12.10.10 копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 р. Справа № 2а-17629/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М. < Текст >
при секретаріЛоба Е.Г.
за участю:
прокурора
представника позивача
представника відповідача Дидюк Н.О.
Циплякова О.С.
Скрипчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000252/1 від 27.10.2009 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/9/00059 від 28.10.2009 року, винесену відповідачем; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 340 533,73 грн. та суму збитків у розмірі 45 207,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем була правильна визначена митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а тому повинна застосовуватися митна вартість, заявлена декларантом, а сума надміру сплаченого позивачем ПДВ підлягає поверненню. Згідно наданій вантажній митній декларації № 113020000/9/005499 на 52 вагони, плата користування відображена у відомостях № 23101764 – 18 вагонів, у відомості № 23101765 – 24 вагони та у відомості № 23101766 – 10 вагонів. Фактичні збитки позивача у вигляді плати за користування вагонами Укрзалізниці пов’язані з затримкою вагонів у зв’язку з неприйняттям Криворізькою митницею вантажної митної декларації № 113020000/9/005499.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Прокурор та представник відповідача 1 проти позову заперечували, посилаючись на те, що Криворізька митниця при прийняті оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просили суд відмовити у задоволенні позову.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України.
Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
21.08.2008 року між ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» та компанією «CARBO-CHEMICALS GROUP GMBH» був укладений контракт № К/101-08, за умовами якого компанія «CARBO-CHEMICALS GROUP GMBH» зобов'язалась поставити ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» кокс кам'яновугільний у відповідності до умов додатків до контракту.
Згідно умов додатку № 3 від 25.09.2009 року до вказаного контракту компанія «CARBO-CHEMICALS GROUP GMBH» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» домовились про поставку на адресу підприємства 10 000 метричних тон + 2 500 метричних тон в опції продавця +/- 5% коксового горішку фракції 10-25 мм (показники якості товару: макс. вміст вологи - 15%, макс. вміст зольності - 14%, сірки до 0,70%; летучих речовин до 1,4%, мінімальна калорійність - 25 100 ккал/кг), країна походження - Польща, за ціною 109,00 Євро за метричну тону, на загальну суму за додатком № 3 - 1 430 625,00 Євро. Загальна сума контракту - 2 942 625,00 Євро.
26.10.2009 року ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію (ВМД) та декларацію митної вартості (ДМВ) № 113020000/9/005499, за якими було задекларовано 2 263 380 кг коксового горішку за ціною 2 963 707,26 грн. (246 708,42 Євро) за додатком № 3 до контракту № К/101-08 від 21.08.2008 року.
Митна вартість за ВМД та ДМВ № 113020000/9/005499 від 26.10.2009 року декларувалась підприємством за основним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
27.10.2009 року до Відділу контролю митної вартості з підрозділу митного оформлення направлено запит з метою перевірки правильності визначення митної вартості товарів: кокс 10-25 мм, виробництва: коксохімічний завод «Zdzieszowice» sp.z о.о., Польща. Згідно із зовнішньоекономічним контрактом № К/101-08 від 21.08.08 нерезидентом виступає компанія Carbo-Chemicals Group GMBH, Німеччина. Тобто, товар поставляється на митну територію України за непрямим договором.
Згідно із вимогами п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 № 1766 (далі - ПКМУ № 1766) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов’язаний надати рішення митного органу про визначення митної вартості товарів раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом). В даному випадку на подібні товари, що імпортуються на територію України за одним і тим же зовнішньоекономічним контрактом № К/101-08 від 21.08.08 р. Криворізькою митницею 21.10.2009 року вже було винесено рішення про визначення митної вартості товарів №113000010/2009/000249/1. Однак, декларант при поданні ВМД № 113020000/9/005499 для митного оформлення товару дане рішення не подавав в порушення вимог пункту 7 постанови КМУ № 1766 і не застосував при декларуванні митної вартості товару.
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/9/000059 від 28.10.2009 року було відмовлено в здійсненні митного оформлення за наведеною ВМД на підставі того, що при проведенні митної оцінки ВКМВ та Н Криворізької митниці митну вартість визначено більшу, ніж заявлена, згідно інформації бази даних ДМСУ щодо ідентичних, подібних аналогічних товарів згідно рішення про визначення митної вартості № 113000010/2009/00252/1 від 27.10.2009 року.
Вимогою для митного оформлення товарів в картці відмови було зазначено про заповнення графи ВМД у відповідності з винесеним рішенням № 113000010/2009/000252/1 від 27.10.2009 року.
Рішенням Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000252/1 від 27.10.2009 року була визначена митна вартість товарів на підставі цінової інформації ЄАІС ІАМУ в розмірі 0,1731 Євро за кілограм, що складає 391 791,07 Євро.
При цьому з графи 31 рішення № 113000010/2009/000252/1 від 27.10.2009 року вбачається, що при визначенні митної вартості митницею був використаний шостий метод визначення митної вартості - резервний метод.
