КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.07.2010                                                                                           № 2/32

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

за участю представників:

 позивача: Клочко С.В., дов.від 06.04.10,

 відповідачів 1 та 2: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 12.12.1995; ОСОБА_3, нот.зав.дов.від 21.12.09 зареєстр.за № 2344; ОСОБА_4, нот.зав.дов.від 04.09.07 зареєстр.за № 4172, ОСОБА_5, нот.зав.дов.від 25.12.09 зареєстр.за                  № 2373,

третіх осіб: не з’явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром"

 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2010

 у справі № 2/32 ( )

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром"

 до                                                   1) ОСОБА_2

                                                  2) ОСОБА_6

 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:            

ОСОБА_7

          ОСОБА_8

          ОСОБА_9

          ОСОБА_10

 про                                                   визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, виключення зі складу учасників

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегапром” (далі – позивач або ТОВ “Мегапром”) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до  ОСОБА_2 (далі – відповідач 1) та ОСОБА_6 (далі – відповідач 2) про виключення їх зі складу учасників товариства та про визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах ТОВ “Мегапром” згідно з протоколом від 12.06.98 № 2, протоколом від 11.01.2000 № 9, протоколом від 22.06.01  № 21.

В процесі вирішення спору до розгляду справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучені фізичні особи - учасники ТОВ “Мегапром”  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.10 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що статутний фонд ТОВ “Мегапром” було сформовано повністю за рахунок УР ТОВ “КОМСЕРВІС”, яким в подальшому заявлено про вихід зі складу учасників ТОВ “Мегапром” без майнових та грошових претензій;  виключення відповідачів зі складу учасників може мати місце виключно за рішенням загальних зборів учасників товариства; невнесення відповідачами своїх часток до статутного фонду позивача не може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства; позивач звернувся з позовною заявою до суду з пропущенням строку позовної давності.

Не погодившись з рішенням,  позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаргу аргументовано тим, що позивач не знав про порушення його права, а дізнався про це після отримання роз’яснення ПП “Аудиторська фірма “Львів-Інформ-Аудит” від 02.07.07; статтею 21 Установчої угоди передбачено, що пай/частина паю може бути придбана одним з учасників після повного внесення свої частки; відповідачі не виконали свого обов’язку щодо особистого повного здійснення грошового внеску до статутного фонду до моменту реєстрації товариства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.10 апеляційну скаргу прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 07.04.10.

Дану ухвалу надіслано сторонам відповідно до вимог Інструкції  з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.          Зокрема, на звороті у лівому нижньому куті першого примірника зазначеної ухвали  містяться відбиток штампу, порядкові номери в реєстрі відправки та підпис працівника суду про направлення сторонам копій даної ухвали.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08              № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Отже, дотримання працівниками суду вимог зазначеної Інструкції дає підстави колегії суддів дійти висновку про належне повідомлення сторін та третіх осіб про час і місце розгляду справи.

Додатковим доказом обізнаності сторін та третіх осіб про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження) 09.03.10 – позивачеві, 06.03.10 – відповідачам, 06.03.10 та 16.03.10 – третім особам,  які долучені до матеріалів справи.

Отже, сторони були  належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 07.04.10 представниками відповідачів надано відзив на апеляційну скаргу, в якому звернуто увагу суду на той факт, що виключення відповідачів зі складу учасників товариства зафіксовано відповідним рішенням зборів учасників товариства від 17.11.06; спір про виключення відповідачів зі складу учасників не підлягає вирішенню в господарських судах; 100% статутного фонду було повністю сформовано станом на кінець квітня 1998 року, що підтверджується висновками експертиз; заборгованості  за внесками до статутного фонду ні у ОСОБА_2, ні у ОСОБА_6 перед товариством немає. У відзиві відповідачі підкреслюють, що судом правильно відмовлено в позові через закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову у відповідності зі ст.80 ЦК Української РСР. В зв’язку з викладеним у відзиві відповідачі просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.10 розгляд справи відкладено на 12.05.10 та зобов’язано сторони надати необхідні для розгляду справи документи.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.10  продовжено строк вирішення спору у даній справі.

В судовому засіданні 12.05.10 представником позивача надано копії установчих документів зі змінами станом на 2002 рік та протокол № 87 зборів учасників ТОВ “Мегапром” від 17.11.06 про виключення зі складу учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Представники відповідачів надали належним чином засвідчені копії нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників  товариства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.10                № 2/32  розгляд справи відкладено на 09.06.10.

В зв’язку з заявленим усним клопотанням відповідачів про витребування документів розгляд справи відкладено на 05.07.10 (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 09.06.10).

До початку судового засідання  05.07.10 представником позивача надано копії установчих документів та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що державним реєстратором не внесено змін до статуту ТОВ “Мегапром” щодо виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зі складу учасників товариства. До поданих копій документів представником позивача надано письмові пояснення, в яких представник зазначає, що державним реєстратором відмовлено у проведенні таких змін  в зв’язку з тим, що на час подачі цих документів між вибулими учасниками та ТОВ “Мегапром” існував судовий спір про порядок виплати та розмір внесених цими засновниками часток до статутного капіталу.

В судовому засіданні присутні представники сторін не змінили власної позиції щодо предмету спору. На запитання головуючого про спосіб перерахування внесків відповідача до статутного фонду ТОВ “Мегапром” ОСОБА_2 відповів, що за всіх учасників внески були сплачені юридичною особою-засновником товариства згідно усного договору, укладеного між фізичними особами та юридичною особою 23.02.98. На час заснування товариства чинним законодавством наповнення статутного фонду таким способом заборонено не було.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегапром” заявлено позовні вимоги про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_2, ОСОБА_6 та про визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах товариства згідно з протоколами № 2 від 12.06.98, № 9 від 11.01.2000, № 21 від 22.06.01.

Як вбачається з протоколу № 1 зборів учасників від 11.02.98 за взаємною згодою присутніх ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_6,                  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та директора Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “КОМСЕРВІС” було засновано Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегапром” з розміром статутного фонду в сумі 28125,00 грн.

Згідно зі ст.53 Закону України Закону України від 19.09.91 № 1576-XII “Про господарські товариства”  до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Аналогічне зазначено і в ст.7 установчої угоди товариства, а саме: внески до статутного фонду товариства робляться таким чином: 30% вноситься до реєстрації товариства, 70% - протягом року з моменту реєстрації товариства.

Відповідно до абзацу першого ст.6 Закону України “Про господарські товариства” товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

04.03.98 за № 6252 Залізничною райдержадміністрацією зареєстровано ТОВ “Мегапром”.

В ст.3 статуту товариства зазначено, що статутний фонд створюється тільки за рахунок вкладів учасників і становить 28125 грн. Внески учасників до статутного фонду, відповідно до установчої угоди, розподілені наступним чином:  УР ТОВ “КОМСЕРВІС” вносить 25125,00 грн., що становить 89,38%;  ОСОБА_10 вносить 500,00 грн., що становить 1,77%; ОСОБА_2 вносить 500,00 грн., що становить 1,77%; ОСОБА_6 вносить 500,00 грн., що становить 1,77%; ОСОБА_7 вносить 500,00 грн., що становить 1,77%; ОСОБА_8 вносить 500,00 грн., що становить 1,77; ОСОБА_9 вносить 500,00 грн., що становить 1,77%.

Здійснення засновниками внесків до статутного фонду у вигляді грошових коштів може бути підтверджено, як це встановлено ст.52 ЗУ “Про господарські товариства”, відповідними банківськими документами. Для зарахування грошових коштів, що вносяться для формування статутних капіталів суб’єктів господарювання, банки відкривають такими суб’єктам тимчасової рахунки.

Згідно довідки ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” від 28.12.08 № 55-1-1/80, виданої позивачеві, 23.02.98 на тимчасовий рахунок в ППБ “Аваль” учасником УР ТОВ “КОМСЕРВІС” внесено грошові кошти, як внесок до статутного фонду, у розмірі 8438,00 грн., які 24.02.1998 перераховано на поточний рахунок. Таке перерахування грошових коштів з тимчасового рахунку та розрахунковий рахунок у сумі 8438,00 грн., в зв’язку з реєстрацією підприємства, підтверджується банківською випискою від 24.03.98.

Отже, зобов’язання стосовно внесення частки в розмірі 30% вкладу до статутного фонду позивача були виконані одним з засновників (юридичною особою) в більшому розмірі, ніж передбачено ст.52 ЗУ “Про господарські товариства”.

Враховуючи наявність на банківському рахунку передбаченої законом суми, що складає 30% від заявленого розміру статутного фонду товариства, Залізничною райдержадміністрацією м. Києва здійснено реєстрацію ТОВ “Мегапром”.

Таким чином, факт реєстрації товариства державним органом свідчить про те, що учасниками товариства було дотримано всіх вимог чинного законодавства, необхідних для його створення та реєстрації. Наразі, в матеріалах справи відсутні докази того, що Залізничною районною державною адміністрацією м. Києва при реєстрації ТОВ “Мегапром” перевірялося, чи всіма учасниками внесено передбачену законом частину внесків в статутний фонд товариства, чи тільки одним учасником. Крім того, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні також докази визнання незаконними дій  районної державної адміністрації щодо реєстрації позивача та докази скасування реєстрації ТОВ “Мегапром”.

Згідно з банківською випискою від 17.04.98 УР ТОВ “КОМСЕРВІС” на особистий рахунок ТОВ “Мегапром” перераховано грошові кошти в сумі 14000,0 грн. з призначенням платежу “Внесок до статутного фонду”.

Згідно платіжного доручення від 27.04.98 № 434 УР ТОВ “КОМСЕРВІС” на рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 8500,00 грн. з призначенням платежу “внесок до статутного фонду, без ПДВ, згідно усного договору від 23.02.98”.

В судовому засіданні представники сторін, зокрема відповідачів, посилалися на згаданий  усний договір, за умовами якого юридична особа-засновник ТОВ “Мегапром” здійснює внесок в статутний фонд товариства за всіх учасників разом. Однак, сторонами  не було наведено доказів укладання та існування такого договору.

12.06.98  на зборах учасників ТОВ “Мегапром” прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства до 5500000,0 грн. за рахунок внеску УР ТОВ “КОМСЕРВІС”.  Дане рішення прийнято одностайно та  оформлено протоколом № 2.

Зміни до установчих документів зареєстровано Залізничною районною державною адміністрацією 29.06.98.

11.01.2000 зборами учасників ТОВ “Мегапром” при одностайному голосуванні прийнято рішення (протокол № 9) збільшити статутний фонд ТОВ “Мегапром” до 9500000,0 грн., який розподіляється наступним чином: доля             УР ТОВ “КОМСЕРВІС” становить 9497000,0 грн., що становить 99,97%; ОСОБА_10 – 500,0 грн., що становить 0,005%; ОСОБА_2 – 500,0 грн., що становить 0,005%; ОСОБА_6 – 500,0 грн., що становить 0,005%; ОСОБА_7 – 500,0 грн., що становить 0,005%; ОСОБА_8 – 500,0 грн., що становить 0,005%; ОСОБА_9 – 500,0 грн., що становить 0,005%.

Зміни до установчих документів зареєстровано Залізничною районною державною адміністрацією 03.10.2000.

22.06.01 на зборах учасників ТОВ “Мегапром” (протокол № 21) розглянуто питання про бажання УР ТОВ “КОМСЕРВІС” вийти зі складу учасників товариства, яку вирішено задовольнити. Майнових та грошових претензій товариство до інших учасників не має. В зв’язку з виходом одного з учасників статутний фонд перерозподілено таким чином: ОСОБА_10 – 1900000,0 грн., що становить 20%; ОСОБА_2 – 1900000,00 грн., що становить 20%; ОСОБА_6 – 1662500,0 грн., що становить 17,5%; ОСОБА_9 –           1662500,0 грн., що становить 17,5%; ОСОБА_8 – 1662500,0 грн., що становить 17,5%; ОСОБА_7 – 712500,0 грн., що становить 7,5%.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

В п.п.1, 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000                    № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” зазначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Акти ненормативного характеру (індивідуальних актів) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати зазначені рішення загальних зборів недійсними в зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань щодо внесення внеску до статутного фонду.

Відповідно до п.2.11 рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.07 № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі:

а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України “Про господарські товариства”, або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України “Про господарські товариства” головою і секретарем зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі вирішення спору в суді першої інстанції було проведено кілька експертиз, на розгляд яких ставилися питання щодо внесення учасниками ТОВ “Мегапром”, зокрема відповідачами, внесків до статутного фонду позивача. До того ж, на замовлення відповідачів проводилися дослідження документів ТОВ “Мегапром” щодо наявності заборгованості учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по внесках до статутного фонду товариства станом на 01.01.06.

Так, у висновку від 16.07.08 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5416/5417 судово-економічної експертизи за господарською справою № 2/32 зазначено, що наявність внесків засновників ТОВ “Мегапром” ОСОБА_2 та ОСОБА_6 згідно засновницьких (правовстановлюючих) документів ТОВ “Мегапром” та фінансової звітності (балансу станом на 2006 рік) в статутному фонді документально не підтверджується, а станом на 31.12.06 статутний фонд позивача сформовано не в повному обсязі, а саме: сума 3000,0 грн. підлягає внесенню учасниками-фізичними особами.

До інших, протилежних висновків дійшов експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз при проведенні повторної судово-економічної експертизи, про що свідчить висновок від 23.02.09 № 11420. У цьому висновку зазначено, що заборгованість засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 станом на 01.01.07 за даними бухгалтерського обліку ТОВ “Мегапром” за період з 01.01.2000 по 31.12.05 не значиться, статутний капітал товариства станом на 01.01.07 (звітна дата – 31.12.06) сформовано повністю.

30.10.09 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз  проведено комплексну судово-економічну експертизу у даній справі, про що складено висновок  № 7036/7037. Згідно даного висновку формування статутного фонду ТОВ “Мегапром” в повному обсязі та в установлені законом терміни по періодах реєстрації та перереєстрації статутних та установчих документів підтверджується наданими банківськими та іншими документами; заборгованість засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за період з 01.01.2000 по 31.12.2005 станом на 01.01.07 не значиться; статутний фонд ТОВ “Мегапром” сформований повністю.

Відповідно до ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегією суддів приймаються до уваги усні пояснення відповідача ОСОБА_2, зроблені ним в судовому засіданні апеляційного господарського суду, що  за всіх учасників внески були сплачені юридичною особою-засновником товариства згідно усного договору, укладеного між фізичними особами та юридичною особою 23.02.98.

Отже, проаналізувавши матеріали справи та беручи до уваги усні пояснення ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку, що статутний фонд ТОВ “Мегапром” сформовано повністю за рахунок внесків Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМСЕРВІС” без майнових та грошових претензій до інших учасників товариства.

Разом з тим, позивачем не надано доказів про застосування санкцій до відповідачів з приводу несплати вкладів.

Отже, невнесення відповідачами своїх часток до статутного фонду позивача може бути підставою для зменшення розміру статутного капіталу товариства в порядку, передбаченому ст.144 ЦК України, або відчуження частки учасника лише у тій частині, в якій її уже сплачено, що передбачено ст.147 ЦК України, але не може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог в частині визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних  зборах ТОВ “Мегапром” згідно з протоколами від 12.06.98 № 2, від 11.01.2000 № 9, від 22.06.01 № 21, оскільки позивачем не доведено порушення його прав діями відповідачів.

В позовній заяві ТОВ “Мегапром”, крім визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, просить виключити зі складу учасників ТОВ “Мегапром” ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Колегія суддів вважає необґрунтованим позов в цій частині.

Відповідно до п.”в” частини 1 ст.10 ЗУ “Про господарські товариства” одним з прав учасників господарських товариств є право на вихід з товариства у встановленому порядку.

Відповідно до частини 2 ст.100 ЦК України учасники товариства  мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов’язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Матеріали справи свідчать, що на підставі нотаріально посвідчених заяв від 23.08.06 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися до зборів учасників ТОВ “Мегапром” з проханням вивести їх зі складу учасників товариства та сплатити вартість належних їм частин майна, пропорційних частці у статутному фонді товариства, та належної частки прибутку, одержаного товариством до моменту виходу.

Рішенням зборів учасників ТОВ “Мегапром” від 17.11.06 № 87 за присутності 100% учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вже виключено  з числа учасників товариства в зв’язку з поданими ними заявами  від 23.08.06 та уповноважено директора товариства Романченка В.Г. здійснити всі необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією змін до установчих документів товариства відповідно до чинного законодавства України.

Присутній в судових засіданнях представник позивача пояснив, що відповідні зміни до установчих документів зроблено не було через відмову державного реєстратора в зв’язку з існуванням майнового спору між учасниками (відповідачами) та товариством.

Згідно з п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13  “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов’язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України “Про господарські товариства” учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов’язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв’язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв’язку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вирішення питання про виключення учасника товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників даної юридичної особи, що передбачено ст.145 ЦК України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що виключення відповідачів зі складу учасників товариства може мати місце виключно за рішенням загальних зборів учасників, і суд відповідними повноваженнями не наділений.

В процесі вирішення спору в суді першої інстанції відповідачами подано заяву про застосування строку позовної давності та на цій підставі відмову в позові.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на дату реєстрації ТОВ “Мегапром”, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно зі ст.74 зазначеного кодексу вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності.

На підставі ст.75 ЦК Української РСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст.76 ЦК Української РСР).

В обґрунтування дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, представник зазначає дату висновку Приватного підприємства Аудиторської фірми “Львів-Інформ-Аудит”, до якого позивач звернувся з метою з’ясування питання щодо сплати внесків до статутного фонду учасниками товариства.

02.07.07 Приватне підприємство Аудиторська фірма “Львів-Інформ-Аудит” повідомило позивача, що в процесі аудиторської перевірки документів позивача з’ясувався факт несплати внесків до статутного фонду ТОВ “Мегапром” учасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Саме з цієї дати, 02.07.07, позивач відраховує строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке твердження є помилковим та не підкріплюється матеріалами справи.

Як зазначалося вище, відповідно до ст.7 установчої угоди та п.3.6 статуту ТОВ “Мегапром” (перша редакція) передбачено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників утворюється статутний фонд у розмірі 28125,0 грн. Внески до статутного фонду товариства робляться таким чином: 30% вноситься до реєстрації товариства, 70% - протягом року з моменту реєстрації товариства.

Пунктом 3.7 статуту передбачено, що учасник зобов’язаний повністю внести свій внесок в терміни, які встановлені законодавством України.

Відповідно до ст.52 ЗУ “Про господарські товариства” до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства.

Аналізуючи положення законодавства та установчих документів, строк повного виконання учасниками зобов’язання по сплаті внесків до статутного фонду ТОВ “Мегапром”  становить не пізніше 04.03.99 (дата реєстрації товариства – 04.03.98 + 1 рік після реєстрації товариства).

Тобто, про невиконання відповідачами обов’язків  формування статутного фонду товариство мало б дізнатися 05.03.99, яка є датою початку перебігу строку позовної давності). Відповідно, останнім днем строку, протягом якого може бути заявлений позов, є 05.03.02.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом лише 22.01.2008, тобто з пропуском строку позовної давності. Поважності пропуску такого строку позивачем не обґрунтовано.

Відповідно до ст.80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене вище, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим, а рішення у даній справі прийнято відповідно до чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду міста Києва  від 02.02.10  у справі  № 2/32 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром”  –  без задоволення.

2.          Матеріали справи № 2/32  повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 13.07.10 (відправлено)