ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 42-а
Справа № 2-2730/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(Заочне)
01 листопада 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Ільєвої Т.Г,
при секретарі: Сливка А.В.
за участю
представника позивача: Лозенко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк „ТРАСТ” до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №R091.0005931, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 25 000 (двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп. зі сплатою 17,99 % річних строком до 18.09.2012 року включно. Вказує на те, що відповідач порушила взяті на себе зобов’язання і станом на 01.04.2010 року має заборгованість у розмірі 49 478 (сорок дев’ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 37 коп., яка складається з: 23 026,49 грн. – суми основного боргу; 1 784,12 грн. – суми відсотків за користування кредитом; 1 785,00 грн. – комісії за обслуговування кредиту; 22 882,76 грн. - суми пені за прострочення платежів. Просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання 01.11.2010 року не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Також, в судове засідання не з’явивя ОСОБА_4, який за його клопотанням, направленим на адресу суду, в попередньому судовому засіданні 23.04.2010 року судом був залучений до участі в справі в якості третьої особи.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.8 ЦПК України, у відсутність відповідача та третьої особи, які згідно зі ст. 74 ЦПК України повідомлені про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №R091.0005931, відповідно до умов якого позичальнику надавався кредит у розмірі 25 000 (двадцять п’ять тисяч) грн. зі сплатою 17,99 % річних строком до 18.09.2012 року включно.
Згідно п.1.1 кредитного договору кредитні кошти в сумі 25 000,00 грн. були надані відповідачу ОСОБА_3, що підтверджується меморіальним ордером №8245 від 18.09.2008 року (а.с.14).
Надавши суму кредиту позивач виконав зобов’язання за кредитним договором.
Згідно умов п.3 п.п.3.1.1 кредитного договору №R091.0005931, Банк набуває право вимагати, в тому числі і у судовому порядку від позичальника дострокового повернення кредиту, а позичальник зобов’язується на вимогу кредитора достроково повернути кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші платежі та нарахування за цим договором (при їх наявності), що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора, у випадках: затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, іншого істотного порушення умов кредитного договору, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.
Згідно п.3 п.п.3.4.1 вказаного вище договору відповідач ОСОБА_3, в свою чергу, зобов’язалася погашати отриманий кредит щомісячно, остаточне погашення кредиту не пізніше 18.09.2012 року; сплачувати відсотки за користування кредитом та щомісячну комісію у порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Пунктом 4 п.п.4.1 кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків, комісій згідно умов цього Договору, позичальник зобов’язаний сплатити Кредитору пеню в розмірі 5% (п’ять) відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.
Судом встановлено, що відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування не виконала, заборгованість по кредиту не сплатила і станом на 01.04.2010 року її заборгованість за договором складає 49 478 (сорок дев’ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 37 коп., з них: 23 026,49 грн. – сума основного боргу; 1 784,12 грн. – сума відсотків за користування кредитом; 1 785,00 грн. – комісія за обслуговування кредитом; 22 882,76 - сума пені за прострочення платежів.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с.13), які перевірені судом.
Також, на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 направлялося клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Орджонікідзевським судом м. Запоріжжя цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ВАТ Банк «Траст», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.
Так, відповідно до ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Разом з тим, ст.204 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є неправомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Оскільки на час розгляду справи кредитний договір від 18.09.2008 року №R091.0005931 є дійним, то він не створює будь – яких юридичних наслідків, що пов’язані з його недійсністю.
Крім того, укладений сторонами кредитний договір відповідачем частково виконаний, що свідчить про наступне його схвалення відповідачем.
Таким чином, судом не встановлено, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду цивільної справи №2-1764/10 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
Крім того, суд роз’яснює, що у разі визнання кредитного договору від 18.09.2008 року №R091.0005931 недійсним, рішення у даній справі може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в порядку ст. 361 ЦПК України.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надали.
Враховуючи наведене суд вважає, що позов Відкритого акціонерного товариства Банк „ТРАСТ” обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які підтверджені документально, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн.79 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11,13,15,16,525,526,530,536,614,625, 1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 6,10,11,60,88,169,208,209,212-215,218,223,224-228, 232,233 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов Відкритого акціонерного товариства Банк „ТРАСТ” до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Банк „ТРАСТ” код ЄДРПОУ, 35371070, МФО 380474, заборгованість за кредитним договором №R091.0005931 від 18 вересня 2008 року в розмірі 49 478 (сорок дев’ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Банк „ТРАСТ” код ЄДРПОУ, 35371070, МФО 380474 витрати з оплати судового збору у розмірі 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн.79 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Банк „ТРАСТ” код ЄДРПОУ, 35371070, МФО 380474, - 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законої сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: Т.Г.Ільєва
- Номер: 6/308/375/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2730/10
- Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
- Суддя: Ільєва Тетяна Григорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.12.2018
- Дата етапу: 22.07.2019