ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2007 р. | № 38/95 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Макіївського міського центру зайнятості, м. Макіївка Донецької області (далі - Центр зайнятості)
на рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2007 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007
зі справи № 38/95
за позовом Центру зайнятості
до територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, м. Донецьк (далі –територіальне управління ДСА), та
Центрально-міського районного суду м. Макіївки, м. Макіївка Донецької області (далі –Районний суд)
про стягнення 1 184, 59 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення суми 1 184, 59 грн., виплаченої як допомога по безробіттю гр. Захаровій О.М.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2007 (суддя Радіонова О.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 (колегія суддів у складі: Старовойтова Г.Я. –головуючий, судді Волков Р.В. і Запорощенко М.Д.), у позові відмовлено “у зв’язку з безпідставністю”. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з відсутності передбачених чинним законодавством підстав для стягнення згаданої суми з відповідачів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Центр зайнятості просить оскаржувані судові рішення з даної справи скасувати і прийняти нове рішення про стягнення з Районного суду суми 1 184, 59 грн. Скаргу мотивовано порушенням господарськими судами у розгляді справи норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Районний суд заперечує проти доводів позивача, зазначаючи про правильність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу –без задоволення, а також розглянути справу без участі свого представника.
У відзиві на касаційну скаргу територіальне управління ДСА зазначає про обґрунтованість та законність рішення та постанови попередніх судових інстанцій з даної справи, в задоволенні скарги просить відмовити.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з’явилися.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Причиною даного спору стало питання про те, чи мають відповідачі відшкодувати Центрові зайнятості витрати, пов’язані із здійсненням останнім страхових виплат гр. Захаровій О.М., яка була працівником Районного суду, згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі –Закон).
Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, взаємовідносини сторін, якими є страховик (в особі Центру зайнятості) і страхувальник (Районний суд), регулюються Законом.
Відтак даний спір є публічно-правовим, а Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду таких спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.
Розгляд господарськими судами першої та апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, у зв’язку з чим зазначені судові рішення підлягають скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому суду для виконання вимог розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
У свою чергу, абзацом третім пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.
За повідомленням Державної судової адміністрації України (газета “Урядовий кур’єр” за 18.05.2007 № 86), окружний адміністративний суд Донецької області розпочав свою діяльність з 21.05.2007.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Макіївського міського центру зайнятості задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2007 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 зі справи № 38/95 скасувати.
Справу передати до господарського суду Донецької області для виконання вимог розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов