Вх. 04.03.2010

Справа №2-562/10                           РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 липня 2010 року.  Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:  головуючої судді – Марусяк М.О.

при секретарі – Ступчук Л.Б.,

р озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів цивільну справу за позовом

Верхньоводянської сільської ради  Рахівського району  до

ОСОБА_2

про звільнення орендованого приміщення у зв’язку

 із закінченням строку договору та позовом

ОСОБА_2 до

Верхньоводянської сільської ради  Рахівського району

про стягнення 105247 гривень витрат затрачених на

реконструкцію орендованого майна    

В С Т А Н О В И В:

            Представник Верхньоводянської сільської ради Рахівського району звернувся  до суду з позовом про звільнення орендованого приміщення у зв’язку із закінченням  строку договору до відповідача ОСОБА_2. ОСОБА_2 в свою чергу звернувся до суду з позовом  до  Верхньоводянської сільської ради Рахівського району про стягнення витрат затрачених на реконструкцію орендованого майна. Ухвалою суду від 13 травня 2010 року у відповідності до вимог ст. 126 ЦПК України  обидва позови  об’єднані в одне провадження.  

             В обґрунтування  заявлених вимог позивач за первісним позовом  посилається на те, що 01 травня 2003 року, між Верхньоводянською сільською радою, як орендодавцем, в особі голови Сойма І.І., що діяв на підставі Положення , з одного боку та ОСОБА_2, як орендарем було укладено договір оренди частини  вбудованого нежитлового приміщення колишньої школи, розташованої за адресою с. В. Водяне, пр. Ріка, вул. 70-річчя Жовтня, Рахівського району Закарпатської області, загальною площею 204,7 м.кв. орендоване приміщення є об’єктом державної власності і знаходиться на балансі Верхньоводянської сільської ради, Рахівського району. Строк дії договору сторонам було визначено з 01 травня 2003 року до 01 травня 2008 року.   Листами  повідомлялося відповідача про необхідність звільнити орендоване  приміщення у зв’язку із закінченням  дії договору та у зв’язку  з порушенням умов   договору оренди. Таким чином, відповідач безпідставно займає  спірне нежитлове  приміщення, чим заважає здійснювати господарську  діяльність у зазначеному приміщенні. При цьому, відповідач вчиняв дії, що порушували умови договору оренди, а саме п.4.8 вказаного договору, не  надавав можливість культпрацівнику проводити культурно масову роботу, а також не зберіг окреме приміщення для розміщення філії бібліотеки  в даній будівлі. Зважаючи на те,  що на сьогоднішній день, взаємної згоди між  ними не досягнуто, вважають  за необхідне у судовому порядку вирішити даний спір  

          В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом Сойма І.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Позовні вимоги за позовом ОСОБА_2 не визнав, заперечив проти їх задоволення, свої заперечення мотивує тим, що орендар не виконав умови  договору стосовно використання майна по призначенню, здане в оренду приміщення ним закрито,  не виконав умову про безкоштовне  надання даного приміщення працівнику культури сільської ради для проведення культурно-освітньої роботи, а також самовільно  без згоди орендодавця  провів на свій ризик реконструкцію приміщення, тому орендодавець не зобов’язаний відшкодовувати кошти вкладені в ремонт.  Вважає, що ОСОБА_2 проводячи роботи по реконструкції приміщення не витратив такі кошти, які просить  стягнути, як витрати затрачені на реконструкцію орендованого майна, їх розмір значно менший, одночасно стверджує, що через неналежне фінансування видатків Верхньоводянської сільської ради  відсутні кошти, тому немає змоги повернути їх орендарю.  

          Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги за первісним позовом  щодо звільнення  нежитлового приміщення колишньої школи, розташованої за адресою в с. Верхнє Водяне, пр. Ріка, вул.. 70 річчя Жовтня, що була предметом оренди  визнав повністю, зобов’язується  звільнити вказане приміщення. Однак в свою чергу, просить задовольнити  його позовні вимоги, за якими стягнути з Верхньоводянської сільської ради Рахівського району на його користь суму 105 247 (сто п’ять тисяч двісті сорок сім) гривень витрат затрачених на реконструкцію орендованого майна вбудованих приміщень колишньої школи по вул. 70-річчя Жовтня в с. Вехнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області та судові витрати, що складаються з 1053 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених ним при зверненні до суду. При цьому, позов мотивує тим, що  у відповідності до договору оренди, що є предметом даного судового розгляду він отримав в оренду строком на 5 років частину вбудованих приміщень, площа яких становила 204.7 кв.м. Вартість орендованого приміщення станом на день укладення угоди  становила 25100 (двадцять п’ять тисяч сто) гривень. Відповідно до рішення Верхньоводянської сільської ради від 27 червня 2003 року йому, як орендарю надано дозвіл на проведення реконструкції орендованого приміщення під бар та диско-клуб. Така реконструкція ним проведена в результаті чого вартість  орендованого майна збільшилася на суму 105 247 гривень, що підтверджується висновком про вартість об’єкта. При укладенні договору оренди між ним та орендодавцем було досягнуто  домовленості, що відображено в самому договорі оренди  про те, що орендодавець зобов’язаний  відшкодувати орендарю вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.    

              Суд,  заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень на позовні вимоги, дійшов до наступного висновку.

               Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Частиною 2  ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

               В судовому засіданні показами сторін та дослідженими матеріалами справи достовірно встановлено, що   між сторонами, Верхньоводянською сільською радою  Рахівського району в особі голови  Сойма Івана Івановича, що діяв на підставі Положення, (Орендодавцем) з одного боку та ОСОБА_2, мешканцем АДРЕСА_1  (орендарем) з іншого боку, уклали Договір, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину вбудованих нежитлових приміщень колишньої школи, розташованої в с. Верхнє Водяне, пр. Ріка, вул. 70-річчя Жовтня, Рахівського району, загальною площею – 204.7 кв.м. Стан  об’єкта, що орендується на момент передачі  в оренду – задовільний. Експертна оцінка станом на 31 березня 2003 року становить – 25100 (двадцять п’ять тисяч сто) гривень. Вбудовані приміщення передаються в оренду для розміщення центру дозвілля молоді.  Строк дії  цього договору п’ять років, з 1 травня 2003 року до 1 травня 2008 року.  Тому, позовна вимога Верхньоводянської сільської ради про звільнення ОСОБА_2  орендованого приміщення підлягає до задоволення, оскільки строк дії договору закінчився, що не заперечує сам відповідач – ОСОБА_2. Однак,  пунктом 5.3 Договору передбачено, з дозволу Орендодавця орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості. Пункт  6. 4 цього ж Договору встановлює обов’язок орендодавця  відшкодувати орендарю  вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявності дозволу орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті цих покращень.

       В поданій до суду позовній заяві представник позивача Сойма І.І. посилається на те, що  реконструкція  об’єкту оренди  здійснювалася без  згоди Орендодавця. Суд не може прийняти до уваги та критично оцінює таке посилання представника позивача за первісним позовом, з тих причин, що в матеріалах справи  (а.с.32) міститься рішення  Верхньоводянської сільської ради Рахівського району (сьома сесія четвертого скликання) від 27 червня 2003 року «Про надання дозволу на реконструкцію орендованого приміщення під бар та  диско-клуб» за яким  сьома сесія Верхньоводянської сільської ради вирішила надати дозвіл громадянину ОСОБА_2 на реконструкцію орендованого приміщення під бар та диско-клуб в селі Верхнє Водяне, вул. 70 - річчя Жовтня, про що в ході судового розгляду не заперечував сільський голова с. Верхнє Водяне – Сойма І.І.

           У відповідності до вимог ч. 3  ст. 778 Цивільного Кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування   вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати зо користування річчю.

           Зі змісту ст. 27 ч. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок  власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому  шкоди.

              В судовому засіданні встановлено, що поліпшення  орендованого майна, проведене з дозволу Орендодавця,  стали невід’ємною  частиною приміщень  та не можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.  

             Висновком  про вартість об’єкта  - частини вбудованих нежитлових приміщень колишньої школи загальною площею 204,7 кв.м.,  розташованої в с. Верхнє Водяне, вул. 70-річчя Жовтня Рахівського району Закарпатської області стверджено, що ринкова вартість  вказаного об’єкту станом на 31.03.2010 року становить 139347, 59 (сто тридцять тисяч триста сорок сім гривень п’ятдесят дев’ять  копійок).  В той час як при укладенні догорову станом на 31 березня 2003 року експертна оцінка  даного об’єкту становила 25100 гривень – пункт 1.7 Договору оренди.

            Окрім того, судом в ході судового слідства здобуто докази того, що до моменту  здачі в оренду орендоване майно знаходилося в аварійному, не придатному для використання стані,  про що не заперечував сам представник позивача за первинним позовом сільський голова Сойма І.І., і лише завдяки проведенню реконструкції орендодавцем ОСОБА_2 вказане майно збереглося.  

            За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, як за первісним так за вторинним позовом, законні, обґрунтовані, підтверджені належними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню.

              У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідачів понесені  позивачами судові витрати.

              Отже, з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача Верхньоводянської сільської ради Рахівського району судові витрати, які складаються з 51 гривні судового збору, та 75 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді. А з відповідача за вторинним позовом Верхноводянської сільської ради слід стягнути на користь позивача ОСОБА_2  1053 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, сплачених сторонами при зверненні до суду з позовами відповідно до квитанцій.

               Виходячи з вищенаведеного,  керуючись  ст.ст. 10, 58, 59, 60, 70, 72, 81, 88, 212, 213, 223  ЦПК України, ст.ст. 759, 764, 778 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,  суд -

В И Р І Ш И В:

                Позов Верхньоводянської сільської ради Рахівського району до ОСОБА_2  про звільнення орендованого приміщення у зв’язку

 із закінченням строку договору – задовольнити.

                 Зобов’язати ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 звільнити  приміщення колишньої школи, за адресою с. Верхнє Водяне, пр. Ріка, вул. 70-річчя Жовтня, загальною площею 204,7 м. кв.

               Позов ОСОБА_2 до Верхньоводянської сільської ради  Рахівського району про стягнення 105247 гривень витрат затрачених на

реконструкцію орендованого майна  – задовольнити.

               Стягнути з Верхньоводянської сільської ради Рахівського району на користь ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1  105 247 5(сто п’ять тисяч двісті сорок сім тисяч)  гривень витрат затрачених на реконструкцію орендованого майна вбудованих приміщення колишньої школи по вул. 70-річчя Жовтня, в с. Верхнє Водяне, Рахівського району Закарпатської області.  

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь Верхньоводянської сільської ради Рахівського району судові витрати, які складаються з 51 гривні судового збору, та 75 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

          Стягнути з Верхноводянської сільської ради Рахівського району на користь  ОСОБА_2 судові витрати:  1053 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.              

            На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Суддя:                                                                    М.О. Марусяк