Справа № 2- 2697 /10

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року     Приморський   районний суд м. Одеси

в складі: судді      -  Домусчі Л.В.        

        при секретарі - Ларіної Т.Г.                        

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного  акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та просить стягнути в солідарному порядку з них на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк » заборгованість за кредитним договором  № 145 /04ф від  28.10.2004 року у розмірі 82 055,87 грн., а також судові витрати у розмірі 820,56 гривень держмито та 30 гривень — витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи .

            Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, 28.10.2004  року  між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №   145 /04ф , згідно якого банк надав кредит у розмірі 132 500   гривень на строк користування з 28.10.2004 року по 27.10.2007 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19,5 % річних  щомісячно, згідно Графіку погашення кредиту, який встановлений додатковою угодою №1 від 28.10.2004р.

28.10.2004р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу пасажирський автобус марки MERCEDES-BENZ,модель 609D, 1994року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданим МРЕВ-2 ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області 27 жовтня 2004 року.

28.10.2004 року  в забезпечення повернення кредиту між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки . Згідно даного договору, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком.

01.09.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3  до кредитного договору №145/04 ОФ від 28.10.2004р. про те, що банк подовжив позичальнику термін дії кредитного договору№145/04 ОФ від 28.10.2004р.  до 27.10.2009р.

У судове засідання представник позивача – Ліванова Т.О. не з’явився, але подав до суду письмову заяву згідно якої просить суд розглядати справу за його відсутності та у минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судове засідання не зявився відповідач ОСОБА_2, але в судовому засіданні 17.06.2010р. позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5, у судовому засіданні 17.06.2010р. позов не визнав, та зазначив, що ОСОБА_1 дійсно підписував кредитний договір, однак гроші він не отримав, та автомобіль він передав ОСОБА_2, і була між відповідачами домовленість, що за цей час кредит буде сплачувати ОСОБА_2 До цього часу відомостей про порушення кримінальної справи представником ОСОБА_1- ОСОБА_5 не надано.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час, дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, поважних причин неявки  суду не представили. Суд у зв’язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності  відповідачів, згідно ст.169 ЦПК України.

Згідно  ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 28.10.2004  року  між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №   145 /04ф , згідно якого банк надав кредит у розмірі 132 500   гривень на строк користування з 28.10.2004 року по 27.10.2007 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19,5 % річних  щомісячно(а.с.10-12),згідно Графіку погашення кредиту, який встановлений додатковою угодою №1 від 28.10.2004р. (а.с.13).

28.10.2004р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу пасажирський автобус марки MERCEDES-BENZ,модель 609D, 1994року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданим МРЕВ-2 ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області 27 жовтня 2004 року(а.с16-20).

28.10.2004 року  в забезпечення повернення кредиту між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки . Згідно даного договору, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком(а.с15).

01.09.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3  до кредитного договору №145/04 ОФ від 28.10.2004р. про те, що банк подовжив позичальнику термін дії кредитного договору№145/04 ОФ від 28.10.2004р.  до 27.10.2009р.(а.с.14)

Відповідно до положень зазначеного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов ’язався повернути отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки.

Згідно з кредитним договором, позичальник зобов ’язався використовувати кредит  на зазначені в договорі  цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Згідно п. 2, п. 4 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе   зобов ’язань по кредитному договору, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків(а.с.15).

Через невиконання відповідачем своїх зобов ’язань, станом на 03.06.2008 року виникла заборгованість у сумі  82 055,87 грн., з яких:

- загальна заборгованість за кредитом — 73 700, 10 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам – 4 751,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 3 365,95 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення процентів – 238,58 грн.

На момент розгляду справи у суду не має доказів про погашення заборгованості відповідачами.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про звернення стягнення такими, що відповідають  умовам договору та ст.1050 ЦК України і підлягають задоволенню.

          Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільний кодекс України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 820,56 грн. грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 30 грн. .

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11,15,  60, 88, 169,197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 541, 553, 554, 610, 611, 612, 651, 626, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

    В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги Публічного  акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2 -  задовольнити у повному обсязі.

                      Стягнути з   ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь   Публічного  акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк » в рахунок  погашення заборгованості за кредитним договором   №   145 /04ф від  28.10.2004  року у розмірі 82 055,(вісімдесят дві тисячі п’ятдесят п’ять)  грн. 87 коп., з яких:

 - загальна заборгованість за кредитом — 73 700, 10 грн.;

- прострочена заборгованість по відсоткам – 4 751,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 3 365,95 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення процентів – 238,58 грн.

           Стягнути з   ОСОБА_1 на користь Публічного  акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк »  судові витрати у вигляді сплачено державного мита у розмірі 410,28 гривень держмито та 15 гривень — витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи .

Стягнути з  ОСОБА_2   на користь Публічного  акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк »  судові витрати у вигляді сплачено державного мита у розмірі 410,28 гривень держмито та 15 гривень — витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

.

                    Суддя:                                                                                                              Домусчі Л.В.