Справа № 2-а-8179/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та її скасування ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що у відношенні нього 17 жовтня 2010 року інспектором ДПС була винесена постанова та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Із цією постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки постанова є незаконною та необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи та не містить належних доказів його вини. Згідно постанови інспектора від 17 жовтня 2010 року, позивач о 13 годині 50 хвилин 17 жовтня 2010 року керуючи автомобілем “ВАЗ-21104” державний номер НОМЕР_1 на 181 км. автодороги Слаявнск-Донецк в неселеному пункті м.Волноваха перевищив допустиму швидкість на даній ділянці дороги на 26 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год. Швидкість вимірювалась технічними засобами – приладом «Візир №0711250». Проте інспектор ДПС упереджено не об’єктивно поставився до з’ясування обставин справи, незаконно визнав позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Таким чином, посадовою особою відповідача при винесені постанови про притягнення позивача до адністративної відповідальності були порушені вимоги ст.ст.245, 252, 268, 278-280 КУпАП. Крім того, спосіб фіксування адміністративних правопорушень технічними приладами типу «Візир» є незаконним, оскільки відповідно до Переліку технічних засобів, що використовуються підрозділами ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень ПДР України, можуть бути застосовані спеціальні технічні засоби, які працюють в автоматичному режимі, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису. Оскільки неможливо встановити, в якому режимі працював вимірювач швидкості, то це не може бути визнано належним доказом вини позивача. Ні протоколі про адміністративне правопрушення, ні в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибку при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. Крім того, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповіальності не вказано в якому режимі працював прилад автоматичному, чи керувався співробітником ДАІ безпосередньо або через комп’ютер, де визначаються параметри фіксаці, їх режим, кут огляду приладу. Вважає, що висновки інспектора не базуються на всесторонньому, повному, об’єктивному з’ясуванні обставин, у зв’язку з тим, висновки інспектора не відповідають фактичним обставинам справи. Просить суд визнати незаконною постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 17 жовтня 2010 року серії АН № 764503 та її скасувати, а провадження по справі закрити.
Позивач в судове засідання не з*явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, тому суд розглянув справу за наявних в ній доказах.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2010 року інспектором ДПС була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії АН №764503 по справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що о 13 годині 50 хвилин 17 жовтня 2010 року керуючи автомобілем “ВАЗ-21104” державний номер НОМЕР_1 на 181 км. автодороги Слаявнск-Донецк в неселеному пункті м.Волноваха перевищив допустиму швидкість на даній ділянці дороги на 26 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год. Швидкість вимірювалась технічними засобами – приладом «Візир №0711250». Вказана постанова не відповідає вимогам закону та винесена із його порушенням, тому підлягає скасуванню.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в цілях виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити, зокрема, в районний суд у порядку, визначенному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших субьєктів при здійсненні ними вдадних повноважень.
Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у випадках їх фіксації, працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, або засобами фото- та кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Прилади типу “Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ і керується ним безпосередньо. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам ст.14-1 КУпАП, а також не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості цих співробітників.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості цих співробітників.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Вказаних документів до постанови додано не було, не наведені розміри похибок вимірювань, що у відповідності до вимог законодавства, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Інших доказів вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем, на якого законом покладений обов'язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду яких-небудь доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 162, 163, 171-2 КАС України, 222, 251, 255, 256, 268, 280, 287, 288 КУпАП, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та її скасування – задовольнити повністю.
Визнати постанову серії АН № 764503 від 17 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 грн., - незаконною і її скасувати, а провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя :