У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на вирок Харцизького міського суду Донецької області від 22 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 червня 2006 року.

         Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 22 лютого 2006 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше тричі судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 153 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.

         Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 6 червня 2006 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

         ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої ОСОБА_2, вчинене ним 8 квітня 2005 року за обставин, викладених у вироку.

         У касаційній скарзі законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м'якості. При цьому ОСОБА_3 посилається на те, що суд призначив засудженому покарання з порушенням вимог ст. 65 КК України, без урахування того, що він раніше судимий, має рецидив злочинів, інкримінований злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої та думку прокурора, які вважали касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга законного представника потерпілої підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 153 ч. 3 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 8 років 6 місяців.

 Разом із тим, санкцією ст. 153 ч. 3 КК України встановлено, що вчинений за цим законом злочин карається позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Проте, призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання фактично в мінімальному розмірі санкції закону, суд в достатній мірі не врахував тяжкість цього злочину, особу засудженого та того, що інкримінований злочин ним було вчинено у стані алкогольного сп'яніння.

Зокрема, згідно ст. 12 КК України, вчинений ОСОБА_4 злочин віднесено цим законом до особливо тяжкого злочину. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 раніше тричі судимий за вчинення тяжких злочинів, за які йому призначалися тривалі строки покарання у виді позбавлення волі. При цьому його двічі було засуджено за вчинення злочинів проти статевої недоторканості особи. Незважаючи на це він знову вчинив злочин проти статевої недоторканості, але вже малолітньої особи. Наведене свідчить про стійкість його злочинних намірів та рецидив злочинів, що мали належно врахувати суди першої та апеляційної інстанції при призначенні йому покарання за цей злочин та визначенні його справедливості апеляційним судом.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, судом лише формально враховано як обставину, що обтяжує покарання, вчинення ОСОБА_4 злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Незважаючи на те, що законний представник неповнолітньої потерпілої звертав увагу на вказані обставини у своїй апеляції, апеляційний суд безпідставно залишив їх без належної уваги та оцінки, а тому всупереч вимогам ст. 372 КПК України, без урахування фактичних обставин справи, тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого,  дійшов необгрунтованого висновку про правильність призначеного ОСОБА_4 покарання вимогам ст. 65 КК України.

За таких обставин доводи касаційної скарги законного представника неповнолітньої потерпілої про невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості, колегія суддів вважає обгрунтованими. Тому вирок суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Якщо при новому розгляді справи цей суд першої знову дійде до висновку про те, що ОСОБА_4 винуватий у вчинені злочину за таких же обставин, як вони були встановлені оскарженими судовими рішеннями, то має врахувати, що призначене йому покарання за цими судовими рішеннями є несправедливим внаслідок м'якості.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Харцизького міського суду Донецької області від 22 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 червня 2006 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

СУДДІ:

Міщенко С.М.                 Кліменко М.Р.                       Паневін В.О.