ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

10 жовтня 2007 р.

№ 3/375

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука Г.А.,

суддів:

Шаргала В.І., Швеця В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда ДТМ”

на ухвалу

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 р. (т. 4, а. с. 68 –69)

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда ДТМ”

про	перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р.

у справі

№ 3/375

господарського суду

Дніпропетровської області

за позовом

заступника Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України

до	1) Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, 2) Дніпропетровської філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст”, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда ДТМ”

треті особи:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Екологія-Дніпро 2000”, 2) Товарна біржа “Універсал”

про	визнання недійсним протоколу № 1 біржових торгів від 17.06.2005 р. та договору купівлі-продажу № 071 від 17.06.2005 р.

в судовому засіданні взяли участь  представники:

прокуратури:

Івченко О.А., прокурор відділу ГПУ, посв. № 218 від 04.10.2004 р.;

позивача:

— не з’явились;

відповідача-1:

— не з’явились;

відповідача-2:

Ковальчук І.М., дов. № 63/ю-07 від 06.08.2007 р.;

відповідача-3:

Семикіна Л.В., дов. № 32 від 01.02.2007 р.;

третьої особи-1:

— не з’явились;

третьої особи-2:

— не з’явились;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2005 р. заступник Прокурора Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Верховної Ради України до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі –Інспекція), Дніпропетровської філії Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” (далі –Філія) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда ДТМ” (далі –Товариство) про визнання недійсним протоколу № 1 біржових торгів від 17.06.2005 р., проведених Товарною біржею “Універсал” (далі –Біржа), про продаж безхазяйного майна (далі –Протокол № 1) та визнання недійсним договору купівлі-продажу № 071 від 17.06.2005 р., укладеного між Філією та Товариством (далі –Договір № 071). У якості третіх осіб заступник Прокурора Дніпропетровської області зазначив Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Екологія-Дніпро 2000” (далі –Підприємство) та Біржу.

Позовні вимоги заступник Прокурора Дніпропетровської області обґрунтовував тим, що Протокол № 1 та Договір № 071 не відповідають вимогам законодавства України, оскільки стосуються продажу родовища корисних копалин (вуглевмісного шламу), яке є об’єктом надр загальнодержавного значення, а відповідно ж до ст. 4 Кодексу України про надра, надра є об’єктом виключного права власності народу України, від імені якого виступає Верховна Рада України і можуть надаватись тільки у використання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2006 р. у частині позовних вимог заступника Прокурора Дніпропетровської області щодо визнання недійсним Протоколу № 1 провадження у справі припинено на підставі п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах, оскільки вказаний протокол не є актом у розумінні ст. 12 ГПК України, а в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що заступником Прокурора Дніпропетровської області та Верховною Радою України не надано доказів того, що майно, яке є об’єктом Договору № 071 (вуглевмісний шлам у кількості 2 800 000 тон), відноситься до Державного фонду родовищ корисних копалин, а тому на нього не розповсюджуються обмеження, встановлені законодавством України щодо його відчуження та придбання, а торги щодо цього майна, проведені Інспекцією, Філією та Біржею, були організовані у відповідності до вимог законодавства України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2006 р. змінено: позовні вимоги заступника Прокурора Дніпропетровської області задоволено частково –Договір № 071 визнано недійсним, а в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що:

– вуглевмісний шлам у кількості 2 800 000 тон, який є об’єктом Договору № 071, відноситься до корисних копалин, тобто об’єктом вказаного договору фактично є корисні копалини, а тому цей договір має бути визнано недійсним на підставі частини першої ст. 203 Цивільного кодексу України;

– Філія та Біржа при реалізації  вказаного вуглевмісного шламу порушили порядок реалізації безхазяйного майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2006 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р. залишено без змін.

У квітні 2007 р. Товариство звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою, у якій просило переглянути постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р. за нововиявленими обставинами.

Вимоги, викладені у заяві, Товариство обґрунтовувало тим, що:

– до нього листом від 19.03.2007 р., додатками до якого були копія постанови Вищого господарського суду України від 13.03.2007 р. та копія договору оренди земельної ділянки від 12.08.2002 р. (далі –Договір від 12.08.2002 р.), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Підприємством, звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Континенталь-Енерго”;

– зі змісту Договору від 12.08.2002 р. вбачається, що земельна ділянка з вуглевмісним шламом у кількості 2 800 000 тон, який є об’єктом Договору № 071, була передана Підприємству в оренду з метою несільськогосподарського використання для фактичного розміщення відстійників, тобто, у порушення ст. 18 Кодексу України про надра та ст. 66 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка була надана в оренду не для потреб, пов’язаних з користуванням надрами;

– наведене свідчить, що на земельній ділянці, яка є об’єктом Договору від 12.08.2002 р., відсутні корисні копалини або надра;

– про зазначені обставини йому не було і не могло бути відомо, оскільки Договір від 12.08.2002 р. був у нього відсутній.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 р. (т. 4, а. с. 68 –69, колегія суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М., Науменко І.М.) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р. залишено без змін, а заяву Товариства –без задоволення. Ухвала мотивована тим, що Товариство знало про зміст Договору від 12.08.2002 р., тобто обставини, на які воно посилається як на нововиявлені, не є такими у розумінні ст. ст. 112 та 113 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та поясненнями до неї), у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 р., переглянути за нововиявленими обставинами і скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2006 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що апеляційним господарським судом при прийнятті ухвали, яка оскаржується, було порушено ст. 129 Конституції України, ст. ст. 42, 43, 47, 36, 38, 43, 47 та 101 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого зроблено висновки, які не відповідають матеріалами справи та вимогам законодавства України.

Підприємство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить її задовольнити. Вимоги, викладені у відзиві, Підприємство обґрунтовує тим, що доводи касаційної скарги Товариства є обґрунтованими.

Прокурор Дніпропетровської області, Верховна Рада України, Інспекція, Філія та Біржа не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.10.2007 р.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.10.2007 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії суддів Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Шаргала В.І. та Швеця В.О.

У зв’язку зі зміною складу колегії суддів Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги 10.10.2007 р. було здійснено з початку з заслуховуванням пояснень представників осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Отже, на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Як вбачається зі змісту заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р., у якості нововиявлених Товариство посилається на обставини, які стали йому відомі з Договору від 12.08.2002 р., про який йому не було відомо на час розгляду даної справи.

Між тим, як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи:

– на момент розгляду даної справи завірена копія Договору від 12.08.2002 р. була наявна у справі (т. 1, а. с. 64 –66);

– під час розгляду справи представники Товариства неодноразово знайомились з її матеріалами та знімали з них ксерокопії після залучення завіреної копії Договору від 12.08.2002 р. до справи, що підтверджується відповідними заявами, поданими до господарського суду першої інстанції.

Беручи до уваги наведене,  колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду другої інстанції про те, що на момент розгляду даної справи Товариству було відомо про зміст Договору від 12.08.2002 р., а тому обставини, які ґрунтуються на змісті Договору від 12.08.2002 р. та наведені у заяві Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р. у якості нововиявлених, виходячи зі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, не можуть вважатись нововиявленими.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що більшість доводів Товариства, наведених у касаційній скарзі та поясненнях до неї, стосуються обставин даної справи у цілому, і не впливають на вирішення питання щодо належності або неналежності обставин, наведених у заяві Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 р., до нововиявлених, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 р. (т. 4, а. с. 68 –69) ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновку апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 та 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда ДТМ” залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 р. (т. 4, а. с. 68 –69) у справі № 3/375 господарського суду Дніпропетровської області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          В.І. Шаргало

Суддя                                                                          В.О. Швець