ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2010 р. Справа № 2a-2962/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :
Судді Чуприни О.В.
за участю секретаря Семанюк М.П.
представника позивача : територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області –не з’явився
відповідача : ОСОБА_1 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій за постановою за № 092941 від 25.02.2010 року в розмірі 510 грн., -
В С Т А Н О В И В :
21.08.2010 року Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (надалі –Головавтотрансінспекція в області, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі –відповідач) про стягнення фінансових санкцій за постановою за № 092941 від 25.02.2010 року в розмірі 510 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 11.02.2010 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’допущені відповідачем, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі без ліцензійної картки. Виявлені порушення зафіксовані в акті за № 177849 від 11.02.2010 року. За наслідками розгляду вказаного акту, 25.02.2010 року позивачем винесено постанову за № 092941 про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за вчинене правопорушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 510 грн. відповідачем добровільно не сплачена.
В судовому засіданні представник позивача не з’явився, подав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Однак, в попередньому судовому засіданні відповідач пояснив, що 11.02.2010 року не здійснював керування транспортним засобом (державний номерний знак НОМЕР_1), який належить йому на праві приватної власності, облаштованого як таксі. Зазначив, що на підставі довіреності від 24.07.2008 року він передав право керування даним транспортним засобом своєму брату –ОСОБА_2, який і користується вказаним автомобілем по даний час, а тому вважає протиправним застосування до нього фінансових санкцій.
Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, показання свідка, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований 27.09.2006 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець та з 26.09.2006 року по 30.06.2010 року перебував на обліку в органах державної податкової служби, як платник податку із видом діяльності за класифікатором видів економічної діяльності –‘‘перевезення пасажирів легковим автомобілем’’. У власності ОСОБА_1 перебуває транспортний засіб - легковий автомобіль ВАЗ 21101 (державний номерний знак НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 29).
Відповідно до завдання на проведення перевірки № 88, затвердженого 10.02.2010 року начальником Головавтотрансінспекції в області, головному та провідним спеціалістам Головавтотрансінспекції в області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 доручено проведення рейдової перевірки в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності на предмет дотримання вимог Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’(а.с. 75).
11.02.2010 року вказаними вище працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за № 177849 факт експлуатації легкового автомобіля (державний номерний знак НОМЕР_1), облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, який належить відповідачу, що є порушення вимог статтей 39, 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’(а.с. 7).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що він на підставі довіреності від 24.07.2008 року, виданої його братом - ОСОБА_1, здійснює керування транспортним засобом ВАЗ 21101 (державний номерний знак НОМЕР_1), що належить на праві власності останньому. 11.02.2010 року по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську, під час експлуатації вказаного вище транспортного засобу, облаштованого як таксі, його було зупинено працівниками Головавтотрансінспекції в області, про що останніми складено відповідний акт. Виявлене 11.02.2010 року відповідачем порушення вимог Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’ не заперечив.
Позивачем, у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’, за виявлене порушення щодо відповідача, постановою про застосування фінансових санкцій за № 092941 від 25.02.2010 року, застосовано фінансові санкції в розмірі 510 грн. (а.с. 8). Відповідачем фінансові санкції не сплачено.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України ‘‘Про автомобільний транспорт’’.
Статтею 6 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” визначено, що урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).
Згідно вимог пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 ‘‘Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті’’органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Відповідно до пунктів 9, 13, 14 вказаного Порядку керівник органу державного контролю видає перед проведенням планової або позапланової перевірки наказ про утворення комісії з проведення перевірки суб’єкта господарювання та підписує завдання на перевірку. Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду із підприємств, у пунктах пропуску через державний кордон.
Статтею 39 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’визначено перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є:
для автомобільного перевізника –ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі –посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інший документи передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Абзац 2 частини 1 статті 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’є спеціальною нормою, якою встановлено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлюється штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 ‘‘Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті’’державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов’язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова позивача, в порядку передбаченому пунктом 32 ‘‘Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті’’, до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась (а.с. 9).
Судом відхиляються доводи відповідача про протиправність притягнення його відповідачем до відповідальності та застосування до нього фінансових санкцій, з врахуванням того, що експлуатацію транспортного засобу облаштованого як таксі здійснював його брат ОСОБА_2, з наступних підстав.
Пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб’єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Статтею 55 Господарського кодексу України визначений перелік суб’єктів господарювання, пунктом 2 частини 2 якої встановлено, що суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як встановлено судом ОСОБА_1 зареєстрований 27.09.2006 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець та з 26.09.2006 року по 30.06.2010 року перебував на обліку в органах державної податкової служби, як платник податку із видом діяльності за класифікатором видів економічної діяльності –‘‘перевезення пасажирів легковим автомобілем’’(а.с. 27, 29, 65).
В свою чергу, ОСОБА_2, який керував автомобілем облаштованого як таксі, по даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не зареєстрований як підприємець, трудову угоду про працевлаштування у ОСОБА_1 в Івано-Франківському центрі зайнятості не реєстрував та відповідно не укладав (а.с. 61, 63).
З огляду на вказане суд вважає, що позивачем правомірно застосовано фінансову санкцію до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як суб’єкта господарювання, зареєстрованого відповідно до закону як підприємцем, який є власником транспортного засобу, експлуатація якого здійснювалась облаштованого як таксі уповноваженою ним особою, та який перебував на обліку в органах державної податкової служби, як платник податку із видом діяльності –‘‘перевезення пасажирів легковим автомобілем’’.
Суд зазначає також, що при використанні відповідачем власного транспортного засобу, в тому числі його експлуатації уповноваженою особою, облаштованого ним як таксі наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’є обов’язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України ‘‘Про автомобільний транспорт’’.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 (вул. Церковна, 14, м. Івано-Франківськ) фінансових санкцій в розмірі 510 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій № 092941 від 25.02.2010 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок № 31110106700002, УДК в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО –836014, код одержувача –20568100, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, фінансові санкції в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень за постановою за № 092941 від 25.02.2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ О.В. Чуприна
Постанова в повному обсязі складена 15.10.2010 року.