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частина 1 статті 260 Митного кодексу України визначає, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно із статтею 262 Митного кодексу України митна вартість та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Також відповідно до частини 3 статті 265 Митного кодексу України, якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 затверджено порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (далі - Порядок).
Пунктом 7 Порядку визначено перелік подання обов'язкових документів.
Згідно з пунктом 6.1 контракту купівлі-продажу № К/101-08 від 21.08.08р. між «CARBO-CHEMICALS GROUP GMBH» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» передбачено, що оплата за продукцію проходить шляхом відкриття документарного акредитива - 100% передплата.
Однак, позивачем по вантажній митній декларації 113020000/9/005499 від 26.10.2009р. не надано жодного бухгалтерського документа, зокрема заяву про відкриття акредитива.
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларанту було запропоновано згідно вимог пункту 11 постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766 надати додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); рахунок від виробника товару.
Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку декларант може самостійно надавати й інші документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів.
В судовому засіданні було встановлено, що декларант не скористався своїм правом.
Також в судовому засіданні було встановлено, що позивача було ознайомлено з даним записом під підпис 27.10.2009 року. Того ж дня представник підприємства повідомив записом на ДМВ-1, що на даний час надати вищенаведені документи немає можливості.
Також декларанта було ознайомлено про можливість митного оформлення під гарантійне зобов'язання згідно наказу ДМСУ від 17.03.2008 року № 230. Згідно п.11 цього наказу строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. Пунктом 14 передбачено, що митний орган перевіряє надані декларантом відомості й у разі необхідності вживає додаткових форм контролю, визначених законодавством. На підставі результатів такої перевірки, але не пізніше 10 днів до завершення строку дії гарантійних зобов'язань, митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. За визначений законодавством період позивачем не було надано жодних документів, що підтверджують заявлену митну вартість.
В листі, наданому позивачем, від 22.10.2009 року № 7/913 ДП «Держзовнішінформ» зазначено рівень цін на кокс при експорті з РФ та рівень цін на внутрішньому ринку України, у той час коли згідно документів, поданих до митного оформлення, виробником коксу є коксохімічний завод «Zdzieszowice» sp.z о.о., Польща.
Довідку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про рівень цін станом саме на 27.10.09 р. декларантом не надано.
Суд враховує, що листи ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та ДП «Держзовнішінформ» носять інформативний характер.
Суд також не приймає посилання позивача на внутрішні листи ДМСУ від 26.05.2009 року № 11/3-10.16/4970-ЕП, від 21.04.2009 року № 11/3-10.16/3734-ЕП, від 31.03.2009 року № 11/3-10.16/2867-ЕП, оскільки вони не стосуються коксу, в них вказується рівень цін на трубні заготовки, які відсутні в бюлетнях «Огляд цін українського та світового товарних ринків».
Під час порівняння рівня митної вартості товарів відповідно до вимог постанови КМУ від 09.04.08 № 339 митницею було встановлено, що заявлена до митного оформлення митна вартість товару нижча ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено.
Відповідачем було проаналізовано рівень ідентичних та подібних товарів. В зоні діяльності Криворізької митниці здійснюють митне оформлення інші підприємства, які є великими імпортерами та виробниками власної продукції, що імпортують кокс цього ж виробника, за ціною значно вищою, ніж заявлена до митного контролю та митного оформлення позивачем. Наприклад, за ВМД № 113030000/9/013234 від 16.10.2009 року митне оформлення товару цього ж виробника здійснено за ціною 260 дол. США за тону (вага за даною ВМД - 2962100 кг), проте позивачем було заявлено до митного оформлення такий самий товар за митною вартістю 163 дол. США за тону.
Виходячи з вищенаведеного та відповідно до вимог пункту 8 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 24.06.2009 № 602, митну вартість товарів було скориговано відповідно до статті 273 Митного кодексу України (резервний метод).
Позивачем не було доведено правильність визначення заявленої митної вартості. Позивач відмовився від надання запропонованих митним органом додаткових документів. Враховуючи наявну інформацію на ідентичний товар відповідачем, відповідно до статті 273 Митного кодексу України, було прийнято рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) № 113000010/2009/000252/1 від 27.10.2009 року за резервним методом за ціною 0,26 доларів США за кг.
Частиною 2 статті 71 передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що протягом судового засідання відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень.
Враховуючи відсутність законних підстав для визнання протиправними та скасування рішень Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000252/1 від 27.10.2009 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/9/00059 від 28.10.2009 року, суд, відповідно, не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум надміру сплаченого податку на додану вартість та збитків, так як факти надмірної сплати податку та заподіяння збитків не знайшли свого підтвердження.
У зв’язку з цим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12 жовтня 2010 року.
Суддя (підпис)
< Текст >
З оригіналом згідно.
< Список >
СуддяВ.М. Олійник
< Текст >
< ПІБ Судді >
В.М. Олійник