ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2007                                                                                   Справа № 2/351  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)    

суддів: Павловського П.П., Логвиненко А.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: Вороной М.І., довіреність №20-1/11-06  від 20.11.06,  

від позивача: представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівське", с. Володимирівське Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2006 року у справі № 2/351

за позовом  закритого акціонерного товариства "Кам"янка-Бузький завод продовольчих товарів", м. Кам"янка Бузька, Львівської області

до  товариства  з обмеженою відповідальністю "Володимирівське", с.Володимирівське  Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 40000 кг насіння соняшника на суму 32 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

          

          У жовтні 2006р. закрите акціонерне товариство "Кам"янка-Бузький завод продовольчих товарів” звернулось до  господарського суду Кіровоградської області з позовом  до  селянського (фермерського) господарства "Володимирівське", с. Володимирівське  Кіровоградського району Кіровоградської області про стягнення 40000 кг насіння соняшника на суму 32000,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2006р. у справі №2/351 (суддя Деревінська Л.В.) позов задоволено.    З відповідача на користь позивача  стягнуто 40000 кг насіння соняшника на суму 32 000,00 грн. ,  320,00 грн. державного мита та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

Не погодившись  із  зазначеним рішенням  відповідач звернувся  до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2006р. скасувати  в зв’язку з порушенням норм матеріального і  процесуального   права та в позові відмовити, оскільки:

 -   справу розглянуто у відсутність  відповідача, не повідомленого належним

чином про час та місце  засідання суду;

   -  договором  міни від 10.09.2003р., за яким здійснено стягнення 40000 кг насіння соняшника на суму 32000,00 грн. підписаний невідомою особою;

-          в довіреності на отримання ТМЦ та видатковій накладні №2/09 від 10.09.2003р. не зазначено , що отримання пшениці здійснено на  підставі договору міни від 10.09.2003р.

  Ухвалою  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2007р. замінено селянське (фермерське) господарство “Володимирівське” його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю “Володимирівське”,   апеляційну скаргу прийнято та   призначено до розгляду.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Кіровоградської області норм  процесуального  і матеріального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Володимирівське”  не  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

10.09.2003р. між закритим акціонерним товариством "Кам"янка-Бузький завод продовольчих товарів" та селянським (фермерським) господарством "Володимирівське"  укладено договір міни,  умовами  якого передбачено, що правовідносини між сторонами виникають з приводу обміну наступної продукції: пшениці насіннєвої в кількості 20 тон, власником якої є ЗАТ "Кам"янка-Бузький завод продовольчих товарів" на суму 32000 грн. та насіння соняшника в кількості 40 тон, власником якої є СФГ "Володимирівське" на суму 32000 грн.

Згідно пункту 4 договору сторони погодили, що продукція, яка підлягає обміну за договором, передається сторонами одна одній за місцем знаходження майна сторони, що виступає у якості продавця, протягом 30 днів з моменту укладення договору.

Позивач  свої забов”язання  за договором виконав, передав відповідачеві пшеницю посівну кількістю 20 тон на суму 32000 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № 2/09 від 10.09.2003р. та довіреністю серії ЯЕФ № 063398 від 12.08.2003р.(а.с.10,11)

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Вважаючи на те, що обов’язки за договором продовжують існувати слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 715 Цивільного кодексу України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в строк визначений  договором, тобто до  10.10.2003р., свої зобов'язання не виконав,  насіння соняшника в кількості 40 тон  на суму 32000 грн. позивачу не передав.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.

Посилання скаржника на ту обставину, що договір  міни від 10.09.2003р., за яким здійснено стягнення 40000 кг насіння соняшника на суму 32000,00 грн.  підписаний невідомою особою, що є порушенням  норм статей 153,154 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) до уваги не приймається, оскільки  законність договору не оскаржувалась і  на  час розгляду  справи є чинним, факт передачі майна, що є предметом спору підтверджується видатковою накладною № 2/09 від 10.09.2003р. та довіреністю серії ЯЕФ № 063398 від 12.08.2003р.

Довідка експерта, надана відповідачем в апеляційний господарський суд, згідно якої підпис на договорі міни виконано не головою фермерського господарства  Бобрицьким М.В. суд оцінює з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності і не може покласти її в основу постанови виходячи з наступного: довідка не є доказом добутим  відповідно до вимог  ст.ст.41,42 Господарського процесуального кодексу України. Спірний договір скріплений печаткою господарства і не визнаний в установленому порядку недійсним. Іншого договору, по якому відповідач отримав пшеницю від позивача не існує. Отже, зазначена довідка не впливає на вирішення спору по суті.

Припущення відповідача про  підробку видаткової накладної від 19.09.2003р. №2/09 ( а не №РН-0000038, як зазначено в апеляційній скарзі, а.с.10) і складання її пізніше ніж видано продукцію за  довіреністю ЯЕФ №063398 від 12.08.2003р. (а не 12.09.2003 р., а.с.11) не має правових підстав.

Крім того, суд не вбачає порушень  господарським судом норм процесуального  права, а саме те, що  справу розглянуто у відсутність  відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце  засідання суду, оскільки матеріали справи свідчать(а.с.14), що уповноваженою особою відповідача, що є правонаступником прав та обов’язків сторони  за договором міни від  10.09.2003р. отримана ухвала суду від 16.10.2006р., тому  він не був позбавлений можливості скористатися правами учасника господарського процесу. При цьому суд враховує  і те, що ухвалу  апеляційного господарського суду отримувала та сама уповноважена особа, що і ухвалу суду  першої інстанції(а.с.14,55).

Таким чином, суд не вбачає підстав передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України  для скасування чи зміни рішення  господарського суду, оскільки вважає, що судом першої інстанції  повно та всебічно досліджено обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу  України,  суд, -                         

                        

П О С Т А Н О В И В:

         Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівське", с. Володимирівське Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2006 року у справі № 2/351 залишити без задоволення.

         Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2006 року у справі № 2/351  залишити  без змін.

Головуючий                                                                       М.П.Неклеса

Суддя                                                                            П.П.Павловський                                                                                  

Суддя                                                                              А.О.Логвиненко