ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 р. |
№ 7/153-39/221 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Панової І.Ю.
за участю представників: ВАТ СКБ “Геотехніка” - Кукуруза О.В.; ТОВ “Євровіжен” - Гранкіної А.В.; Каліцуна І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.10.2006 р. по справі №7/153-39/221 за заявою Стрийської об'єданої державної податкової інспекції м.Стрий до Відкритого акціонерного товариства “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” про визнання банкрутом, -
В С Т А Н О В И В:
Кредитор -Стрийська ОДПІ 22.07.2002 р. звернувся із заявою до господарського суду про порушення провадження по справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” в наслідок його фінансової неспроможності.
Ухвалою господарський суду Львівської області від 09.08.2002 р. було порушено провадження по справі №7/153-39/221 про банкрутство ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
16.10.2002 р. в газеті “Голос України” опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка”.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2006 р. по справі №7/153-39/221 /суддя Синчук М./ було повністю відхилено вимоги ТОВ “Євровіжен” про визнання кредитором ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” на загальну суму 40329,36 грн., відхилено вимоги ОСОБА_1. про визнання кредитором ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” на загальну суму 50969, 84 грн., та відхилено вимоги ПП “Промінвестгеологія” про визнання кредитором ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” на загальну суму 62441 грн.
В касаційній скарзі та в доповненнях до неї, ОСОБА_2. просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 27.10.2006 р. посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким визнати ОСОБА_1. кредитором ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” на суму 50969,84 грн.; включити вимоги ОСОБА_1. до реєстру вимог кредиторів першої черги 125, 00 грн. -судових витрат; включити заявлені вимоги ОСОБА_1. до реєстру вимог кредиторів другої черги в сумі 5084,84 грн., які виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка”; визнати ТОВ Євровіжен” кредитором ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” на суму 40329,36 грн.; включити заявлені вимоги ТОВ “Євровіжен” до реєстру вимог кредиторів першої черги 125, 00 грн. - судових витрат, включити заявлені вимоги до реєстру вимог кредиторів другої черги в сумі 40204,36 грн., що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства - банкрута; замінити кредитора - ОСОБА_1., його правонаступником ТОВ Євровіжен” та стягнути з ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” на користь ОСОБА_2 42,50 грн. -державного мита.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Євровіжен” просив суд скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу господарського суду Львівської області від 27.10.2006 р. скасувати.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимоги ТОВ “Євровіжен” ґрунтуються на тому, що 14.11.2002 р. ТОВ “Євровіжен” уклало персонально з кожним працівником підприємства, а саме: ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32., ОСОБА_33., договори уступки вимоги, за якими працівники уступали кредитору свої вимоги до боржника по заборгованості по заробітній платі. Згідно з договорами названі особи уступають ТОВ “Євровіжен” вимоги до боржника по заборгованості по заробітній платі. Отже, на думку товариства, до нього як до кредитора, перейшли всі права працівників боржника про стягнення на їх користь заборгованості по заробітній платі на суму 40 329,36 грн.
Вимоги ОСОБА_1. до ВАТ “СКБ “Геотехніка” на суму 50969,84 грн. ґрунтуються на тому, що ним в період з 04.09.2002 р. по 19.09.2002 р. персонально з працівниками боржника (47 працівників), на підставі ст.ст.197-200 ЦК України були укладені договори уступки права вимоги. За даними договорами працівники боржника уступають ОСОБА_1. вимоги до боржника по заборгованості по заробітній платі. Отже, на думку товариства, до нього як до кредитора, перейшли всі права працівників боржника про стягнення на їх користь заборгованості по заробітній платі на суму 50969,84 грн.
Кредиторські вимоги ПП “Промінвестгеологія” базуються на тому, що він є акціонером боржника і має право власності на частину статутного фонду боржника, що становить 12% загального розміру статутного фонду. ПП “Промінвестгеологія” звернулося до ВАТ СКБ “Геотехніка” з вимогами на суму 62441, 00 грн., що підтверджується на думку підприємства, акціями номінальною вартістю 62316, 00 грн., власником 249264 якого воно є, в підтвердження вимог подало виписку з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку НОМЕР_1від 01.08.2002 р.
Господарським судом першої інстанції також було встановлено, що 30.12.2003 р. ОСОБА_1. укладено з ТОВ “Євровіжен” договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого, ТОВ “Євровіжен” приймає на себе право затребувати борг за договорами уступки вимоги, які раніше укладені між працівниками боржника та ОСОБА_1.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги ОСОБА_1. та ТОВ “Євровіжен” до боржника не підлягають задоволенню, поскільки відповідно до ст.ст.1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження по справі про банкрутство, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані господарським судом. До конкурсних кредиторів також зараховуються кредитори, у яких право вимоги виникло на підставі універсального (в результаті реорганізації) або сингулярного (за договором про уступку права вимоги) правонаступництва. Правонаступництво в результаті реорганізації жодних обмежень у строках переходу прав та обов'язків не має, поскільки є наслідком господарських відносин;
- правонаступництво за договором про уступку права вимоги (цесії) обмежене Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особистістю боржника або суттю зобов'язань. Порушення провадження по справі про банкрутство вводиться мораторій на відносини між конкурсними кредиторами та боржника. Отже, для визнання правонаступництва внаслідок уступки права вимоги -це право вимоги повинно виникнути до порушення справи про банкрутство.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що вимоги ОСОБА_1. та ТОВ “Євровіжен” до ВАТ “Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” не підлягають задоволенню, поскільки договори уступки вимог (цесії) по заробітній платі не можуть бути підставою для визнання вимог вищезазначених осіб до боржника - ВАТ “СКБ “Геотехніка”, так як відповідно до ст.197 ЦК України уступка вимог кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору, або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.
Крім того, ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги ПП “Промінвестгеологія” не підлягають задоволенню, поскільки права та обов'язки засновників (учасників) товариства встановлені ст.10 Закону України “Про господарські товариства”. Відповідно до ст.10, 24 даного Закону, акція, як цінний папір і об'єкт права власності юридичної чи фізичної особи, поруч з правами брати участь в управлінні справами товариства у розподілі прибутку товариства та одержанні його частинами зобов'язує акціонера в межах належних йому акцій відповідати за зобов'язаннями товариств;
- відповідно до ст.1 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошовим визнається зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Відповідно до положень Закону до складу грошового зобов'язання не зараховуються вимоги із зобов'язань учасників (засновників) юридичної особи. Незважаючи на те, що вказані вимоги мають грошовий вираз, вони не є грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону. Ці вимоги виведені законодавцем за межі конкурсних грошових зобов'язань.
- згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду грошових вимог у попередньому засіданні господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Отже, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає як включення вимог із зобов'язань учасників (засновників) юридичної особи до реєстру вимог кредиторів, так і окремий їх облік в реєстрі.
Згідно ст.41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, що звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У підпункті 4.4. рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасникам якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Відповідно до ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Відповідно до ст.107 ГПК України право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, мають зокрема особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.
Акціонери господарського товариства можуть бути учасниками справи про банкрутство, якщо вони матимуть статус будь-якої із зазначених осіб.
Акціонер боржника ПП “Промінвестгеологія” такого статусу в даній справі не має, тобто, він не є кредитором по справі про банкрутство ВАТ Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” і не є учасником провадження по справі.
Отже, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1., ТОВ “Євровіжен” та ПП “Промінвестгеологія” до боржника -ВАТ Спеціалізоване конструкторське бюро “Геотехніка” про визнання кредиторами є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 27.10.2006 р. по справі №7/153-39/221, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117- 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 27.10.2006 р. по справі №7/153-39/221 залишити без змін.
Головуючий - Поляков Б.М.
Судді - Ткаченко Н.Г.
Панова І.Ю.