СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
23 жовтня 2007 року | Справа № 2-8/2469-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Градової О.Г.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Сахновський П.В., дов. № 02-29-3352 від 25.12.06,
відповідача: Шишмарьов А.Д., дов. № 01-01/2972 від 16.10.06,
третьої особи 1: не з'явився,
третьої особи 2: не з'явився,
третьої особи 3: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міськї ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Чумаченко С.А.) від 07 червня 2007 року у справі №2-8/2469-2007А
за позовом Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)
до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,95000)
3-ті особи Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург, 4,Сімферополь,95000)
Міністерство будівельної політики, архітектури і житлово-комунальногогосподарства Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 17,Сімферополь,95001)
Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
про визнання протиправною бездіяльності
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Чумаченько С.А.) від 07 червня 207 року у справі № 2-8/2469-2007А у задоволенні позову Феодосійської міської ради до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, 3-ті особи: Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, Міністерство будівельної політики і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності, відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання, призначене на 16 жовтня 2007 року, з’явилися представники позивач, відповідача, та третьої особи - Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим. Представники третіх осіб - Міністерство оборони України та Міністерство будівельної політики, архітектури і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.
23 жовтня 2007 року у зв’язку з хворобою судді Заплава Л.М. та відрядженням судді Ткаченко М.І їх було замінено на суддів Котлярову О.Л. та Градову О.Г. на підставы розпорядження керівництва суду. Головуючим по справі було призначено суддю Дугаренко О.В.
У судове засідання, призначене на 23 жовтня 2007 року, з’явились представник позивача та представник відповідача. Представники третіх осіб не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались, про причини неявки суду не повідомили.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, в період з січня 2000 року по грудень 2006 року з державної у комунальну власність Феодосійської міської територіальної громади було передано жилий фонд в об’ємі 0,5 млн.кв.м., в тому числі 255 будинків, загальною площею 193,6 тис.кв.м., з яких: Міністерством оборони України 0,2 млн. кв.м., Міністерством промислової політики України 0,3 млн.кв.м., про що свідчать акти прийому-передачі, а саме від 31 березня 2003 року (29 актів), від 01 грудня 203 року (15 актів), від 14 лютого 2003 року (19 актів).
Загальна сума коштів, необхідних для ремонту житла, що передавалось, визначена у розмірі 12310,6 тис.грн. До кожного акту прийому-передачі будинків відомчого жилого фонду додавався розрахунок витрат на його утримання.
На момент, коли виникли вказані правовідносини, вони регулювалися Законом України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. Механізм застосування та виконання вказаного закону передбачений Положенням „Про порядок передачі об’єктів права державної та комунальної власності”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 а також Положенням „Про порядок передачі у комунальну власність загальнодержавного жилого фонду, що знаходиться на повному господарському веденні або оперативну керуванні підприємств, установ, організацій”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891.
З матеріалів справи вбачається, що передача відомчого жилого фонду була здійснена відповідно до вимог частин 4, 5 статті 6 Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, а також відповідно вищевказаних Положень.
Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного Закону України визначено, що передача жилого фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, та при узгодженні з органом, повноважним керувати державною власністю.
Факт передачі об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність викликав необхідність у залученні коштів з державного бюджету України на утримання та ремонт вказаних об’єктів. А тому, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 4-1 Закону України Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, пропозиції про таку передачу були узгоджені з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, про що свідчать наявні в матеріалах справи передаточні фінансові плани.
Конституцією України, а саме частиною 3 статті 142 визначено, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади компенсуються державою. А тому, витрати місцевих бюджетів, що пов’язані з утриманням та капітальним ремонтом об’єктів соціальної інфраструктури, що були передані у комунальну власність, мають бути фінансовані з бюджету Автономної Республіки Крим за рахунок трансфертів, передбачених у державному бюджеті.
Відповідно до статті 4-2 Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, а також пунктом 7 Положення „Про порядок передачі у комунальну власність загальнодержавного жилого фонду”, визначено, що розрахунки витрат на утримання відомчого жилого фонду, прийнятого у комунальну власність узагальнюються урядом Автономної Республіки Крим та надаються Міністерству економіки та Міністерству фінансів України до 01 липня поточного року для врахування їх при формуванні державного бюджету на майбутній рік у нормативах відрахувань загальнодержавних податків та зборів у бюджет Автономної Республіки Крим.
Як встановлено судовою колегією, позивач та його виконавчий комітет неодноразово звертався до керівництва Автономної Республіки Крим та Кабінету Міністрів України з проханням вчинити сприяння у виділенні бюджету міста коштів на здійснення заходів при передачі жилого фонду в розмірі 12,3 млн.грн. Проте, кошти виділені не були.
Колегія суддів зазначає, що будучи учасником бюджетного процесу, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим не виконала своїх спеціальних повноважень, покладених на неї вказаним вище законом та нормативними актами. При цьому, уряд Автономної Республіки Крим не виконав прохання позивача про ініціювання перед Кабінетом Міністрів України питання про стягнення коштів з державного бюджету на покриття витрат, пов’язаних з передачею жилого фонду з державної власності у комунальну. При цьому, позивачем були надані необхідні розрахунки 21 лютого 2006 рок № 02-19-413, та 29 березня 2006 року № 01-09-40 перед розподілом цільової субвенції, що була виділена у 2006 році з державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим в сумі 20314,5 тис.грн.
Як встановлено в ході розгляду справи по суті апеляційною колегією, територіальній громаді міста Феодосії не була надана вказана субвенція. При цьому також не було враховано ту обставину, що на ліквідацію аварійного стану об’єктів соціальної інфраструктури, прийнятих у комунальну власність від Міністерства оборони України та Міністерства промислової політики України з бюджету міста за вказані роки було виділено 4032,0тис.грн., що вбачається з матеріалів справи.
Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача відносно того, що субвенція була розподілена на засадах наданих протоколів узгодження.
Сам протокол узгодження, на основі котрого розподілилась субвенція 2006 року, визначений Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 669.
Законом України Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” визначено, що переліком необхідних документів, обов’язкових при передачі об’єктів права державної власності у комунальну, вказаний документ не передбачений.
Колегія суддів критично ставиться до посилань суду першої інстанції на частину 7 статті 23 Бюджетного кодексу України у відповідності до якої, усі бюджетні призначення втрачають силу після закінчення бюджетного періоду. Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги позивача базуються на принципах та нормах Конституції України, Закону України Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, та інших нормативно-правових актів, що не втратили свою силу.
Що стосується посилань відповідач на той факт, що він ні одним з наявних у законодавства України нормативних актів не визначений, як розпорядник субвенцій Державного бюджету України на здійснення заходів, щодо передачі жилого фонду та об’єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України у комунальну власність, то колегія суддів не приймає їх до уваги, через наступне.
Постановою Верховної Ради України „Про бюджет Автономної Республіки Крим” визначений об’єм субвенцій бюджетам міст та районів за рахунок відповідних субвенцій з Державного бюджету України в сумі 576378,8 тис.грн., у томі числі по субвенції на здійснення заходів по передачі жилого фонду та об’єктів соціально-культурної сфери Міністерства оброни України у комунальну власність – в сумі 4225,7 тис. грн. Також, вказаною Постановою, відповідача доручено здійснювати розподіл об’ємів субвенцій з Державного бюджету України між головними розпорядниками коштів бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетами міст та районів Автономної Республіки Крим, виходячи з фактичних об’ємів необхідності у даних витратах.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2007 року у справі № 2-8/2469-2007А скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ради Міністрів Автономної Республіки Крим при розподілі та перерахуванню засобів у вигляді субвенцій з Державного бюджету України для здійснення витрат, пов'язаних з передачою житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України та Міністерства промислової політики України у комунальну власність Феодосійської міської територіальної громади.
Зобов'язати Раду Міністрів Автономної Республіки Крим компенсувати витрати шляхом виконання Порядку перерахування та використання трансфертів з Державного бюджету України, передбачених на фінансування витрат, пов'язаних з утриманням та капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.Г. Градова
О.Л. Котлярова