Справа № 2-а-848/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого         судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора ДПС 2-го взводу батальйону супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві прапорщика міліції Мазура Олександра Адамовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС 2-го взводу батальйону супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві прапорщика міліції Мазура О. А. про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.07.2010 позивач рухався на автомобілі Peugeot 307, державний номер НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Новокостянтинівській та був зупинений інспектором ДПС, який повідомив його про порушення Правил дорожнього руху, а саме здійснення розвороту через подвійну суцільну лінію розмітки. Після цього інспектор склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, оскільки розворот він здійснював у дозволеному місці з додержанням знаків дорожнього руху, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення АА № 232836 від 28.07.2010 підлягає скасуванню, а  провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_1 за декілька метрів до регульованого перехрестя, на червоний сигнал світлофора здійснив розворот через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки та, як наслідок був зупинений, і відносно нього був складений протокол та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.07.2010 відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 12), в якому зазначено, що ОСОБА_1 28.07.2010, керуючи автомобілем в м. Києві по вул. Новокостянтинівській здійснив розворот через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Відповідачем 28.07.2010 винесено постанову (а.с. 11), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Уповноваженою посадовою особою, що має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП є посадова особа органу внутрішніх справ (ст. 255 КУпАП). Згідно з ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, також покладено на органи внутрішніх справ (міліцію). Отже, адміністративне стягнення накладене на позивача правомочним органом.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що у його діях відсутній склад правопорушення, оскільки він здійснював розворот у встановленому для цього місці.

Дані доводи позивача не підтверджені жодними доказами, хоча відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачені  ст. 256 КУпАП. Судом встановлено, що протокол від 28.07.2010 відповідає вимогам, передбаченим зазначеною статтею, зокрема, в ньому вказана дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписаний особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, були роз’яснені його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що зроблена відмітка у протоколі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що її зміст відповідає вимогам, встановленим ст. 283 КУпАП. Так, справа про адміністративне правопорушення була розглянута в присутності позивача, йому були роз’яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, встановлено, що в його діях є ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність і вина у його вчиненні, врахований його майновий стан, оскільки на нього накладений мінімальний розмір штрафу, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, постанова в справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2010 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Що стосується позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони також задоволенню не підлягають, оскільки адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення. Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється лише на спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 33, 126, 222, 251, 254, 255, 256, 283, 293 КУпАП, статтями 17, 69-71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до інспектора ДПС 2-го взводу батальйону супроводження полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві прапорщика міліції Мазура Олександра Адамовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі – відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанова у повному обсязі складена 04 листопада 2010 року.

Головуючий