Адміністативне судочинство                                                                                                                             Справа № 2-а-84/10

                      Категорія: Спори фізичних осіб із суб’єктами владних

                      повноважень, в тому числі їх органів на місцях, щодо

                      оскарження його правових актів індивідуальної дії, дій

                      або бездіяльності: Міністерства внутрішніх справ України – 2.8                                                                        

      Шацький районний суд Волинської області

  ПОСТАНОВА                                                        іменем     України  

03 листопада 2010 року                                                                                       смт. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі:
головуючого -                         судді Матвійчука С.П.,

при секретарі -                         Мохончук  Т.А.,

за участю:

позивача -                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора  ДПС ВЗС УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенанта міліції Кісіля Дмитра Петровича , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління ДАІ УМВС України у Волинській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

       в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 23.08.2010 року відносно нього інспектором ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення, а постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 грн. Позивач свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає дійсності та вимогам закону. Просить поновити йому строк для оскарження даної постанови, скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 500 грн., провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив поновити строк для звернення з адміністративним позовом, позов задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач та представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про причину неприбуття суд не повідомили.                

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає, зокрема, адміністративну відповідальність за
керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред’явили їх для перевірки.

Відповідно до п. 2.1 «а, б» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того – свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

В судовому засіданні встановлено, що 23 серпня 2010 року відносно позивача                     старшим інспектором ДПС ВЗС УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенантом міліції Кісілем Дмитром Петровичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 009364 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, в якому зазначено, що 23.08.2010 року о 03 год. 15 хв. в смт. Шацьк, по вул. 50 років Перемоги, Волинської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в                 АДРЕСА_1, керував автомобілем «ІЖ», номерний знак НОМЕР_1, та на момент зупинки не мав при собі посвідчення водія та талона попередження до посвідчення водія (а.с 12).                

   На підставі даного протоколу інспектором було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС № 110196 від 23.08.2010 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 грн. (а.с. 3).

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року            № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що на подвір’ї  його власного будинку по АДРЕСА_1 знаходиться легковий автомобіль марки «Москвич», який за усною угодою залишив йому на зберігання громадянин Республіки Білорусь, прізвища якого він не пам’ятає. Вказаний автомобіль знаходиться у несправному технічному стані, ні документів, ні ключів від автомобіля у нього немає. 23 серпня 2010 року приблизно о 03 год. він, перебуваючи на подвір’ї власного будинку, присів у вказаний автомобіль щоб покурити. Після цього на подвір’я заїхав автомобіль ДАІ, до нього підійшли працівники ДАІ та повідомили, що він керував даним транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння та попросили пред’явити посвідчення водія. Враховуючи те, що він даним автомобілем не керував, та й не міг керувати, оскільки вказаний автомобіль знаходиться в непридатному для експлуатації стані, то, відповідно, належних документів на право керування при собі не мав, про що й пояснив інспектору ДПС.

Проте, пояснення позивача інспектором взяті до уваги не були, тобто не повно та всебічно з’ясовано обставини вчинення правопорушення, що свідчить про передчасність та необгрунтованість висновку інспектора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення до суду з даним позовом пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки про існування постанови позивач дізнався 09.10.2010 року після надходження постанови про відкриття виконавчого провадження.

Жодних доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, окрім відображених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про адміністративне правопорушення фактичних даних відповідачем суду не надано.

Крім цього, постановою Шацького районного суду від 14 вересня 2010 року за № 785 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за                                    ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у даній справі було закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення, оскільки після дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та оцінення доказів, не було доведено, що він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння керував транспортним засобом (а.с. 6).  

Тому на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності слід скасувати, а провадження у справі закрити.

             На підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП, керуючись ст.ст. 6, 17, 71 158, 158 – 163, 167 КАС України, п. 1 ч.1 ст. 247  КУпАП, суд,  -

             постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Постанову старшого інспектора ДПС ВЗС УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенанта міліції Кісіля Дмитра Петровича серії АС № 110196 від 23 серпня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 126 КУпАП, скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                                                      Головуючий                                                 /підпис/                                      С.П. Матвійчук

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області                                           С.П. Матвійчук