Справа № 2-1195/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючої судді         Чумаченко Р.Д.,

при секретарі                     Алієвій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дружб народів Нова» про порушення трудових прав з оплати праці , скасування наказів про не нарахування заробітної плати в повному розмір, відшкодування моральної шкоди ,

в с т а н о в и в:

         ОСОБА_1 насамперед звернулася до суду із позовом до ЗАТ «Дружба народів Нова», просила скасувати дії наказів «Про порушення трудової дисципліни» за жовтень, листопад 2007р. січень, лютий, березень 2008 року, стягнути з відповідача невиплачену в повному розмірі заробітну плату та моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

           В ході судового розгляду справи неодноразово уточнювала, просила залишити позовні вимоги про стягнення недоотриманої заробітної плати без розгляду. Вказане клопотання було задоволено.

          Остаточно просила скасувати дії наказів «Про порушення трудової дисципліни» за жовтень, листопад 2007р. січень, лютий, березень 2008 року, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що вона  працює в ЗАТ «Дружба народів Нова» на посаді Начальника юридичного відділу з 23.05.05р.. У зв'язку з чим, у відповідності  до ст.ст.24, 120 КЗпП України та п. 6 Постанови КМУ №255 від 02.03.98р. «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість», 26.05.05р. вона переїхала і заселилася в надане службове житло, в якому проживала до 10.02.06р.

 Позивачка вказує, що 08.02.06р. була незаконно звільнена і виселена із службового житла. Рішенням Апеляційного суду АРК від 05.12.06р. була поновлена на роботі на посаді Начальника юридичного відділу. 19.10.07р. була проведена процедура по фактичному відновленню на роботі на посаді Начальника юридичного відділу ЗАТ «Дружба народів Нова», про що був складений Акт державного виконавця ВДВС Червоногвардійського РУЮ від 18.10.07р. про примусове виконання виконавчого листа №2-1171. Вона, позивачка, пояснила керівнику, що до незаконного звільнення їй надавалося службове житло, яке оплачувало підприємство. Крім того, відсутній міжміський транспорт, яким би можна було б добратися на роботу в іншу місцевість до початку робочого дня - до 8,00 годин. Проте, в порушення ст.24,ст.32, ст.140-141,ст.235 КЗпП України, ст. 12 ЗУ «Про оплату праці», при поновленні на роботі, службове житло, як одна з істотних умов праці, в поворотному порядку надано їй не було. У зв'язку з чим, вона в подальшому була змушена орендувати житло в приватному фонді без якої-небудь участі в даному питанні відповідача.

Позивачка також вказує, що трудовим розпорядком робочий день на підприємстві встановлений з 8,00 по 16,00 годину. У зв'язку із відсутністю міжміського транспорту, яким би можна було б добратися на роботу в іншу місцевість до початку робочого дня  вона, заявою вх. № 3802 від 20.10.07р. просила перенести почало робочого дня з 8,00 на 8,30 годину. Проте, порушуючи Колективний договір підприємства в цьому їй було відмовлено.

Згідно законодавству України - прибуття на роботу у відповідності офіційного графіка міжміського транспорту після встановленого працедавцем часу почала робочого дня є поважною причиною запізнення працівника. Запізнення на роботу є порушенням трудової дисципліни і регулюється Розділом 10 КЗпП України главою «Трудова дисципліна». Як підстава застосування покарання до порушника трудової дисципліни є - встановлені працедавцем умисні винні дії працівника.  За відсутності вини - до працівника покарання не застосовується.

  Отже, на підставі вищевикладеного у керівника ЗАТ «Дружба народів Нова» не було законних підстав для видання наказів про ненарахування їй, позивачці,  заробітної плати (позбавлення виробничої премії) в повному розмірі, оскільки: начальник юридичного відділу є співробітником з ненормованим робочим днем; у діях останнього відсутня вина, як підстава для застосування покарання в тому, що вона прибуває на роботу у відповідності до офіційного графіку міжміського транспорту, але після встановленого працедавцем часу початку робочого дня; порушення ЗАТ «Дружба народів Нова» Колективного договору, Додатку №4 до Колективного договору «Положення про преміювання», норм КЗпП, ЗУ «Про оплату праці».

  При цьому, як вказує позивачка, з 18.10.07р. службою ПРК, що здійснює режимно-пропускний контроль на ЗАТ стали подаватися Виконавчому директору Сидоренко А.В. рапорти про приїзд на роботу ОСОБА_1 після 8,00годин. у слідстві яких, були видані накази про депреміювання останньої за запізнення на роботу, при цьому ні з рапортами ні з наказами про депреміювання її не ознайомлювали, пояснення не витребувалися. Також, Посадовими інструкціями інспектора пожежно-режимного контролю і старшого інспектора пожежно-режимного контролю не передбачено написання рапортів на працівників підприємства. Не передбачено написання рапортів на працівників підприємства і Договором № 030 від 01.03.08р. про надання охоронних послуг між ЗАТ «Дружба народів Нова» і ТОВ «ГАРТ-САФТІ» і Інструкцією охорони до договору.

 Внаслідок порушення її, позивача,  трудових прав були видані наступні накази про порушення трудової дисципліни: № 691 від 25.10.07р. «Про де преміювання» на 10 % за запізнення на роботу в жовтні 2007р.,  №694 від 26.10.07р. -  на 10 % за 20.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В., № 693 від 26.10.07р. - на 10 % за 23.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Єсина Р.В., № 700 від 27.10.07р. - на 100 % за жовтень 2007р., № 704 від 29.10.07р.  -  на 10 % за 25.10.07р., № 707 від 29.10.07р. - на 10 % за 26.10.07р., №708 від 30.10.07р. -  на 10 % за 27.10.07р. по рапорту ст. інспектора ПРК Зелінського Р.А., № 709 від 31.10.07р. -  на 10 % за 29.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Єсіна С.В., № 717 від 01.11.07р. -  на 10 % за 31.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В., №732 від 06.11.07р.. -  на 10 % за 02.11.07р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В., №737 від 07.11.07р. - на 10 % за 05.11.07р., № 748 від 10.11.07р. - на 10 % за 06.11.07р., № 750 від 11.11.07р. -  на 10 % за 08.11.07р., № 51 від 11.11.07р. -  на 10 % за 09.11.07р., №752 від 12.11.07р. - на 10% за 10.11.07р., №769 від 16.11.07р. -  на 10 % за 15.11.07р., №772 від 20.11.07р. -  на 10 % за 19.11.07р., №776 від 21Л1.07р. -  на 10 % за 20.11.07р., №788 від 26.11.07р. -  на 10 % за 24.11.07р.

  У січні 2008р. вона, ОСОБА_1, була депреміювана на 20% додаткової заробітної плати: наказ № 52 від 23.01.08р. «Про депреміювання» на 10 % за запізнення на 5 хв., № 63 від 30.01.08р. -  на 10 % за запізнення на 18 хв., день запізнення не вказаний.

  У лютому 2008р. - на 20% додаткової заробітної плати: наказ № 93 від 09.02.08р. - на 10 % за запізнення на 6 хв., № 122 від 22.02.08р. -  на 10 % за запізнення на 7 хв., день запізнення не вказаний.

  Наказ №196 від 28.03.08р. «Про депреміювання» на 10 % за 26.03.08р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В.

Позивач вважає, що у зв'язку із порушенням ЗАТ «Дружба народів Нова» ст. 24,ст.32,ст.140,ст.141, ст.235 КЗпП України, ст. 12 ЗУ «Про оплату праці» та ін., Колективного договору, Додатку №4 до Колективного договору «Положення про преміювання», при її поновленні на роботі на колишній посаді, керівництво підприємства не мало законного права на застосування до неї заходів покарання внаслідок порушення трудової дисципліни, оскільки саме допустило умисні винні дії відносно працівника, чим порушило її, позивача, трудові права, не забезпечивши необхідних організаційні, економічні умови і гарантії для нормальної високопродуктивної праці.

Умисні незаконні дії керівника ЗАТ «Дружба народів Нова» порушило законні права ОСОБА_1, заподіяло моральні страждання, привело до втрати життєвих зв'язків та змушує застосовувати додаткові зусилля для організації життя їй та її сім'ї.

В судовому засіданні позивачка свої уточнені позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному об'ємі, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, на підтвердження чого надав певний перелік документів. Крім того, посилався на те, що позивачка пропустила строк на звернення до суду із зазначеним позовом.

         Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

         Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах від 05.12.2006 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі начальником юридичного відділу ЗАТ «Дружба народів нова».

          Позивачка стверджує, що в порушення ст.24,ст.32, ст.140-141,ст.235 КЗпП України, ст. 12 ЗУ «Про оплату праці», при поновленні на роботі, службове житло, як одна з істотних умов праці, яке їй було надане при прийомі на роботу представлене не було, у зв'язку із чим вона змушена приїздити на роботу громадським транспортом. При цьому не надала жодного доказу на підтвердження того, що надання службового житла було однією з істотних умов прийому на роботу, а також того, що воно їй взагалі надавалося.  

Трудовим розпорядком робочий день на підприємстві встановлений з 8,00 по 16,00 годину. Позивачка стверджує, що у зв'язку із відсутністю міжміського транспорту, яким би можна було б добратися на роботу до початку робочого дня  вона, заявою вх. № 3802 від 20.10.07р., просила керівництво перенести почало її робочого дня з 8,00 на 8,30 годину. Проте, в цьому їй було відмовлено. Така відмова ОСОБА_1 оскаржена не була.

Також ОСОБА_1 стверджує, що вона не встигає своєчасно прибути на робоче місця \до початку робочого часу, оскільки раніш міжміський транспорт, за місцем її роботи – ЗАТ «Дружба народів Нова» ( смт. Червоногвардійське) не прибуває, при цьому не надала на адресу суду жодного доказу на підтвердження своїх тверджень. Також вказує, що згідно законодавству України - прибуття на роботу у відповідності офіційного графіка міжміського транспорту після встановленого працедавцем часу почала робочого дня є поважною причиною запізнення працівника. Тому вважає, що до неї не можуть бути застосовані санкції - депреміювання у зв'язку із запізнення на роботу. Проте ця думка позивачки є хибною.

У відповідності  до наданих суду доказів, вбачається , що на підставі наказів № 691 від 25.10.07р. «Про де преміювання» позивачка була депремійована на 10 % за запізнення на роботу в жовтні 2007р.,  №694 від 26.10.07р. -  на 10 % за 20.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В., № 693 від 26.10.07р. - на 10 % за 23.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Єсина Р.В., № 700 від 27.10.07р. - на 100 % за жовтень 2007р., № 704 від 29.10.07р.  -  на 10 % за 25.10.07р., № 707 від 29.10.07р. - на 10 % за 26.10.07р., №708 від 30.10.07р. -  на 10 % за 27.10.07р. по рапорту ст. інспектора ПРК Зелінського Р.А., № 709 від 31.10.07р. -  на 10 % за 29.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Єсіна С.В., № 717 від 01.11.07р. -  на 10 % за 31.10.07р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В., №732 від 06.11.07р.. -  на 10 % за 02.11.07р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В., №737 від 07.11.07р. - на 10 % за 05.11.07р., № 748 від 10.11.07р. - на 10 % за 06.11.07р., № 750 від 11.11.07р. -  на 10 % за 08.11.07р., № 51 від 11.11.07р. -  на 10 % за 09.11.07р., №752 від 12.11.07р. - на 10% за 10.11.07р., №769 від 16.11.07р. -  на 10 % за 15.11.07р., №772 від 20.11.07р. -  на 10 % за 19.11.07р., №776 від 21Л1.07р. -  на 10 % за 20.11.07р., №788 від 26.11.07р. -  на 10 % за 24.11.07р. У січні 2008р. вона, ОСОБА_1, була депреміювана на 20% додаткової заробітної плати: наказ № 52 від 23.01.08р. «Про депреміювання» на 10 % за запізнення на 5 хв., № 63 від 30.01.08р. -  на 10 % за запізнення на 18 хв., день запізнення не вказаний. У лютому 2008р. - на 20% додаткової заробітної плати: наказ № 93 від 09.02.08р. - на 10 % за запізнення на 6 хв., № 122 від 22.02.08р. -  на 10 % за запізнення на 7 хв., день запізнення не вказаний. А також наказом №196 від 28.03.08р. «Про депреміювання» на 10 % за 26.03.08р. по рапорту інспектора ПРК Деркач А.В.

         Згідно  ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений  ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення ( ч.1). При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника ( ч.3). Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку ( ч.4).

         ОСОБА_1 стверджує, що ні з рапортами ні з наказами про депреміювання її не ознайомлювали, пояснення не витребувалися. Між тим, в матеріалах справи є рапорти робітників пожежно-режимного контролю та охорони про те, що ОСОБА_1 запізнюється на роботу систематично, від пояснень чому відмовляється. Щодо ознайомлення із наказами про депреміювання, то доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 була з ними ознайомлена, або відмовилася від цього надано суду не було.

         Позивачка також, стверджує, що Посадовими інструкціями інспектора пожежно-режимного контролю і старшого інспектора пожежно-режимного контролю не передбачено написання рапортів на працівників підприємства, як і Договором № 030 від 01.03.08р. про надання охоронних послуг між ЗАТ «Дружба народів Нова» і ТОВ «ГАРТ-САФТІ» і Інструкцією охорони до договору. Проте, у відповідності до зазначених інструкцій, як працівники  пожежно-режимного контролю, так і охоронці на підприємстві   зобов’язані інформувати керівника ЗАТ «Дружба народів Нова»  про порушення посадовими особами та робітниками  перепускного та внутрішньо об’єктового режиму.

        Більш того, рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 04.06.2009 року за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Дружба народів Нова» про визнання незаконним утримання з заробітної плати, не нарахування заробітної плати у повному обсязі, стягнення заборгованості по заробітній платі, доплати за проїзд та моральної шкоди, яке набуло чинності,  було встановлено наступне.

Відповідно до колективного договору на 2007 -2008 р.р., зареєстрованого 28.11.2007 року, організація оплати праці здійснюється відповідно до норм КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про відпустки» та іншими законодавчими актами та Положенням про оплату праці, яке є невід’ємною частиною цього договору.

    Пунктом 10 колективного договору встановлено здійснення преміювання робітників згідно Положення про преміювання, Додаток№4.

    Згідно п. 1 Положення про преміювання з метою посилення матеріальної заінтересованості у рості виробництва праці та з метою збереження зміни кадрів введено преміювання робітників ЗАТ «Дружба народів Нова» у розмірі від 50% до 100 % встановленого окладу або тарифної ставки для спеціалістів (конкретний розмір премії встановлений у штатному розкладі).

    Пунктом 2 та 10 зазначеного положення передбачено право адміністрації ЗАТ «Дружба народів Нова» або керівників підрозділу позбавити окремих робітників повністю або частково преміальної оплати, зокрема за кожний випадок запізнення на роботу – 10%.. Вказані положення містяться також у  розділі 22 Положення про оплату праці робітників ЗАТ «Дружба народів Нова»..

    ..Виходячи з положень ст. 4, 10 КЗпП України щодо того, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів, суд приходить до висновку що порядок преміювання та позбавлення премії, зазначений у колективному договорі та у його додатках мають юридично обов’язкову силу.

    З огляду на встановлені факти позбавлення адміністрацією ЗАТ «Дружба народів Нова» премії ОСОБА_1 у спірні місяці 2007р., 2008 р., про що прийняті відповідні накази, які у встановленому порядку позивачкою не оскаржені, відповідними органами не скасовані, суд приходить до висновку, що при нарахуванні заробітної плати відповідачем не було порушено законодавство про оплату праці.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 02 грудня 2009 року зазначене рішення Київського районного суду м. Сімферополь АР Крим від 02 грудня 2009 року було залишено без змін. При цьому в ній вказане , що оскільки позивачка у спірний період запізнювалася  на роботу , то суд першої інстанції у відповідності до Закону  обґрунтовано відмовив у задоволені позову у частині стягнення заборгованості по заробітній платі… Таким чином, встановлений факт запізнення позивачки на роботу саме в дні зазначені в спірних наказах, тим паче, що позивачка сама не заперечувала цього факту.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що є підставою для звільнення від доказування згідно із ч. З ст. 61 ЦПК У країни.

Відповідно до ст. З КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від їх форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором.

Ст.233 КЗпП України та п.25 Постанови Пленуму верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13 передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Накази про позбавлення або зменшення премій позивачу були видані в жовтні, листопаді 2007 року, січні-березні 2008 року. Як стверджує представник відповідача , позивач з ними ознайомлений, але від підписання з ознайомленням відмовився про що відповідачем складались акти.   Проте вказані акти суду надані не були. Між тим, враховуючі, що позивачка кожного місяця своєчасно отримує заробітну плату, а також роздрук щодо нарахувань та позбавлення премій, суд вважає, що  вона своєчасно дізнавалася про наявність ос порених наказів.

Позивач звернувся в суд за захистом порушеного права тільки 21.12.2009 року, тобто з пропущенням трьохмісячного строку для звернення в суд, для оскарження цих наказів, поважності причин пропуску строку не надав.

        Тим паче, що пропуск строку на оскарження зазначених наказів встановлено рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 02 грудня 2009 року : ..  встановлені факти позбавлення адміністрацією ЗАТ «Дружба народів Нова» премії ОСОБА_1 у спірні місяці 2007р., 2008 р., про що прийняті відповідні накази, які у встановленому порядку позивачкою не оскаржені, відповідними органами не скасовані, ..  Це ще раз підтверджує те, що строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачений ст. 233 КЗпП України, пропущений позивачем без поважних причин.

               Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 4 000 грн., то відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі наявності вини та порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя У зв'язку з тим, що порушень з боку  відповідача прав позивача не встановлено, вимоги останнього про стягнення моральної шкоди також є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, задоволенню не підлягають в повному об'ємі.

            На підставі викладеного, ст.ст. 110, 115, 147-1, 149  КЗпП України та ст. 15,21, 22, 30 ЗУ «Про оплату праці», керуючись ст. ст. 10,11,15, 60, 213-215 ЦПК України,  с у д

в и р і ш и в:

    В позові ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дружб народів Нова» про порушення трудових прав з оплати праці , скасування наказів про не нарахування заробітної плати в повному розмір, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 120 грн.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя