КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.09.2007                                                                                           № 10/91

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Губенко Н.М.

 суддів:             

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача 1 - ОСОБА_3 - представник (дов. №2309 від 27.04.2007);

від позивача 2 - повідомлений, але не з'явився; 

 від відповідача - повідомлений, але не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Меркурій"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2007

 у справі № 10/91  

 за позовом                               ОСОБА_1

                             ОСОБА_2

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма "Меркурій"

 про                                                  виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності усумі 86 880,00 грн.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2007 продовжено строк розгляду даної справи в межах ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку у зв'язку із перебуванням колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа, у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 розгляд справи № 10/91 було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2007 частково задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ “Меркурій”; стягнуто з ТОВ “Меркурій” на користь ОСОБА_1 43 400, 00 грн. частини вартості майна ТОВ “Меркурій”, 434, 40 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій”, не погодившись із рішенням господарського суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене судове рішення скасувати з підстав порушення господарським судом норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступним.

ТОВ “Меркурій” вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виключені зі складу даного товариства, адже до статутних документів останнього та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесені зміни щодо зміни складу учасників ТОВ “Меркурій”, а тому відсутні підстави сплачувати їм частки вартості майна товариства пропорційні їх часткам в статутному фонді вказаного товариства.

Суд, пославшись на ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, якою передбачено право кожного учасника при виході на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частки у статутному фонді товариства, вказав на те, що виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасники вийшли з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу; однак при цьому, господарський суд не витребував від відповідача фінансового звіту за рік, і прийняв рішення без дослідження останнього.

Товариство вважає, що позивачі все-таки невірно визначились з предметом позову, надали суду нечіткі і неповні вимоги, а суд без доказів виходу учасників, тобто без відповідних змінених статутних документів товариства, без витребування річного звіту, як це передбачено законом, прийняв рішення на підставі оціночного акту і тільки щодо стягнення частини майна товариства, а саме частини вартості приміщення магазину “Меркурій” в м. Ніжині, вул. Московська, 1/3.

ТОВ “Меркурій” вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи і неправильно застосував норми матеріального права щодо вирішення спору при виході учасника із товариства, та визначення його частки у статутному капіталі, її розміру і строку виплати, що призвело до прийняття неправильного рішення.

ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ “Меркурій”, в якому зазначає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2007 прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є обґрунтованим і законним, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються лише на формальних міркуваннях відповідача, а тому вона не підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 не надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ “Меркурій”, однак це не є перешкодою для апеляційного господарського суду переглянути рішення місцевого господарського суду, в розумінні ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ “Меркурій” не скористалось своїм правом взяти участь у судовому засіданні 18.09.2007, незважаючи на те, що було повідомлено належним чином про розгляд даної справи, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2007, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002  № 75.

Згідно з ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При розгляді апеляційної скарги, апеляційним господарським судом були досліджені матеріали справи, обговорені усі обставини справи і встановлено наступне.

22.02.2007 ОСОБА_1 (далі позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) звернулися із позовною заявою до Господарського суду Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (надалі відповідач) з вимогою виділити позивачам в натурі Ѕ частину магазина “Меркурій”, який належить відповідачу, визнавши за ними право власності на цю частину майна; призначити судово-будівельну експертизу для визначення можливих варіантів розподілу магазину “Меркурій” на дві рівні частини; накласти заборону на відчуження, передачу в оренду та заставу приміщення магазину “Меркурій”.

Під час розгляду даної справи господарським судом першої інстанції позивачі змінили предмет позову, а саме, просили стягнути з ТОВ “Меркурій” на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину вартості майна товариства (магазину “Меркурій” вартістю 181 000 грн.), пропорційну їх часткам у статутному фонді; стягнути з ТОВ “Меркурій” на користь ОСОБА_1 869 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підстави позовної заяви з урахуванням поданої позивачами заяви про зміну предмету позову обґрунтовуються наступними доводами.

Позивачі вважають себе такими, що не є учасниками ТОВ “Меркурій”, оскільки їх волевиявлення було викладене у заявах про виключення зі складу учасників товариства і підтверджується наявними в матеріалах справи нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 про вихід останнього із ТОВ Меркурій” від 19.01.2005 та заявою ОСОБА_2 від 08.06.2006 та доказом її направлення до ТОВ “Меркурій”.

Відповідно до ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства у строк визначений законом, а строк виплати, передбачений ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” сплив, однак ТОВ “Меркурій” не сплатило позивачам належної їм долі.

Господарський суд Чернігівської області задовольнив лише позовні вимоги ОСОБА_1

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи, зокрема, заявою ОСОБА_1 від 19.01.2005 про вихід із складу учасників ТОВ “Меркурій” та протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Меркурій” від 03.03.2005 підтверджується, що ОСОБА_1 за власним бажанням вийшов із складу ТОВ” Меркурій”; однак, всупереч ст. 148 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” ТОВ “Меркурій” не виплатило належної йому вартості майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді товариства у встановлений законом строк.

Враховуючи, що частка ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ “Меркурій” становить 24%, то він має право на отримання вартості частини майна товариства - магазину “Меркурій”, що пропорційна його частці у статному фонді, а саме, 43 440 грн.

Вимога ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ “Меркурій” належної йому вартості частини майна товариства пропорційної розміру його частки у статутному фонді ТОВ “Меркурій” задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду даної справи заява       ОСОБА_2 про його вихід з учасників товариства ТОВ “Меркурій” не отримана і рішення з цього приводу загальним зборами не приймалося, а тому його вимога задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Чернігівської області, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; дана норма кореспондується із ч. 1       ст. 140 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 142 Цивільного кодексу України передбачено, що засновники товариства з обмеженою відповідальністю в разі необхідності визначити між собою взаємовідносини щодо створення товариства вправі укладати договір у письмовій формі, який встановлює умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.

Як вбачається із змін до установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій”, посвідчених Ніжинською районною державною нотаріальною конторою 06.12.1995 за реєстраційним №1-2508 (а.с. 81-82), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають частки у статутному фонді ТОВ “Меркурій” в розмірі 24% кожний.

          Нормами п.7 ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України та ст.59 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів товариства віднесено вирішення питання про виключення учасника товариства; дані норми регулюють саме виключення учасника із складу товариства з підстав, передбачених ст.64 Закону України “Про господарські товариства”, а саме, через невиконання учасником товариства своїх обов'язків, або перешкоджання своїми діями досягнення цілей товариства.

В той же час ст.10 Закону України “Про господарські товариства” передбачає право учасника у встановленому порядку в будь-який час вийти з товариства, незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства; дана норма кореспондується із положеннями ч. 6 п. 6.2.1. статуту ТОВ “Меркурій” та п. 14 установчого договору, згідно з якими учасник товариства має право вийти із товариства в установленому порядку. Положення статутних документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що статутні документи ТОВ «Меркурій» обмежень щодо виходу із складу учасників не містять і не відносять до компетенції загальних зборів товариства вирішення питання про вихід учасника з товариства на відміну від виключення з товариства за систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ч. 5 п. 9 установчого договору; ч. в) п. 6.1.2. Статуту).

Аналіз зазначених правових норм та статутних документів товариства дає підстави для висновку про те, що на вихід учасника товариства з товариства не вимагається згода інших учасників чи прийняття відповідного рішення зборами учасників товариства, а днем виходу учасника з товариства є день подачі ним заяви про вихід з товариства у встановленому порядку.

Днем подачі такої заяви слід розглядати день передачі її учасником будь-якому виконавчому органу товариства або уповноваженому на це учаснику чи працівнику товариства.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в рішенні від 28.02.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2005 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області нотаріально посвідчено заяву            ОСОБА_1, в якій останній просить вивести його із складу учасників ТОВ “Меркурій”, а також виплатити належну йому частку в статутному фонді ТОВ “Меркурій”, яка складає 24 % статутного фонду ТОВ “Меркурій”.

Дослідивши вказану заяву, колегія суддів встановила, що на зворотному боці останньої міститься напис про те, що 29.01.2005 ОСОБА_1 вручив (передав) ОСОБА_3, на той час заступник директора ТОВ “Меркурій”, оригінал вказаної заяви; передача оригіналу даної заяви ОСОБА_4 відбулася у присутності двох осіб, про що свідчать їх підписи на зворотному боці даної заяви; в апеляційній скарзі ТОВ “Меркурій”, підписаній ОСОБА_4, не заперечується факт отримання нею 29.01.2005 заяви ОСОБА_1 про його вихід із складу ТОВ “Меркурій”.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 вийшов у встановленому законом порядку із складу учасників ТОВ “Меркурій” 29.01.2005, а тому не бере до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1, на час вирішення спору господарським судом першої інстанції, був учасником ТОВ “Меркурій”, оскільки до статутних документів ТОВ “Меркурій” та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не внесено відповідних змін щодо виключення із складу учасників ТОВ “Меркурій” ОСОБА_1

Згідно із ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді, а також належна йому частка прибутку, одержаного товариством у такому році до моменту його виходу.

Аналогічні положення містяться в ст. 148 Цивільного кодексу України та у п. 14 установчого договору ТОВ “Меркурій” (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлений перелік способів захисту прав та інтересів особи, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 148 Цивільного кодексу України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що останні не містять інших відомостей про належне ТОВ “Меркурій” майно, окрім договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) №61 від 24.12.1996, згідно з п. 1 якого, Представництво Фонду державного майна в м. Ніжині і Ніжинському районі передало у власність ТОВ “Меркурій” будівлю (споруду, приміщення), яка знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Московська, 1. Вартість відчуженого ТОВ “Меркурій” нерухомого майна становить 30030 грн. (п. 2.1. договору).

Як вбачається із витягу рішення Ніжинської міської ради VI скликання від 26.07.2006, магазину “Меркурій”, якій належить ТОВ “Меркурій” присвоєно наступну адресу: м. Ніжин, вул. Московська, 1/3.

Згідно із звітом про оцінку магазину “Меркурій”, який знаходиться за адресою,             м. Ніжин, вул. Московська 1/3, виконаного Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_2, ринкова вартість оцінюваного майна становить 181 000 грн. (а.с. 10-68).

Виходячи із викладеного та враховуючи висновок апеляційного господарського суду про те, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку вийшов із складу засновників ТОВ “Меркурій”, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ “Меркурій” на його користь частки вартості майна ТОВ “Меркурій” - магазину “Меркурій”, пропорційної частці ОСОБА_1 в статутному фонді ТОВ “Меркурій”, яка становить 24% в розмірі 43 440 грн.

Стосовно вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ТОВ “Меркурій” частини вартості майна ТОВ “Меркурій” пропорційної його частці в статутному фонді ТОВ “Меркурій”, яка становить 24%, у зв'язку із його виходом із складу учасників ТОВ “Меркурій”, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 в установленому законодавством порядку вийшов із складу учасників ТОВ “Меркурій”; наявна в матеріалах справи заява ОСОБА_2 від 08.06.2006 про його вихід із складу учасників ТОВ “Меркурій” не є доказом його виходу із складу ТОВ “Меркурій”, оскільки, по-перше, вказана заява не посвідчена нотаріально як того вимагають норми законодавства України, які регулюють відповідні відносини, по-друге, із матеріалів справи не вбачається, що вказана заява була отримана будь-яким виконавчим органом товариства або уповноваженим на це учасником чи працівником товариства, а тому його вимога про стягнення з ТОВ “Меркурій” частини вартості майна вказаного товариства - магазину “Меркурій” пропорційної його частці в статутному фонді, яка становить 24%, правомірно не задоволена господарським судом першої інстанції, оскільки, згідно з чинними законодавством України, саме учасник, який вийшов із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю має право на отримання частки вартості майна товариства пропорційної його частці в статутному фонді товариства.

Стосовно тверджень відповідача про те, що господарським судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, оскільки без витребування річного звіту фінансово-господарської діяльності товариства, як передбачено ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, суд задовольнив вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь вартості окремої частини майна товариства - магазину “Меркурій”, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з  приписами  ст. 54 Закону України  “Про господарські товариства”  учаснику, який вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю виплата частини вартості майна пропорційна його частці в статутному капіталі товариства провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 та 17.07.2007 від ТОВ “Меркурій” витребовувався фінансовий звіт товариства за 2005 рік.

Як вбачається із наданого відповідачем фінансового звіту за 2005 рік, останній затверджений 01.01.2006; отже, в строк до 12 місяців після виходу ОСОБА_1 з числа учасників ТОВ “Меркурій” та затвердження фінансового звіту за 2005 рік ТОВ “Меркурій”, останнє не виплатило колишньому учаснику вказаного товариства частину вартості майна пропорційну його частці в статутному фонді ТОВ “Меркурій”, як передбачено ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою стягнути належну йому частку вартості майна ТОВ “Меркурій” пропорційну його частці в статутному фонді даного товариства.

Колегія суддів не приймає додатковий доказ, наданий відповідачем господарському суду другої інстанції, а саме, звіт про оцінку нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Московська, 1/3, оскільки згідно зі ст. 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши наданий відповідачем лист, в якому останній, зокрема, пояснив з яких причин він не надав вказаний звіт господарському суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що ті обставини, на які послався відповідач в обґрунтування неможливості подання вказаного звіту суду першої інстанції, як то: незгода відповідача із позовними вимогами позивачів - про виділ позивачами частки магазину “Меркурій” в натурі, зміна позивачами предмету позову, не є тими об'єктивними причинами, які могли завадити відповідачу замовити і провести свою оцінку магазину “Меркурій” та подати до господарського суду звіт про оцінку оспорюваного майна.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2007, оскільки воно прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його скасування, адже не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2007 у справі №10/91 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ “Меркурій” без задоволення.

2. Матеріали справи №10/91 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 26.10.07 (відправлено)