донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

29.08.2006 р.                                                                                    справа №23/156

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Кондратьєвої  С.І.

суддів

Акулової  Н.В., Старовойтової  Г.Я.,

п	Судова колегія змінена Розпорядженям першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.06р.

за участю представників сторін: прокурор:

Лисенко С.І.- посвідчення №1348 від 08.07.98р.

від позивача:

Свіріна Т.В. - по Дов.№01-14-579 від 01.06.06р. Іванова О.В. - по Дов. №01-14-662 від 19.06.06р.,

від відповідача: третя особа:

Бобровський П.К. - по Дов. №12 від 25.05.06р. Тоталєв Е.Б.- протокол.устан.зборів від 27.10.00р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спільного українсько-литовське підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛ-МАР" м.Маріуполь

на рішення господарського суду

Донецької області

від	17.07.2006 року

по справі

№23/156 (суддя Забарющий М.І.)

за позовом

Прокурора м.Маріуполь в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Донецьк (далі- відділення Фонду)

до третя особа

Спільного українсько-литовське підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛ-МАР" м.Маріуполь (далі- Товариство) Маріупольська міськам профспілка підприємців "Центр Приазов"я" м.Маріуполь ( далі- Профспілка)

про	стягнення 273178грн.83коп

В С Т А Н О В И В:

У травні  2006 року  Прокурор м.Маріуполя звернувся в інтересах держави у особі відділення Фонду до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення фінансових санкцій у розмірі 263851грн.14,  донарахованих страхових внесків –8970грн.94коп., разом 272822грн.08коп. з урахуванням уточнення вимог заявою від 16.06.06р. за 31677/3-34 поданих в порядку ст..22 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позову посилання зроблені на  невиконання зобов”язань відповідачем, які покладені на нього Законом України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з  тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими  народженням та похованням” №2240-ІІІ від 18.01.01р. ( далі –Закон України №2240-ІІІ від 18.01.01р.), рішення №1573 від 01.09.05р. виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування, яким донараховані страхові внески та застосовані фінансові санкції, всього 272822грн.11коп., лист Маріупольської міської виконавчої дирекції  про рахування боргу за відповідачем на 25.04.06р. у сумі  272822грн.08коп., неперерахування боргу у добровільному порядку.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2006року за клопотанням   Товариства на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі у якості третьої особи з боку відповідача залучено Профспілку              ( а.с.68).

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2006 року у справі №23/156, ухваленим суддею Забарющим М.І.,  позов задоволено частково, стягнуто з Товариства  на користь відділення Фонду 272822грн.08коп. фінансових ( штрафних) санкцій. У решті вимог провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.І ст..80 Господарського процесуального кодексу України.

Прийняте судом рішення в частині стягнення вмотивовано невиконанням відповідачем обов”язку зі сплати страхових внесків, а в частині припинення провадження –уточнення позову прокурором.

Ухвалою від 09.08.2006р. Донецьким апеляційним господарським судом  за апеляційною скаргою Товариства порушено апеляційне провадження з перегляду  рішення господарського суду Донецької області від  17.07.2006р. у справі №23/156 з мотивів його невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні скаржник висловився на підтримку апеляційної скарги з підстав в неї викладених. Заявив клопотання про зупинення апеляційного провадження до розгляду господарським судом Донецької області позовної заяви про визнання недійсним рішення відділення Фонду, яке судом відхилено за відсутністю підстав, зазначених у ст.79 Господарського процесуального кодексу України

Вислухавши представників сторін, прокурора, третьої особи розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи  та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом  норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип змагальності судового процесу, положень ст..ст.2,3,6 Закону України „Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів усім су”єктам правовідносин незалежно і неупереджено.

З матеріалів справи  вбачається, що Товариство за ідентифікаційним кодом 25328948 зареєструвавсь до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 13.01.03р. в Маріупольській міській виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За результатами повторної перевірки фахівцями КРВ виконавчої дирекції відділення Фонду з питань додержання законодавства про загальнообов”язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності за період з січня 2003 року по 2004 рік включно, складено акт №255 від  29.08.05р., встановлено відхилення у показниках фонду оплати праці, на який нараховуються  страхові внески. Відхилення у сумі  397103грн.61коп. утворились в результаті подання звітності і перерахування суми нарахувань і „утримання” із заробітної плати страхових внесків на рахунок Профспілки у зв”язкуу з чим на підставі  ст..1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види  загальнообов”язкового державного соціального страхування” №2213 від 18.01.01р. донараховані страхові внески 8970грн.94коп..

Отже, за результатами перевірки складено акт, у якому встановлено факти порушень законодавства, визначена сума заниженої заробітної плати та донараховані страхові внески. Акт перевірки підписано з боку відповідача директором, головним бухгалтером без заперечень.

