ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 р. | № 12/61"Д" |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ВАТ "Енергопостачальна компанія" "Житомиробленерго" |
на рішення | господарського суду Житомирської області від 03.07.2007 р. |
у справі | №12/61"д" |
господарського суду | Житомирської області |
за позовом | ТОВ магазин №116 "Рябінушка" |
до | ВАТ "Енергопостачальна компанія" "Житомиробленерго" |
про | визнання частково недійсною додаткової угоди від 06.12.2004 р. №248/04 |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Демчуков О.Т. |
від відповідача: | Венгерук С.Ю. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.07.2007 р. у справі №12/61"д" (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено: визнано недійсним пункт другий додаткової угоди №248/04 від 06.12.2004 р. до договору №976 від 22.11.2000 р. (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості), в частині сплати санкцій за перевищення граничної величини споживання в сумі 19 525,30 грн., укладеної між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТОВ магазин №116 "Рябінушка"; стягнуто з ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на користь ТОВ магазин №116 "Рябінушка" 85,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто ТОВ магазин №116 "Рябінушка" 94,00 грн. як зайво сплачене за квитанцією №14101/з19 від 20.05.2005 р. державне мито.
У касаційній скарзі ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" просить рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2007 р. у справі №12/61"д" скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог; стягнути на користь ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" всі витрати, пов'язані зі сплатою державного мита при поданні касаційної скарги, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України ч. 5 ст. 26, ч. 7 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. №441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі", п. 11, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28.
Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 10.10.2007 р. №02-12.2/292 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді —Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарським судом, а саме.
Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.
22.11.2000 р. між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі Житомирського РЕМ (відповідач у справі) та ТОВ магазин №116 "Рябінушка" (позивач у справі) було укладено договір №976 на постачання електричної енергії.
Згідно з ч. 1 вказаного договору, енергопостачальна організація постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є його невід'ємними частинами.
В додатку до договору споживачу на серпень місяць 2003 р. було доведено обсяг постачання електроенергії в кількості 5000 кВт/год.
Відповідно до п. 4.1 договору позивач зобов'язувався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі. Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
Згідно з п. 6.2 договору оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно, остаточний розрахунок —не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.
У серпні 2003 р. позивачем фактично було спожито 1532 кВт/год, у вересні 2004 р. —596 кВт/год, у листопаді 2004 р. —15641 кВт/год на загальну суму 9 826,18 грн., що підтверджується рахунками за активну електроенергію: від 19.11.2004 р. №23151, від 24.09.2004 р. №18737, від 21.08.2003 р. №14054.
Відповідно до п. 1 додатку від 22.11.2000 р. до договору (т. 1, а.с. 13), у разі несплати в поточному місяці грошовими коштами спожитої електроенергії договірна величина споживання електроенергії на наступний місяць обмежується до рівня фактично оплаченої енергії у місяці попередньому до розрахункового або до рівня аварійної брони чи нульової величини споживання і доводиться окремим повідомленням, яке є невід'ємною частиною договору. У разі перевищення обмеженої договірної величини споживання споживачем, до нього вживаються заходи, передбачені Законом України "Про електроенергетику".
Підпунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену цим договором за відповідний період (місяць) при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, споживач виключно банківськими коштами сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електроенергії та потужності згідно з Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.
21.08.2003 р. енергопостачальною організацією позивачу було виписано рахунок №14054 на оплату за активну електроенергію за серпень 2003 р. в сумі 503,72 грн. із зазначенням терміну оплати 5 діб, проте, даний рахунок було оплачено позивачем із порушенням строку сплати, а саме: 01.09.2003 р. —150,00 грн., 03.09.2003 р. —250 грн. та 05.09.2003 р. —105 грн.
24.09.2004 р. енергопостачальною організацією позивачу було виписано рахунок №18737 на оплату активної електроенергії за вересень 2004 р. в сумі 197,96 грн., із зазначенням терміну оплати 5 діб, проте даний рахунок оплачено позивачем із порушенням строку сплати, а саме —01.10.2004 р.
19.11.2004 р. енергопостачальною організацією позивачу було виписано рахунок №23151 на оплату за активну електроенергію за листопад 2004 р. в сумі 9124,50 грн., із зазначенням терміну оплати 5 діб, проте даний рахунок також не було оплачено позивачем у встановлений строк, а вищезазначена сума стала предметом додаткової угоди №248/04 до договору від 22.11.2000 р. №976 (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості).
У зв'язку з несвоєчасною оплатою позивачем рахунків на оплату активної електроенергії у серпні 2003 р., вересні, листопаді 2004 р. відповідачем за підсумками місяця було відкориговано граничну величину споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої позивачем за серпень 2003 р., вересень, листопад 2004 р. величини її споживання —0 кВт/год.
Повідомленням без номера та дати позивачу була скоригована гранична величина споживання на серпень 2003 р. до рівня фактично оплаченої за серпень 2003 р. величини її споживання —0 кВт/год.
За перевищення граничного рівня споживання електричної енергії на 1532 кВт/год за серпень 2003 р. позивачу було виставлено рахунок на суму 1679,08 грн. (1532 кВт/год х 0,2740 грн. х 4), докази вручення якого позивачу в матеріалах справи відсутні.
Повідомленням від 06.10.2004 р. №1865/15 позивачу була скоригована гранична величина споживання електроенергії на вересень 2004 р. до 0 кВт/год, а повідомленням від 01.12.2004 р. №2332 позивачу була скоригована гранична величина споживання електроенергії на листопад 2004 р. —до 0 кВт/год.
За перевищення граничного рівня споживання електроенергії до позивача було застосовано санкції в сумі 659,89 грн. —за вересень 2004 р., 17 186,33 грн. —за листопад 2004 р. та виписано рахунки на оплату вказаних санкцій від 06.10.2004 р. №9/15 та від 01.12.2004 р. №11/6.
06.12.2004 р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода №248/04 до договору на постачання електричної енергії від 22.11.2000 р. №976 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (в т.ч. заборгованості зі сплати вищевказаних санкцій за перевищення граничних величин електроспоживання).
За пунктами 1, 2 додаткової угоди її предметом є реструктуризація та порядок погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії на суму 28 699,30 грн., з яких 19 525,30 грн. —санкція за перевищення граничних величин споживання, 9 124,50 грн. —активна електрична енергія, 49,50 грн. —пеня.
Вважаючи, що вищезазначені коригування граничних величин електроспоживання суперечать чинному законодавству (Закону України "Про електроенергетику", Постанові Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. №441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі", Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (у редакції постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 р. №928), а угода про реструктуризацію заборгованості від 06.12.2004 р. №248/04 у частині сплати санкцій за перевищення договірної (граничної) величини споживання вчинена з порушенням вимог чинного законодавства під впливом тяжкої обставини (відключення електроенергії) на вкрай невигідних умовах, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 06.12.2004 р. №248/04 у частині сплати санкцій за перевищення граничних величин споживання в сумі 19 525,30 грн. на підставі ст.ст. 13, 14, 15, 16, 203, 233 Цивільного кодексу України (уточнення позовних вимог —т. 2, а.с. 2–3).
Задовольняючи позов про визнання недійсним п. 2 додаткової угоди №248/04 від 06.12.2004 р. до договору №976 від 22.11.2000 р. (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості), укладеної між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТОВ магазин №116 "Рябінушка", в частині нарахування санкцій за перевищення граничних величин споживання в сумі 19 525,30 грн., господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було здійснено коригування граничних величин електроспоживання з порушенням вимог чинного законодавства (Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (у редакції постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 р. №928), Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. №441 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам") і умов договору на користування електричною енергією споживачами (крім населення) №976 від 22.11.2000 р., оскільки граничні величини за період вересень, листопад 2004 р. відповідачем в установленому законом порядку до позивача не доводилися, а одразу проводилися коригування невстановленої граничної величини споживання електроенергії за вересень 2004 р. —06.10.2004 р., а за листопад 2004 р. —01.12.2004 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд першої інстанції всебічно і повно дослідив всі обставини справи і дійшов правильного висновку щодо здійснення відповідачем коригування граничних величин електроспоживання з порушенням вимог чинного законодавства, і, відповідно, безпідставного нарахування санкцій у спірний період з огляду на наступне.
За приписом п. 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (зі змінами та доповненнями) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
При укладанні договору від 22.11.2000 р. №976 сторони погодили, що при його виконанні, а також вирішенні всіх питань, що обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією.
Згідно з Правилами користування електричною енергією, гранична величина обсягу споживання —це обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.
09.04.2002 р. постановою Кабінету Міністрів України №475 затверджено Порядок постачання електричної енергії споживачам, згідно з яким проводиться регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання.
Пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам передбачено, що граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. У разі коригування для споживачів граничної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності.
Відповідно до додатку від 22.11.2000 р. до договору на користування електроенергією від 22.11.2000 р. №976 у разі несплати в поточному місяці грошовими коштами спожитої електроенергії договірна величина споживання електроенергії на наступний місяць обмежується до рівня фактично оплаченої енергії у місяці попередньому до розрахункового або до рівня аварійної брони чи нульової величини споживання і доводиться окремим повідомленням, яке є невід'ємною частиною договору. У разі перевищення обмеженої договірної величини споживання споживачем, до нього вживаються заходи, передбачені Законом України "Про електроенергетику".
Наведений вище порядок коригування договірної величини споживання електроенергії не суперечить нормам п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам та п. 5.3 Правил користування електричною енергією.
Господарським судом встановлено, що граничні величини за період вересень, листопад 2004 р. відповідачем в установленому законом порядку до позивача не доводилися, а відразу проводилося коригування невстановленої граничної величини споживання електроенергії.
Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
З огляду на викладене, у зв'язку з недоведенням відповідачем в установленому законом порядку у спірний період граничних величин споживання електроенергії позивачу, висновок господарського суду про відсутність підстав для нарахування п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії є цілком обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 217 недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Господарським судом встановлено, що укладена між сторонами додат кова угода від 06.12.2004 р. №248/04 до договору від 22.11.2000 р. №976 у частині зобов'язання позивача оплатити санкції за перевищення граничних величин електроспоживання в сумі 19 525,30 грн. суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: Закону України "Про електроенергетику", Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (у редакції постанови від 22.08.2002 р. №928), Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" із зазначених вище підстав.
Таким чином, встановлені господарським судом першої інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин на рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2007 р. у справі №12/61"д" відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія" "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2007 р. у справі №12/61"д" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2007 р. у справі №12/61"д" — без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна