ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3269/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :
Судді Чуприни О.В.
за участю секретаря Семанюк М.П.
представника позивача : Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші - не з'явився
представника відповідача : Державної організації ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’- Підлетейчук Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші до Державної організації ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’про стягнення заборгованості в сумі 34 956,09 грн., -
ВСТАНОВИВ:
17.09.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної організації ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’ про стягнення заборгованості в сумі 34 956,09 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 14, 15, частини 2 Прикінцевих положень Закону України ‘‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’’, статті 13 Закону України ‘‘Про пенсійне забезпечення’’, не погашено заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку призначених пільгових пенсій по списку № 1 за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року в сумі 34 956,96 грн. Відповідачу, у відповідності до вимог пунктів 6.1., 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року (надалі - Інструкція), направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку призначених пільгових пенсій за вказаний період, однак дана заборгованість залишається непогашеною по сьогоднішній день. Вважає, що сума несплаченої заборгованості підлягає стягненню з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача не з’явився, подав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає позов безпідставним з наступних причин. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт та професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Згідно цих положень Закону виплата пенсій особам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт та професій, затверджених Кабінетом Міністрів України та особам пенсії, яким призначені відповідно до пунктів “в”–“є” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснювалася до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а 01.01.2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Представник відповідача також зазначила, що відповідач є професійним гірничорятувальним формуванням Державної спеціальної (воєнізована) гірничорятувальної (аварійно-рятувальна) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому з набранням чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 року № 1058-ІV, у відповідності до вимог пункту 2 Прикінцевих положень даного Закону, відповідач не повинен здійснювати покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, які входили до складу гірничорятувальних частин та були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника відповідача, з’ясувавши обставини та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступних мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №833631, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 045760 Івано-Франківський спеціальний воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін, що зареєстрований 13.12.2005 року виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області, 02.07.2010 року змінив найменування на Державну організацію ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’(а.с. 43).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за червень, липень та серпень 2010 року (а.с. 10-25).
Згідно із розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по Державній організації ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’станом на 31.08.2010 року облікується заборгованість по списку № 1 за червень 2010 року - 9 592,19 грн., за липень 2010 року - 9 376,85 грн., за серпень 2010 року - 15 987,05 грн. (а.с. 9).
Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов'язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників визначається Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”.
Статтею 1 та частиною 1 статті 8 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” визначено, що аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або не спеціалізованими, створеними на професійній або непрофесійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими). Спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.
Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи створена наказом МНС від 23.07.2008 року за № 550 “Про вдосконалення управління аварійно-рятувальними формуваннями МНС”.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що Державна організація ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’входить до структури спеціальних (воєнізованих) гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) формувань Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, по яких позивач просить погасити заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку призначених пільгових пенсій по списку № 1 за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року в сумі 34 956,96 грн., отримують пільгові пенсії за списком № 1 та відносилися до особового складу Державної організації ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’, що займали посади респіраторника (а.с. 42).
Згідно вимог підпункту 1.5а пункту 5 ‘‘Аварійно-рятувальні частини’’розділу І ‘‘Гірничі роботи’’списку № 1 , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ‘‘Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах’’за № 36 від 16.01.203 року, посада (професія) під найменуванням респіраторник відноситься до списків посад (професій), зайняття якої дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки –після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Судом встановлено, що атестацією робочих місць відповідача, проведеною Головним управлінням праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації (висновки державної експертизи умов праці за № 2266 від 24.01.2006 року, за № 2283 від 14.02.2006 року, за № 2333 від 13.03.2006 року, за № 4780 від 30.06.2009 року) підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 1 за професією (посадою) респіраторник.
З врахуванням наведеного, суд зазначає, що фізичні особи, по яких позивач просить погасити заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку призначених пільгових пенсій по списку № 1, входили до особового складу гірничорятувальних частин на день набрання чинності Законом України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’.
Виключно Законом України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, в тому числі виплати пенсії на пільгових умовах.
Пунктом 1) частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт та професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт та професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України та особам пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”–“є” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здійснювалася до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а 01.01.2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” набрав чинності 01.01.2004 року.
Аналогічне положення викладене і в частині 3 пункту 6.1 Інструкції, застосованої позивачем при розрахунку сум витрат на виплату та доставку призначених пільгових пенсій по відповідачу, відповідно до вимог якої підприємства сплачують відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників підприємств, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна організація ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’звільнена від сплати до Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які входили до складу гірничорятувальних частин та були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Посилання позивача на те, що не відшкодовуються лише пільгові пенсії призначені працівникам на підставі статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, включаючи особовий склад гірничорятувальних частин, а витрати по доставці та виплаті пільгових пенсій, призначених на підставі статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в тому числі працівникам особового складу гірничорятувальних частин підлягають відшкодуванню в загальному порядку, суд вважає безпідставним, з огляду на те, що приписи пункту 1) частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” носять імперативний характер і не пов’язують звільнення підприємств від сплати відшкодувань по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених працівникам особового складу гірничорятувальних частин з їх призначення лише на підставі статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення із Державної організації ‘‘Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін’’ заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку призначених пільгових пенсій в сумі 34 956,09 грн. безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова буде складена в повному обсязі 08.10.2010 року.