Справа № 2-7681/10

РІШЕННЯ

Іменем   України

04 листопада 2010 року        Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

                               у складі -     головуючого - судді Пустовіт З.П.

                                                            при секретарі Гоноболіній О.І.,

                       з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  сектору  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянський РВ УМВС України в Запорізькій області  про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, скасування запису про реєстрацію,

    ВСТАНОВИВ:

    Позивач у серпні 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  СГІРФО Бердянського РВ УМВС України в Запорізькій області, в якому просив усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 та зобов’язати СГІРФО Бердянського РВ УМВС України в Запорізькій області   зняти її з реєстраційного обліку за вказаною адресою. В обґрунтування позову зазначав, що йому на підставі договору дарування від 30.12.2004 року на праві приватної власності належить житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці 2500,0 кв.м. Крім нього, в даному будинку є зареєстрованою ОСОБА_3, з якою він розірвав шлюб 29.07.2010 року. З червня 2008 року відповідач  не проживає в будинку,  житлом не цікавиться, витрати по комунальним послугам не несе. До теперішнього часу жодного разу не з’являлася в будинку, заяву про зняття з реєстраційного обліку не написала. Вирішити це питання мирно він не в змозі, тому змушений звернутися до суду. На підставі ст..391, 405 ЦК України просив позов задовольнити.

 У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, виклав обставини, зазначені в позові, пояснивши додатково, що восени 2008 року відповідач, поки він був на роботі, зірвала на дверях замки, погрузила на автомобіль «Газель» посуд, меблі, ліжка, телевізор та вивезла з будинку все майно, залишивши його майже порожнім. З того часу  більше не поверталася. Виписатися добровільно відмовляється, вимагаючи за це кошти.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилася, надіслала суду листа, з якого вбачається, що вона позов не визнає, тому що вважає, що позивач повинен їй сплатити  половину вартості майна, яке було нажито ними в період шлюбу.

Представник  відповідача - СГІРФО Бердянського РВ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка  про отримання судової повістки.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що відповідач не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 більше 2 років. Всі речі вона вивезла. Коли весною 2009 року він заходив до будинку, то побачив голі стіни. Ніхто її з будинку не виганяв, вона сама знайшла собі  іншого чоловіка, з яким спочатку мешкала в с.Миколаївці, а потім виїхала, куди йому невідомо.

Свідок ОСОБА_5  пояснив в суді, що в червні 2008 року відповідач, працюючи в кафе, знайшла собі іншого чоловіка, з яким позивач застав її в будинку. Спочатку ОСОБА_2 виїхала з тим чоловіком на проживання в с.Успенівку, а потім  до Дніпропетровської області. Восени 2008 року вона з’явилася в с.Миколаївка з братом та батьками, і поки його брат був на роботі, вони вибили вхідні двері, забрали з будинку всі речі та меблі, скопали город та забрали овочі, прихопили курей, метал і виїхали. До житла вона претензій не пред’являла та не намагалася вселятися назад. Позивач  у телефонній розмові пропонував їй знятися з реєстраційного обліку добровільно, проте вона, посилаючись на тяжке матеріальне становище, вимагає від нього коштів за це.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що відповідач не мешкає в будинку більше 2-х років. Батьки купили їм будинок по вул.. Ювілейній. Зі слів позивача йому відомо, що його дружина забрала всі речі з будинку, поки він був на роботі, і вивезла їх, а частину  продала в с.Миколаївка.

    Заслухавши позивача, свідків, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.

    Судом встановлено, що позивач є власником домоволодіння  АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору дарування  від 30.12.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Бердянської районної державної нотаріальної контори, зареєстровано в  реєстрі за №3553.

    В судовому засіданні було з’ясовано, що відповідач ОСОБА_2  є зареєстрованою в будинку позивача з 29.11.2007 року, що підтверджується довідкою Бердянського МВ від 28.08.2010 року.

    Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано 29.07.2010 року.

Показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5  підтверджено в судовому засіданні, що відповідач восени 2008 року добровільно залишила місце свого проживання, забрала всі речі та вивезла до свого нового місця проживання і з того часу до будинку більше не поверталася, житлом не цікавилася, комунальні платежі не сплачувала.    

Згідно до ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

    Відповідно до  ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які не проживають разом з ним в будинку (квартирі), що йому належить, користується жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в  частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до вимог ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування житловим відповідно до закону житлове приміщення, яке вони мають право займати визначається його власником. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач не проживає в будинку позивача з поважних причин, а також  що між нею та позивачем є якась інша угода щодо порядку користування  житловим приміщенням судом не добуто.

Враховуючи, що відповідач більше двох років у зазначеному будинку не проживає без поважних причин, суд приходить до висновку, що вона втратила право користування житловим будинком.

    На підставі наданих позивачем доказів суд приходить до висновку, що реєстрація місця проживання відповідача в будинку АДРЕСА_1 створює для позивача перешкоди у здійсненні ним право власності, користування і розпорядження належним  житловим будинком: він сплачує за неї  комунальні послуги, а тому порушене право підлягає захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача і наявності підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 62-64, 81, 88, 212-215 ЦПК України,  ст.156 ЖК України, ст., 319, 391, 405 ЦК України,  суд        

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

    Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житловим приміщенням.

 Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням  в будинку АДРЕСА_1.

    Зобов’язати сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянський РВ УМВС України в Запорізькій області   зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в житловому будинку АДРЕСА_1

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   судовий збір в сумі  8,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання протягом 10 днів дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду:                                                                       З. П.Пустовіт