Справа № 2-5068/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
при секретарі Вєтлугіної Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної невиплаченої державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и в :
17 червня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя в якому просить стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за 2007-2010 роки.
В позові зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право з 01.01.2006 року на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Але, відповідачем, всупереч вищезазначених Рішень Конституційного Суду України нарахування провадились частково та в значно меншому розмірі ніж це встановлено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», що змушує позивача звертатися із позовом до суду.
Під час розгляду справи позивачем подана заява про уточнення позовних вимог в якій просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 – 2008 роки, а також просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судовому проти позову заперечував, суду пояснив, що ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ЗУ "Про соціальний захист дітей", запроваджуються з 1 січня 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету", але в 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З 09.07.2007 року, тобто з моменту відновлення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", законодавством не було визначено механізм розрахунку підвищення пенсії дітям війни.
Враховуючи, що фінансування виплат за Законом України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, законодавчо закріплений порядок доплат відшкодовується на централізованому рівні і сторони по даній справі позбавленні права на проведення виплат на своєму рівні. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення, передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни", залишився неврегульованим. Вважає, що їхніми діями права позивача не були порушені у зв’язку з чим просить в позові відмовити.
Вислухав пояснення представника відповідача, а також дослідив матеріали справи, суд приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 було встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет 2007» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений внаступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік
дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”, який втратив чинність, як такий, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Таким чином, рішеннями Коституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, за 2007-2008 року, починаючи з дня винесення рішень Конституційним Судом України, а саме з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Позивач, відповідно до ст..6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Також, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за місцем проживання позивача.
Таким чином, аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, шляхом зобов’язання відповідача зробити позивачу перерахунок пенсії та здійснити йому виплати у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які були ним сплачені при зверненні із позовом до суду у вигляді держмита в розмірі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37грн., що разом складає 45,50грн.
Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд -
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45,50грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя