У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
|
головуючого |
Вус С.М., |
|
суддів |
Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф., |
за участю прокурора Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженку та жительку м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, раніше не судиму,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на державній службі на 1 рік;
- за ч. 2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на державній службі строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади на державній службі на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації.
У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, при виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 22 грудня 2003 року про вилучення із СТОВ “Слава” двох тракторів, загальною вартістю 91393 грн. 42 коп., та їх передачі Черкаській філії НАК “Украгролізінг”, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та в інтересах СТОВ “Слава”, умисно, порушуючи вимоги Закону України “Про виконавче провадження”, не вжила передбачених цим законом заходів для примусового виконання зазначеного рішення суду, та 13 травня 2003 року внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, склала й видала завідомо неправдивий документ - акт про відсутність цього майна у боржника. 21 червня 2005 року закрила виконавче провадження у зв'язку із закінченням строку, встановленого законом для даного виду стягнення. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяла Черкаській філії НАК “Украгролізинг” матеріальну шкоду у сумі 91 393 грн. 42 коп., що є тяжкими наслідками.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 з направлення справи на новий судовий розгляд з мотивів неправильного застосування судом кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Вказує на те, що при призначенні за сукупністю злочинів додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади державного службовця, призначеного засудженій за окремі злочини у мінімальній межі, встановленій законом, суд помилково застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки в даному випадку однакові за своїм видом і розміром додаткові покарання поглиненню не підлягають.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Сорокіної О.А. на підтримку доводів подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які її засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними, і у касаційному поданні не оспорюються. Її дії кваліфіковані правильно.
Разом з тим, при призначенні додаткового виду покарання суд, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, припустився помилки, оскільки не звернув уваги на роз'яснення, що міститься в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, відповідно до якого однакові за видом та розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК. Ці вимоги закону суд порушив, про що правильно зазначено в поданні прокурора.
У зв'язку з порушенням вищевказаних вимог закону, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні додаткового покарання, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи, якщо суд дійде до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у пред'явленому їй обвинуваченні, суду належить призначити їй покарання з дотриманням вимог закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання заступника прокурора Черкаської області задовольнити.
Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Судді:
Вус С.М. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.