У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі

головуючого	Міщенка С.М.,
суддів	Гриціва М.І., Пекного С.Д.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві  28 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами та доповненнями до них засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м.Києва від 25 вересня 2003 року  та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 19 травня 2004 року,

 

в с т а н о в и л а :

вироком суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м.Києва,

громадянина України, не судимого, -

засуджено:

за ч.3 ст.152 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.153 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.146 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

 

         На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 8 років позбавлення волі.

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця та жителя м.Києва,

громадянина України, не судимого, -

засуджено:

за ч.3 ст.152 КК України на 7 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.153 КК України на 4 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.146 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

 

         На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2остаточно призначено 7 років позбавлення волі.

 

         Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 210 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та 6000 грн. моральної шкоди; з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3  2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та солідарно з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 579 грн. 25 коп. матеріальної шкоди.

 

ОСОБА_1 та ОСОБА_2  засуджено за те, що вони 30 липня 2002 року у період часу з 00 год. до 19 год. у квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніня, застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи ним, групою осіб, ОСОБА_1 із використанням безпорадного стану потерпіло ї, а ОСОБА_2 повторно, вчинили згвалтування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 природнім і неприроднім способом.

При цьому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою групою осіб незаконно позбавили потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3  волі і вчинили крадіжку 6 грн. потерпілої ОСОБА_4 та майна потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 502 грн. 75 коп..

 

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 19 травня 2004 року  зазначений вирок змінено.

Засудження ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України; за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_2пом”якшено покарання із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

Дії ОСОБА_1 перекваліфіковано із ч.2 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_1 пом”якшено покарання із застосуванням ст.69 КК України на 6 років позбавлення волі і на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

Рішення по цивільному позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 579 грн. скасовано і в задоволенні позову відмовлено.

 

                У аналогічних за змістом касаційних скаргах та доповненнях до них засуджені стверджують, що злочинів не вчиняли. Зазначають, що досудове слідство та судовий розгляд проведені неповно та однобічно, з істотними порушеннями кримінального і кримінально-процесуального законів, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам  справи і ставлять питання про скасування оскаржуваних рішень із закриттям провадження по справі.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаторів, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

 

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність вчинення засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказаних злочинів за викладених у вироку обставин стверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що засуджені, забравши їхнє взуття і сумки, утримували їх в зазначеній квартирі, били, погрожували викинути з балкона або у ліфтову шахту, гвалтували природнім і неприроднім способами, при цьому ОСОБА_3 втратила свідомість, а також забрали її золотий ланцюжок  та інші речі;  показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом вилучення залогового квитка та висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілої ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, характерних для згвалтування.

 

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно застосував щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2  кримінальний закон при кваліфікації їх дій за ч.3 ст.152, ч.2 ст.153, ч.2 ст.146, а дії ОСОБА_1 - і за ч.1 ст.185 КК України.

 

Призначене засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки його вид та строк визначено судом з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особу.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по  справі, не встановлено.

 

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, відсутні.

 

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,-

 

у х в а л и л а :

 

 

у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2  відмовити.

 

судді:        

 

 

 Міщенко С.М.                       Гриців М.І.                Пекний С.Д.