Справа № 2-358/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

    29 жовтня 2010 року                                           м.  Монастирище

Монастирищенський районний суд  Черкаської області в складі :

головуючого - судді :                     Мазай Н.В.

при секретарі:                         Возній В.В.

з участю представників позивача:                                    Єрмоченко К.В., Паламарчук О.М.

відповідача :                                                                         ОСОБА_3

представника відповідача :                                                 ОСОБА_4

    розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» до  ОСОБА_3 про   визнання договорів на надання послуг з централізованого опалення, гарячої води та обслуговування внутрішньо-будинкових і прибудинкових мереж та про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення такими, що відбулися, стягнення боргу за спожиті послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3  до   Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг на укладення договору,

в с т а н о в и в :

            Позивач 06.09.2010 року звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання договорів на надання послуг з централізованого опалення і обслуговування внутрішньо-будинкових мереж та з обслуговування внутрішньо-будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення такими, що відбулися, стягнення боргу за спожиті послуги, посилаючись на те, що відповідач є власником квартир № 20, 21, що розміщені в будинку АДРЕСА_3. Дані квартири опалюються підприємством «Теплокомуненерго» від мережі центрального теплопостачання  тривалий час. Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про  житлово-комунальні послуги» стосунки у сфері житлово-комунальних послуг регулюються укладеним договором між Споживачами та їх Виконавцем. Укласти такий договір відповідач зобов’язаний за законом. Такий обов’язок покладається на нього ст. 20 п. 3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 24 ЗУ « Про теплопостачання». Договори на теплопостачання та на надання послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення відповідач не уклав, чим порушив вимоги чинного законодавства. Опалення та надання послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення квартир відповідача підприємством здійснюється безперебійно. Якість наданих послуг відповідає санітарним нормам, проте розрахунки за них відповідач своєчасно не проводить. Станом на 01.08.2010 року відповідач заборгував підприємству 1 410 грн.12 коп. Борг утворився за період з 01.10.2009 року до 01.08.2010 року. 06.08.2010 року відповідачу було направлено досудове попередження з вимогою оплатити наявний борг. В добровільному порядку оплатити наявний борг відповідач відмовився. Просить визнати договори між відповідачем та ДП « Теплокомуненерго» на надання послуг з теплопостачання та обслуговування внутрішньо будинкових мереж, та надання послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення такими, що відбулися на умовах підприємства, по примірнику проектів договорів, стягнути заборгованість по оплаті за спожиті послуги, судові витрати.

            Відповідач ОСОБА_3  до початку судового розгляду справи звернулася до суду з зустрічним позовом до ДП “ Теплокомуненерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” про захист прав споживача житлово-комунальних послуг  на укладення договору посилаючись на те, що  згідно з договорами купівлі-продажу квартири від 26.10.2005 та міни квартири від 07.07.2008 року вона набула право власності на квартири № № 20, 21 в будинку АДРЕСА_3. 02.07.2009 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою, в якій просила укласти з нею договори про надання послуг централізованого опалення з урахуванням факту встановлення в указаних квартирах лічильника теплової енергії. З моменту встановлення лічильника теплової енергії і по цей час теплова енергія, яка постачається відповідачем, нею в зазначених квартирах не використовувалась і показники лічильника рівні нулю. Однак, до цього часу відповідач договір з нею не уклав, відповіді на її заяву не надав. Натомість у вересні 2010 року відповідач звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом про визнання договорів на надання послуг з централізованого опалення і обслуговування внутрішньо-будинкових мереж та з обслуговування внутрішньо-будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення такими, що відбулися, а також про стягнення з неї боргу за нібито спожиті послуги у розмірі 1410, 12 грн. Таким чином, відповідач, уникаючи укладення з нею договору, який би відповідав Типовому договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, намагається у протиправний спосіб, через суд, визнати такими, що нібито відбулися, якісь віртуальні договори, умови яких їй невідомі. Відповідач є суб»єктом підприємницької діяльності, що підтверджується відповідною довідкою з ЄДРПОУ.В даному випадку має місце публічний договір так як відповідач взяв на себе обов’язок виконувати роботи або надавати послуги кожному, хто до нього звернеться. Як зазначено в ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Відповідно до змісту ч. З ст. 633 ЦК України відповідач не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору. Згідно з ч.4 тієї ж статті, відповідач не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. І ст. 19 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги"). Отже, без договору вона позбавлена можливості реалізувати свої права, як власника квартир та споживача послуг, які надаються відповідачем. Обов’язок підготовки та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору покладений законом саме на відповідача (п. 1 ч. З ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги"). Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ „Про захист прав споживачів" захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Вважає, що її зустрічний позов повинен розглядатися спільно з первісним позовом відповідача, оскільки ці обидва позови взаємопов"язані, так як вони виникли з одних правовідносин і задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення первісного позову. Просить суд, об’єднати справи в одне провадження, визнати протиправною   бездіяльність   ДП “Теплокомуненерго" ВАТ „Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" в частині не укладення з нею договору на надання житлово-комунальних послуг, зобов’язати відповідача укласти з нею договір на надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, по формі та змісту Типового договору, затвердженого Постановою КМ України від 21.07.2005 № 630, та з дотриманням вимог ст. 26 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги".

