СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22 жовтня 2007 року | Справа № 2-30/4364-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Новицький А. А., дов. № 3487/10/26-34 від 27.08.07,
Джемілєва Е. Ю., дов. № 611/10/10-0 від 03.10.07,
Братусін В. М., дов. № 3741/10/10-0 від 03.09.07,
відповідача 1: Нєганова В. О., дов. № 7 від 19.10.07,
відповідача 2: Ткачук Ю.А., дов. № б/н від 01.03.07,
відповідача 3: Ткачук Ю.А. дов. № б/н від 01.03.07,
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 18 червня 2007 року по справі № 2-30/4364-2007А
за позовом Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим (вул. Гайдара, 6,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Строй" (Північна промзона,Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Рес,п96012)
Приватного підприємства "Велес Трейд" (вул. Космонавтів, 36,Одеса, Одеська область,65000)
Приватного підприємства "Сан-Прайд" (вул. Космонавтів, 32,Одеса, Одеська область,65075)
про визнання недійсним доовору купівлі-продажу від 25.07.2006р. №ДГ-25-07/1 та договору комісії від 25.07.2006р. №07/25-1
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 18 червня 2007 року у справі № 2-30/4364-2007А у задоволенні позову Державної податкової інспекції в місті Армянську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-строй», Приватного підприємства «Велес Трейд», Приватного підприємства «Сан-Прайд»про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 25.07.2006 р. № ДГ - 25 - 07/1 та договору комісії від 25.07.2006 р. № 07/25 –1, відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.
17 вересня 2007 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про заміну позивача у справі. Позивач просить визнати Красноперекопську об’єднану державну податкову інспекцію позивачем у справі у зв’язку з наказом Державної податкової адміністрації в автономній Республіці Крим від 01 червня 2007 року № 389 „Про реорганізацію державних податкових інспекцій в місті Армянську та Красноперекопської об’єднаної”. Колегія суддів вважає можливим замінити позивача по справі.
У судове зсідання, призначене на 17 вересня 2007 року представники відповідачів не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином. Судова колегія відклала розгляд апеляційної скарги на 15 жовтня 2007 року. Однак, у судове засідання, призначене на 15 жовтня 2007 року представники відповідачів не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що в матеріалах справи є поштові повідомлення. 15 жовтня 2007 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від відповідача „Партнер-Строй” з клопотанням про відкладення розгляду справи. Судова колегія ухвалила можливим відкласти розгляд апеляційної скарги на 22 жовтня 2007 року. У судове засідання, призначене на 22 жовтня 2007 року, сторони з’явились. Представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній. Представники відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер - Строй»та довідкою Управління статистики у Касноперекопському районі, відповідач 1 займається наступними видами діяльності: оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, здійснення торгової, посередницької та торгово-закупівельної діяльності, здійснення операцій по експорту-імпорту сировини, інші види оптової торгівлі.
Приватне підприємство «Велес Трейд»зареєстровано як юридична особа у виконавчому комітеті Одеської міської ради, з такими видами діяльності, як оптова торгівля шкурами та шкірою.
Приватне підприємство «Сан-Прайд» зареєстровано як юридична особа у виконавчому комітеті Одеської міської ради, з наступними видами діяльності: оптова торгівля шкурами та шкірою.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Строй»(Покупець) та Приватне підприємство «Велес Трейд»уклади договір купівлі-продажу № ДГ - 25 - 07/1, предметом якого є шкури КРС, 1 сорт, кількістю 50000 кг. на суму 2889000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість 481500,0 грн. До договору була укладена додаткова угода № 1 від 18 серпня 2006 року, якою сторони змінили пункт 3.1. договору щодо строків оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що товар був поставлений покупцю на підставі видаткової накладної № 70 від 25 липня 2006 року, податкової накладної № 70 від 25 липня 2006 року на суму 2889000,0 грн., по довіреності ЯМЗ № 471219 від 24 липня 2006 року.
Товар був оплачений усього на суму 28890000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15 від 31 серпня 2006 року, № 23 від 05 вересня 2006 року, № 27 від 06 вересня 2006 року, № 117 від 27 вересня 2006 року.
В подальшому придбаний товар був реалізований через комісіонера, а саме Приватне підприємство «Сан -Прайд».
25 липня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Строй»(Комітент) та Приватне підприємство «Сан-Прайд»(Комісіонер) уклали договір комісії № 07/25 - 1 відповідно до пункту 1 якого, Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Комітента здійснювати експорт шкур КРС (далі - товару). Також, пунктом 1 встановлено, що Комісіонер самостійно від свого імені укладає зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару, здійснює транспортування товару згідно з базисом поставки по зовнішньоекономічним контрактом, укладає необхідні договори для митного оформлення товару при відправленні та здійснює всі необхідні митні платежі.
Як вбачається з матеріалів справи, товар був переданий на підставі акту прийому - передачі № 1 до додатку № 1 від 25 липня 2006 року до договору комісії від 25 липня 2006 року, який підписаний сторонами. Про виконання Приватним підприємством «Сан - Прайд»своїх зобов'язань був складений та підписаний акт - звіт від серпня 2006 року, в якому зазначені суми комісійної винагороди та винагороди делькредере, а також витрат по виконанню комісійного доручення.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Колегія суддів критично ставиться до твердження позивача по справі про те, що дані угоди укладені як фіктивні правочини з наступних підстав.
Згідно з нормами статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Ознаками фіктивного правочину є наявність зовнішньої форми правочину, яка фіксує визначені певні наміри сторін, але відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, встановлені даним правочину. Тобто має місце не правочин в точному значенні цього поняття, а його імітація. В діях сторін, які імітують правочин, повинна бути відсутня головна ознака правочину - направленість на встановлення, зміну, припинення цивільних правовідносин. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та підтверджує наданими доказами, відповідачами були укладені реальні правочини, оскільки настали наслідки, які були передбачені укладенням таких угод, що підтверджуються матеріалами справи та представленими доказами.
Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику про визнання угод недійсними»до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, належить, зокрема, угоди, спрямовані на приховання юридичними особами доходів від оподаткування.
Таким чином, необхідними умовами для визнання угод недійсними є їх укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; наявність умислу хочу б у однієї із сторін щодо досягнення такої мети та настання, у зв'язку з цим, відповідних наслідків, що протиречать інтересам держави.
З матеріалів справи вбачається, що угоди купівлі-продажу від 25 липня 2006 року та договір комісії від 25 липня 2006 року сторонами виконані в повному обсязі, сплата за шкури та за послуги з експортування здійснені в повному обсязі, що підтверджено сторонами в судових засіданнях.
Також, самі по собі угоди про продаж товару та надання комісійних послуг не є таким, що суперечать інтересам держави та суспільству, оскільки такий товар (шкіри) та послуги не виключені з цивільного обігу, на торгівлю шкірами не вимагалася ліцензії, не було й інших законодавчих обмежень стосовно даного товару. Посилання позивача, що при укладенні договорів не було наміру одержання прибутку не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідач 1 вказав, що результат фінансово-господарської діяльності визначається не по окремо взятій операції, а за встановлений звітний період.
Пунктом 1 статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансової результати.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні угоди укладалися та операції по ним здійснювалися в липні 2006 року, тобто в III кварталі. Згідно з фінансовою звітністю «Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2006 року»(форма № 2) та декларації про прибуток чистий прибуток відповідача - 1 за звітний період 9 місяців становить 1322,3 тис. грн., за попередній період півроку 2006 року - 988,4 тис. грн.
Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином можна зробити висновок, що одержання прибутку це не обов'язок суб'єкта підприємця, а його мета.
Висновок спеціаліста від 01 лютого 2007 року за листом керівника Красноперекопського відділу податкової міліції УПМ ДПА в Автономній Республіці Крим не може бути прийнятий судовою колегією у якості доказу, який має приоритетну силу, оскільки висновок не є актом судової експертизи, а також зроблений не по первинних бухгалтерських документах Товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Строй”, Приватного підприємства „Сан Прайд”, Приватного підприємства „Велес Трейд”, а по матеріалах перевірки цих підприємств, інших документів.
Однак у висновку (пункт 2.1) зроблені посилання на дослідження даних бухгалтерських документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-Строй”.
Більш того, висновок спеціаліста містить висновок щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Партнер-Строй” вимог податкового законодавства в частині донарахування податку на додану вартість та не свідчить, які є підстави визнання угод, що оспорюються, недійсними.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому підстав, для її скасування, а також для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2007 року у справі № 2-30/4364-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя
Судді