Наведені у ньому порушення та факти, розмір наведених сум скаржником не спростовується, про те останній намагається надати їм свою правову оцінку, бажаючи переконати  суд у правомірності відрахувань, здійснених на користь  третьої особи.

Причиною спору зі справи стало питання щодо правомірності звернення до суду за примусовим  стягненням сум, які визначені на підставі рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду №1573 від 01.09.05р. за порушення ст..27 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.01р., ст..1 Закону України №2213-ІІІ від 11.01.01р., тому контролюючим органом донараховано страхових внесків за заниження ( приховування суми заробітної плати 8970грн.94коп., застосовано штрафні санкції 263851грн.14коп. у розмірі прихованої заробітної плати, разом 272222грн.08коп.) Контролюючий орган дійшов висновку, що відповідач безпідставно надавав звіти та  перераховував внески на рахунок Профспілки.

Судовою колегією враховується, що дії органів, які мають право  контролю за реалізацією норм цього закону, можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення контролюючим органом прийнято на підставі акту перевірки в межах наданих йому повноважень. Зазначені суми економічних санкцій та штрафу спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. У разі невиконання рішень контролюючого органу, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Обставини викладені у рішенні виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду суд вважає встановленими відповідно до чинного законодавства. Причиною спору стало з”ясування  правомірності заявленої вимоги щодо примусового стягнення  суми через невиконання відповідачем рішення позивача про застосування санкцій  за порушення  сплати страхових внесків.

Із встановлених судом попередньої інстанції обставин справи вбачається, що заявлена позивачем вимога про стягнення  сум економічних санкцій ґрунтується на рішенні, яке  у встановленому  законом порядку не скасоване, не визнане недійсним. Запропонована  до перерахування сума на час  звернення з позовом до суду відповідачем не перерахована.

Господарським судом правомірно визнано належним доказом  акт перевірки виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду та визнано такими, що  мали місце порушення, встановлені актом, а рішення контролюючого органу прийнято в межах повноважень, та за процедурою відповідно до законодавства.

За цих підстав висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача заявлених за позовом сум економічних санкцій відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Доводи викладені в апеляційній скарзі є такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Зустрічних позовних вимог про визнання недійсним у судовому порядку рішення  Фонду  відповідачем не заявлено.

У встановленому законом порядку відповідачем не спростовано висновок контролюючого органу щодо нарахування страхових внесків та штрафу.

Щодо права прокурора на звернення до суду в інтересах позивача та порушення ч.1 ст.2 ГПК України, то у даному спорі позивач є органом державної влади. Предметом даного судового розгляду є вимога прокурора про стягнення недоїмки зі страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  на підставі результатів перевірки стану своєчасності сплати відповідачем страхових внесків до зазначеного Фонду.

Скаржник виходить з того, що прокурор не мав права звертатися до суду з позовом в інтересах  відділеня Фонду, а позивачем у спірних правовідносинах повинен бути саме відділ Фонду. Про те з таким твердженням  скаржника погодитись не можна, оскільки він не враховує, що прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави в порядку ст.2 ГПК України, відповідно до якої останній в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує  необхідність їх захисту,  а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) така позовна заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

У позовній заяві прокурора чітко визначено, що порушення інтересів держави в несплаті відповідачем страхових внесків до Фонду всупереч вимогам закону.

Прокурором правильно визначено орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки згаданий орган є контролюючим органом стосовно внесків на загальнообов”язкове державне страхування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач недоїмку до вищезгаданого Фонду не оплатив.

Отже господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову та стягнення спірної суми на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції  погоджується з зазначеним висновком  господарського суду першої інстанції щодо доведеності обставин, що мають значення по справі. Таким чином доводи викладені в апеляційній скарзі щодо порушень господарським судом норм матеріального  права не є такими, що ґрунтуються  на матеріалах справи та чинному   законодавстві та не можуть бути підставою для скасування постанови суду за підстав, зазначених у ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст., 83, 84,99,101-105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу спільного українсько-литовського підприємства товариства з обмеженою  відповідальністю „Тел-Мар” м.Маріуполь  на рішення господарського суду Донецької області  від 17.07.06р. у справі №23/156  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.07.06р. у справі №23/156  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

За згодою присутніх повноважних представників сторін у судовому засіданні  29.08.06р. були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови  колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий          Кондратьєва  С.І.

Судді:          Акулова  Н.В.

          Старовойтова  Г.Я.

          

Надруковано 9 екз.: :прокурору-2екз., позивачу-1екз., відповідачу-1екз., 3-й ос.-1екз. в справу –1екз., ДАГС-2екз., Господарському суду Донецької області-1екз.,  Черторижських К.І.                                                                                                      

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС