У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 11 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.

Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10 травня 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт. Єланець Миколаївської області, раніше судимого:

- 28 лютого 2002 року за ч. 3 ст. 185, ст. 15-ч. 3 ст. 185, ст. 70

КК України на 3 роки 2 місяця позбавлення волі, звільненого

26 травня 2004 року умовно-достроково на 11 місяців 3 дня;

- 10 березня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки

позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно

визначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 2 червня 2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки

позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно

визначено 4 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину за вироком суду від          28 лютого 2002 року 3 місяця позбавлення волі і визначено 1 рік 3 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначено 4 роки 4 місяця позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від  13 липня 2006 року вирок змінено, виключено з нього посилання суду на призначення покарання ОСОБА_1 на підставі   ст. 71 КК України у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 309 КК України та ч.2 ст. 185 КК України, шляхом часткового складання покарань призначено до відбуття 3 роки 11 місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24 жовтня 2004 року у невстановленої слідством особи незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому  вагою 37 г.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на  неправильне застосування кримінального закону при призначенні йому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, просить змінити ухвалу апеляційного суду та виключити з вироку крім призначення покарання на підставі ст. 71 КК України у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі ще й              3 роки позбавлення волі, які він вважає відбутими ним за вироком від 2 червня 2005 року, та призначити до відбуття 1 рік позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

               Відповідно п. 4 ст. 70 КК України, якщо засуджений винен у злочині,  вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, йому призначається покарання за сукупністю злочинів за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком від 2 червня 2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, початок строку відбування судом визначено рахувати з 17 травня 2005 року. Тому суд, призначаючи засудженому покарання за даним вироком за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі, згідно ч. 4 ст. 70 КК України обґрунтовано призначив покарання за сукупністю злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, та шляхом часткового складання покарань остаточно визначив 3 роки 11 місяців позбавлення волі, постановивши рахувати початок строку відбування покарання також з 17 травня 2005 року.

Підстави для призначення покарання за вироком від 2 червня 2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України без урахування остаточного покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України за цим вироком викладені в ухвалі апеляційного суду і засудженим не оскаржуються.

Тому правильність застосування апеляційним судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання сумнівів не викликає.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковано  вірно.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну постановлених у справі судових рішень.

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого  ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і :

Верещак В.М.                       Заголдний В.В.                          Мороз М.А.