Ухвалою суду від 06.10.2010 року про прийняття зустрічного позову позови об’єднані в одне провадження, і об’єднаній справі присвоєно № 2-358/10.

            Представник позивача  ДП „Теплокомуенерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” ОСОБА_2  (діє на підставі доручення № 509 від 04.10.2010 року) в судовому засіданні позов підтримала повністю, зустрічний позов не визнала та пояснила, що відповідач є власником квартир 20, 21 по АДРЕСА_3. Дані квартири опалюються підприємством “Теплокомуненерго”. Опалення та надання послуг з водовідведення підприємством здійснюється безперебійно. Станом на 01.08.2010 року відповідач заборгував підприємству за надані послуги 1 410 грн. 12 коп. Борг утворився з 01.10.2009 року по 01.08.2010 року. В добровільному порядку відповідач відмовляється оплатити борг і підписати договори на надання послуг. Керуючись ЗУ “ Про житлово-комунальні послуги”, ЗУ “ Про теплопостачання”, ст. ст. 901-903 ЦК України просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача  судові витрати. Вважає, що вимоги по зустрічному позову не обгрунтовані тому, що опалення та обслуговування в кв. 20, 21 здійснюється якісно та безперебійно про, що свідчить виписка заборгованості. У відповідь на заяву відповідача були надані роз’яснення, що юридичних підстав заключити договір на умовах відповідача немає, оскільки виконавець не має права надавати перевагу одному споживачу перед іншим. Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 339 затверджено для населення двоставковий тавриф, який складається з умовно-постійної та умовно-змінної частин. Нарахування проводяться відповідно до затверджених тарифів, а тому підстави, для задоволення зустрічного позову відсутні.  

         Представник позивача  ДП „Теплокомуенерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” ОСОБА_1  (діє на підставі доручення № 555 від 18.10.2010 року) в судовому засіданні позов підтримала повністю, зустрічний позов не визнала та пояснила, що тарифи на послуги встановлено згідно  чинного законодавства, в тому числі і  двоставкові тарифи. Нарахування відповідачу на оплату послуг проводилось з урахуванням проектного рішення. Тарифи зазначалися як для населення, оскільки квартира переобладнана, але ще не введена в експлуатацію. Особисто відповідач приносила заяву в ДП про переукладення договору і вона їй особисто пояснила, що не має можливості укласти договір на тих умовах які вона хоче, оскільки це суперечить чинному законодавству, на даний час вона рахується як квартиронаймач, а не як підприємець. Незалежно від того чи користуються лічильником чи ні додаткове тепло за рахунок транзитних стояків через квартиру відповідача проходить. Транзитні стояки також віддають тепло, що обраховано і в проекті. Розраховані до сплати  суми за віддачу тепла, яке проходить транзитом по стояках, що враховано і проектантом в проекті. Іншої методики обрахунку оплати за послуги з теплопостачання, ніж ту яку застосовують вони, не має. На будинок, в якому знаходяться квартири відповідача стоїть лічильник. Кожен споживач має право цікавитися про оплату послуг. Тепло йде і це враховано проектним рішенням, а саме проектантом при виготовленні проекту  зазначено, що стояки будуть віддавати певну кількість тепла, саме за це тепло нараховано борг відповідачу. Вважає, що позов підлягає до задоволення, зустрічний до задоволення не підлягає.

           Відповідач  ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов визнала частково, а саме в частині визнання договору на надання послуг з обслуговування внутрішньо-будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення таким, що відбувся та стягнення боргу за вказані спожиті послуги, в іншій частині позов не визнала. Зустрічний позов підтримала повністю та пояснила, що  в її квартирах № № 20, 21 по АДРЕСА_3 був встановлений лічильник обліку теплової енергії. Проект на лічильник вони замовляли в МПП “ Політехнік”, які зробили підключення батареї, а вже сам лічильник встановлювало ДП, за що вони їм оплатили кошти. Лічильник встановили, він був прийнятий в ДП та поставлений на облік. Лічильник поставлений з метою обліковувати послуги та вести відповідно оплату. Лічильник був запущений в роботу, але в 2009 році почали нараховувати за послуги  суми з якими вона не згодна. Вона звернулася в ДП з проханням надати їй договір, однак договір їй не дали. В зв’язку з чим вона перестала оплачувати послуги з теплопостачання. Вважає, що оскільки перестала користуватися послугами ДП, тому  не повинна була платити за послуги. Проплату вона здійснила по квітень місяць 2009 року.  На  момент розроблення проекту по лічильнику та встановлення лічильника, розмір оплати за послуги її влаштовував. Про двоставковий тариф її ніхто не попереджував. Вважає, що проходження тепла  по стоякам це не послуги якими вона користувалася. Просить в задоволенні позову ДП “ Теплокомуненерго” ВАТ “Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” відмовити повністю, її зустрічний позов задоволити.

            Представник відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5  ( діє на підставі доручення № 471 від 05.10.2010 року) в судовому засіданні пояснив, що він звертався в ДП з проханням надати договір та повідомити його, які послуги ДП він повинен оплачувати. Договір йому не надали та нічого не повідомили. Послугами з опалення він не користувався, на лічильнику обліку теплової енергії показник 0. В договорі не зазначено, що таке двоставковий тариф.

          Заслухавши представників позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом, представника відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом, дослідивши письмові  матеріали справи суд вважає що позов ДП “ Теплокомуненерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена трудового Червоного Прапора машинобудівний завод”  підлягає до задоволення повністю виходячи з наступного:

          в частині визнання договору про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення таким, що відбувся, стягнення боргу за спожиті послуги –

          відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

          Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору міни квартири № 2680 від 07.08.2008 року, копією витягу № 20224174 від 15.09.2008 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копією витягу з Державного реєстру правочинів № 6346258 від 07.08.2008 року ( а.с. 14-16, 33-35) та власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири № 3027 від 26.10.2005 року, копією витягу з Державного реєстру правочинів № 1649958 від 26.10.2005 року ( а.с. 12, 13, 31, 32), що не заперечувала в судовому засіданні і сама відповідачка;

         - стаття 901 ЦК України  передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язана за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законом.

           Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, здійснюються виключно на договірних засадах.

           Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” № 1875-IV відповідач зобов’язаний укласти договір на надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

          В судовому засіданні встановлено, що договір відповідачем з ДП ” Теплокомуненерго” ВАТ “Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” на надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення  не укладено (а.с. 10-11);

          Відповідач не надав суду доказів того, що йому не надавались послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення чи надавались не в повному об’ємі.                  

           Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ДП "Теплокомуненерго” м. Монастирище  відповідачу, як власнику квартир № 20, 21 будинку АДРЕСА_3 надавало послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення,  відповідач вказані послуги споживав,  тобто у відповідності до ст. ст. 901-903 ЦК України  договір про надання послуг фактично відбувся.

          У відповідності до ч. 5 ст. 626 ЦК України договір є оплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору,  а тому суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі.  

Як вбачається з п.5 ч.3 ст.20 Закону України « Про житлово- комунальні послуги» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року власник, наймач ( орендар) квартири зобов»язаний оплачувати надані житлово- комунальні послуги, до яких належать в тому числі й послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.

Тарифи на надані послуги з водопостачання та водовідведення у відповідності до ст. 7 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року, визначалися органом місцевого самоврядування - Монастирищенською міською радою ( рішення № 258 від 26.11.2009 року ( а.с. 7)) і відповідачем не оспорювалися.

Нарахування позивачем оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідає затвердженим тарифам та відповідачем не оспорювалося, оскільки позов в цій частині відповідачем визнаний повністю, а тому враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення повністю;    

         - наявність боргу підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3 заборгованість за послуги з послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2009 року по 01.08.2010 року становить 176 гривень 78 коп. ( а.с. 3).

          - в частині визнання договору про надання послуг з централізованого опалення, гарячої води та обслуговування внутрішньо-будинкових і прибудинкових мереж таким, що відбувся, стягнення боргу за спожиті послуги –

            відносини з приводу надання  фізичним особам послуг з централізованого опалення,  регулюються ЗУ від 24 червня 2004 року №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ “ Про теплопостачання” № 2633 –VI від 02.06.2005 року ( із змінами та доповненнями)та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

           Надання послуг з централізованого опалення здійснюється на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної  та гарячої води і водовідведення, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, положення якого мають юридично обов’язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні.    

В судовому засіданні встановлено, що договір відповідачем з ДП ”Теплокомуненерго” ВАТ “Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” на надання послуг з централізованого опалення, гарячої води та обслуговування внутрішньо будинкових і прибудинкових мереж відповідачем ОСОБА_3 не укладено (а.с. 8-9);  

Надання власнику житла послуг з теплопостачання та відкриття на його ім’я особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.  

           Доказом використання теплової енергії відповідачем в квартирах №№ 20, 21 по АДРЕСА_3 є надане позивачем помісячне використання теплової енергії кв. №№ 20,21 розміщених в будинку АДРЕСА_3 ( а.с. 45), витягом з робочого проекту “ Реконструкція системи опалення квартир № 20 та № 21 в житловому будинку по АДРЕСА_3 ( а.с. 55). 

          - згідно довідки № 5060 від 10.09.2010 року виданої виконачим комітетом Монастирищенської міської ради мешканцям будинку АДРЕСА_3 в м. Монастирище, послуги з теплопостачання у період з жовтня 2007 року по вересень 2010 року надавались ДП “ Теплокомуненерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена трудового Червоного Прапора машинобудівний завод”  безперебійно та якісно ( а.с. 60).

           Відповідно до положень  п. 1 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених Постановою КМУ від 21.07.05р. № 630 (надалі Правила) ці Правила регулюють відносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг і фізичною особою та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.  

           У відповідності до ч. 5 ст. 626 ЦК України договір є оплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

           Оспорювання відповідачем тарифів на оплату за спожиту теплову енергію та порядок їх нарахування спростовується наступним :

           - відповідно до ст. 13 ЗУ “ Про теплозабезпечення” до соновних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

           Тарифи на послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ та інших споживачів встановлені рішеннями виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 339 від 14.10.2008 року та № 245 від 09.11.2009 року ( а.с. 5,6). На день розгляду справи не надано суду доказів скасування вищеописаних рішень, тобто вони є чинними.

           Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

          Згідно  вимог п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.  

            Наявність боргу підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3 заборгованість за послуги з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж за період з 01.10.2009 року по 01.08.2010 року становить 1 233 гривні 34 коп. ( а.с. 3).

            Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж в добровільному порядку.

            За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

            Суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до п. 24 Правил, споживач може відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. ( п. 25 Правил).

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі - Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні  заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

 Таким чином, суд вважає, що відповідач не надала достатньо доказів того, що її квартири у встановленому законом порядку відключені від мереж централізованого опалення і вона ні в якій мірі не користується послугами ДП та не споживала їх.

            Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_3 до ДП “ Теплокомуненерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” про захист прав споживача житлово-комунальних послуг на укладення договору не підлягає до задоволення повністю виходячи з наступного :

            Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ “ Про захист прав споживачів” захист  прав  споживачів,   передбачених   законодавством, здійснюється судом.

           Позивач не надала суду доказів наявності порушень, вчинених відповідачем ДП “Теплокомуненерго” ВАТ “Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод”, передбачених ст. 21 ЗУ “ Про захист прав споживачів”.                            

            Відповідно до ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору  встановлюються  однаковими  для всіх  споживачів,  крім  тих,  кому  за  законом надані відповідні пільги. Підприємець  не  має  права   надавати   переваги   одному споживачеві  перед іншим щодо укладення публічного договору,  якщо інше не встановлено законом. ( ч. 3 ст. 633 ЦК України).

           Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 ЗУ “ Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов»язаний укласти договір  на  надання  житлово-комунальних  послуг, підготовлений виконавцем на основі саме типового договору;

           Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 20 ЗУ « Про житлво-комунальні послуги» виконавець зобов»язаний підготувати  та  укласти  з споживачем договір на надання  житлово-комунальних  послуг  з  визначенням  відповідальності   за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

           Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що відповідач відмовився з нею укладати договір, з посиланням та в обгрунтування на заяву ОСОБА_3 від 02.07.2009 року ( а.с. 36) спростовуються тим, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України  пропозицію  укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи,  яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

            Позивач не надала суду доказів того, що вона зверталася до ДП “ Теплокомуненерго” ВАТ “ Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод” в порядку визначеному ст. 641 ЦК України, а тому суд вважає, що позивач не довела перед судом порушення відповідачем її прав як споживача на укладення договору, а тому зустрічний позов не підлягає до задоволення.

    Судові витрати на підставі ст. ст. 81, 88 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача.  

            На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 626, 633, 640, 641, 649, 901-903 Цивільного Кодексу України, Законом України “ Про житлово-комунальні послуги” № 1875 – ІV від 24.06.2004 року ( зі змінами та доповненнями), Законом України “Про теплопостачання” № 2633 –VI від 02.06.2005 року ( із змінами та доповненнями), Законом України “ Про захист прав споживачів” № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року ( зі змінами та доповненнями), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 року, “Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”  затвердженого Наказом № 4 від 22.11.2005 року, та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 61, 81, 88,  208-210, 213-215, 294 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

            Позов Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» до  ОСОБА_3 про   визнання договорів на надання послуг з централізованого опалення, гарячої води та обслуговування внутрішньо-будинкових і прибудинкових мереж та про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення такими, що відбулися, стягнення боргу за спожиті послуги, задоволити повністю.

            Визнати договір між Дочірнім підприємством «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» та ОСОБА_3  на надання послуг з централізованого опалення, гарячої води та обслуговування внутрішньо-будинкових і прибудинкових мереж, таким, що відбувся за період з1 жовтня 2009 року до 1 серпня 2010 року.

          Визнати договір між Дочірнім підприємством «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» та ОСОБА_3  про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення таким, що відбувся за період з1 жовтня 2009 року до 1 серпня 2010 року.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» 19100 Черкаська область м. Монастирище вул. Суворова, 3, розрахунковий рахунок № 26005301886912 у БВ № 3 Промінвестбанку м. Умань, МФО  354381 код 25584373 заборгованість за послуги з централізованого опалення, обслуговування внутрішньобудинкових і прибудинкових мереж та за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення  в сумі 1 410 ( одна тисяча чотириста десять) гривень 12 коп., за період з 1 жовтня 2009 року до 1 серпня 2010 року.

             Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» 19100 Черкаська область м. Монастирище вул. Суворова, 3, розрахунковий рахунок № 26005301886912 у банківському відділенні № 3 Промінвестбанку м. Умань, МФО  354381 код 25584373 судові  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень.

             Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 коп.

              В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3  до   Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Відкритого акціонерного Товариства   «Монастирищенський Ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг на укладення договору, відмовити повністю.

             Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                                                                         Н. В. Мазай