ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3053/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Чуприни О.В.
за участю секретаря Семанюк М.П.
представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Яремча - не з’явився
представника відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - не з’явився
прокурора –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом прокурора м. Яремча в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Яремча до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1 207,31 грн., -
ВСТАНОВИВ:
01.09.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Яремча (надалі –позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1 207,31 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення статті 20 Закону України ‘‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’’не погашено заборгованість за квітень 2010 року по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 388,96 грн., за травень 2010 року –388,96 грн., за червень 2010 року –429,39 грн. Загальна сума несплаченої заборгованості по страхових внесках становить 1 207,31 грн. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає стягненню з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача не з’явився, подав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Письмове заперечення проти позову не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши обставини та дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 23.09.1996 року та взятий на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Яремча, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 7, 43, 44).
Виключно Законом України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 1 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Яремча.
Пунктом 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1 встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Частина 6 статті 20 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень 2010 року –388,96 грн., за травень 2010 року –388,96 грн., за червень 2010 року –429,39 грн., однак вказані зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’.
Доводи позивача про зобов’язання відповідача за страховими внесками в сумі 1 207,31 грн. підтверджується звітами відповідача про суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень-червень 2010 року (а.с. 11-16).
Частина 2 статті 106 вказаного вище Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України ‘‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’’, територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов’язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Судом встановлено, що позивачем були надіслані вимога про сплату боргу за № 1915/04 від 01.06.2010 року, яка отримана відповідачем 05.06.2010 року, вимога за № 2372/04 від 01.07.2010 року, яка отримана відповідачем 08.07.2010 року та вимога за № 2953/04 від 02.08.2010 року, яка отримана відповідачем 48.08.2010 року. Факт отримання відповідачем вказаних вище вимог про сплату боргу підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 8, 9, 10).
В передбаченому законом порядку вимоги позивача про сплату боргу відповідачем не оскаржувалися і суми боргу по недоїмці у відповідності до вимог статті 106 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’та пункту 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, є узгодженими.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 207,31 грн. обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 78500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за квітень, травень, червень 2010 року в розмірі 1 207 (одна тисяча двісті сім) гривень 31 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя : /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.10.2010 року.