Справа № 2-а- 1343/10

                                                                    П О С Т А Н О В А

                                                          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 листопада 2010 року                                  Бериславський районний суд Херсонської області

                         у складі:  головуючого – судді Cіянка В.М.

                         за участю секретаря         Тимофієнко І.П.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м. Берислав Дриги Ігоря Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С ТА Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до суду до інспектора ВДАІ м. Берислав Дриги Ігоря Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 11.10.2010 року посилаючись на те, що складеними постановами по справі про адміністративне правопорушення винесеною відповідачем відносно позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 595 гривень і 425 гривень за правопорушення передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП і ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вважає дані постанови незаконними і такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що при їх винесенні не були дотримані вимоги діючого законодавства, грубо порушені права позивача передбачені ст. 268 КУпАП і позбавлений права належним чином захищатись.

Враховуючи вищенаведене, вважає що при винесенні постанов про накладення адмінстягнення інспектором ДАІ були допущені порушення вимог КУпАП, тому  його дії є незаконними, що дає підстави для її скасування і закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.  

    У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

    У судове засідання відповідач не з’явився, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи, письмові заперечення на позов суду не надіслали.

Суд вважає за можливе, за відсутності заперечень позивача, розглянути справу у відсутність відповідача  на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2010 року інспектором ВДАІ м. Берислав Повидиш А.С. відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідно до змісту якого вбачається, що  01.10.2010 року о 16.05 год. в с. Новорайськ по вул. Леніна керував мотоциклом Дніпро 11 д/н НОМЕР_1 який не пройшов державний технічний огляд у встановлений законом термін, чим порушив п. 31.3 б ПДР України, а також протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якого, 01.10.2010 року о 16.05 год. в с. Новорайськ по вул. Леніна керував мотоциклом Дніпро 11 д/н НОМЕР_1 не маючи права керування – відсутнє пякий не пройшов державний технічний огляд у встановлений законом термін, чим порушив п. 31.3 б ПДР України  (а.с. 6).

11.10.2010 року відповідачем винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП ст. 121 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 595 гривень і відповідно 425 гривень (а.с. 3-4).

Складаючи постанови про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1 дійсно вбачаються ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність. Стягнення накладено в межах, встановлених санкцією статті.

Однак, на думку суду, інспектором ДПС не були враховані виключні обставини, які пом’якшують відповідальність правопорушника і дають підставу для застосування відносно нього ст.22 КУпАП.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, щире каяття, а також те, що діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 2 КУпАП ст. 121 ч. 1 КУпАП, однак не заподіяло та не могло заподіяти істотної шкоди державним інтересам, не потягло за собою жодного негативного наслідку, і, на думку суду, є малозначним, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

  На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнення, накладене на ОСОБА_1 постановою серії ВТ № 158943 від 11.10.2010 року і постановою серії ВТ № 158942 від 11.10.2010 року у вигляді штрафу розміром 595 грн. і 425 грн. – скасувати.

Застосувати ст.22 КУпАП і звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі – закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

    Суддя                                                       В. М. Сіянко