Справа № 2-а-2844/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К  Р А Ї Н И

25 жовтня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого                       судді         Мірошніченко Л.Є.

При секретарі                         Граневській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1   до управління пенсійного фонду України в Слов’янському районі за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області   про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” , -    

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року до суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі в Донецькій області,   за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за період з 01.01.2006 рік по 01.10.2010 рік така допомога не виплачувалася, оскільки Верховна Рада України призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ст. 77 та ст. 110 Закону України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та ст. 71 п.12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що 30 % суми прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність за 2006 рік становить 1290 грн. 60 коп., за 2007 рік – 1453грн.71 коп., за 2008 рік – 1158 грн. 60 коп., за 2009 рік – 1240 грн. 20 коп., за 9 місяців 2010 року – 1914 грн. 30 коп. загалом становить – 7057 грн. 41 коп., тому ставить питання про визнання дій відповідача  протиправними, зобов’язати нарахувати та виплатити йому зазначену суму та нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в подальшому, починаючи з 01.10.2010 року.

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2010 року провадження в частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача УПФУ в Слов’янському районі нарахувати та виплатити державну соціальну допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року – закрито.

Позивач  ОСОБА_1 до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с.18), також від нього є заява з проханням розглянути справу у його відсутності (а.с.10), тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача в порядку ст. 122 КАС України.

 Представник відповідача УПФУ в Слов’янському районі до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.15),  тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 122 КАС України.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області  до суду не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.18), тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи в порядку ст. 122 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні, що позивач є громадянином України (а.с.7) і має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.8), а також відомостями про те, що він дійсно перебуває на обліку в УПФУ в Слов’янському районі, отримує пенсію за віком та йому призначена надбавка “Дитина війни” з 09.07.2007 року по теперішній час, до цього надбавка не призначалася і не виплачувалася (а.с.9).

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”  від 26.12.2008 року №835-VI та ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік” від  27 квітня 2010 року N 2154-VI  розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.

Проте, на виконання вищезазначеної норми КМ України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 та 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії “Дитина війни”. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року та з 01 січня 2010 року цією постановою на визначений та змін стосовно цього питання у 2009 – 2010 роках в вищезазначену постанову не вносилося.

Ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: “дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком…”

Оскільки відповідно до довідки відповідача №3603/03 від 12.10.2010 року (а.с.9) позивачу, починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі:    

01.01.2009 рік – 149 грн. 40 коп.,

        01.11.2009 рік – 171 грн. 90 коп.,

        01.01.2010 рік – 208 грн. 50 коп.,

        02.04.2010 рік – 49 грн. 80 коп. – по теперішній час.

Тобто за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року позивачу виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як “Дитині війни”, у зв’язку з чим позовні вимоги за даний період задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлений розмір доплати у твердій сумі – 49 грн. 80 коп., яку позивач отримує з 02.04.2010 року,  то позивач має право на здійснення перерахунку підвищення пенсії “дитини війни” з 02.04.2010 року по 30.06.2010 року з 01.07.2010 року і по день, що зазначений у позовній заяві по 01.10.2010рік.

?   За період з 02.04.2010 року по 30.06.2010 року позивач має право на суму 486 грн. (у цей час діяв наступний розмір пенсії за віком: - 706 грн.)

•   706 грн. : 100 х 30 % = 211 грн. 80  коп. за 1 місяць х3 місяці=635грн.40коп.

•   49 грн. 80 коп. х 3 місяці = 149 грн. 40 коп.

•   635 грн. 40  коп. - 149 грн. 40 коп. = 486 грн.

?   За період з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року позивач має право на суму 488 грн. 70 коп. (у цей час діяв наступний розмір пенсії за віком: - 709 грн.)

•   709 грн. : 100 х 30 % = 212 грн. 70  коп. за 1 місяць х2 місяці=638грн.10коп.

•   49 грн. 80 коп. х 2 місяці = 149 грн. 40 коп.

•   638грн.70коп.-149грн.40коп.=488грн. 70коп.

Таким чином, позивач має право на отримання доплати у сумі 974 грн. 70 коп.  (486 грн. +488 грн. 70 коп.).

Вирішуючи питання про нарахування та виплату підвищення до пенсії в подальшому, суд вважає, що вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегований функцій. В межах КАСУ захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ з 01.10.2010 року робити доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як “Дитині війни” є безпідставним, оскільки встановлює обов’язок на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин

Вирішуючи заявлене у позові питання про повернення позивачу сплаченої ним суми судового збору у розмірі 51 грн. 00 коп., суд вважає, що воно  підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За ст. 10 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” №1788 – XII від 05.11.1991 року у редакції ЗУ від 17.01.2002 року №2981-ШШ пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідачі у справі є структурними підрозділами Пенсійного фонду України, які не є органами місцевого самоврядування, відтак сума судових витрат сплачена позивачем, а саме  судового збору –51 грн. 00 коп. (а.с.1), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ  :

Позовні вимоги ОСОБА_1   до управління пенсійного фонду України в Слов’янському районі за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області   про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі в Донецькій області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1  державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь  ОСОБА_1  державну соціальну допомогу – щомісячну доплату до пенсії  як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 02.04.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року у розмірі  974 грн. 70 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1  судові витрати, а саме судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. за рахунок коштів державного бюджету України.

В іншій частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити, за відсутністю підстав.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                           Л.Є. Мірошніченко