів справи копії документів у цивільній справі свідчать, що 01.02.08 ЗАТ “ВіЕйБі Життя” за підписом голови правління товариства подано заяву про апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.08 у справі № 2-7249/01. З даного документу не вбачається, хто є його автором, проте, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що цей документ був підготовлений ТОВ “Юридична компанія “Центуріон”.
В позовній заяві позивач підкреслює, що більше ніяких послуг від відповідача протягом року він не отримував. Крім того, апеляційну скаргу на оскарження рішення у цивільній справі складали інші особи, а не відповідач.
До матеріалів даної справи додано копію апеляційної скарги на рішення районного суду, яка датована 20.02.08, тобто в межах дії договору між позивачем та відповідачем. Проте, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що апеляційна скарга на дане рішення відповідачем не оформлювалася та до суду не надсилалася, оскільки суддею Кухалейшвілі Ю.Л. протягом тривалого часу не надсилалося повного, належним чином оформленого тексту рішення. Дане спростовується копіями документів цивільної справи, з яких вбачається, що повний текст рішення було видано представникові ОСОБА_1 та надіслано іншим сторонам 28.01.08.
Аналіз договору свідчить, що в ньому відсутні положення, яким чином, за яких умов, в якому місці відповідач повинен надавати послуги, перелічені в договорі.
Проте, обов’язок виконувати сторонами досягнуті домовленості передбачений ст.ст.526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічне положення викладено в і частині першій ст. 526 ЦК України. В даній статті зазначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо відсутності доказів невиконання його обов’язків за іншими пунктами договору. Проте, відповідачем також не надано доказів надання позивачеві таких послуг.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки ні позивачем, ні відповідачем не було надано належних доказів повного виконання умов договору про надання останнім юридичних послуг, колегія суддів дійшла висновку, що такі послуги відповідачем не надавалися. Підтвердженням цього висновку є також звернення позивача до інших осіб та факт укладання позивачем угоди про надання юридичних послуг з ними.
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, колегія суддів вважає правомірним стягнення з відповідача місцевим господарським судом боргу в сумі 31000,00 грн. за невиконання останнім умов договору про надання юридичних послуг.
Що стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду в цій частині.
Відповідно до ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.10 у справі № 35/754 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Центуріон” – без задоволення.
2. Матеріали справи № 35/754 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
15.07.10 (відправлено)