Справа № 2-659/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді - Єрохіної І.В.,

         при секретарі –Рудай Д.С.,

з участю прокурора – Ганіченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним діями органів досудового слідства. Позов мотивує тим, що постановою слідчого прокуратури Чорноморського району ОСОБА_2 від 11.12.2006 року відносно нього було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень та  йому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України. Вироком Чорноморського районного суду від 09.06.2009 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду АРК від 20.08.2009 року, ухвалою Верховного Суду України від 26.01.2010 року  його виправдано за відсутністю у його діях складу злочину. Вважає, що незаконними діями прокуратури Чорноморського району, які виявилися у незаконному притягненні його до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванні відносно нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, йому було заподіяно значної моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що він пережив значних і тривалих страждань, пов’язаних з незаконним кримінальним переслідуванням.  Під слідством та судом він знаходився 2 роки 9 місяців. Відносно нього був обраний запобіжний захід – підписка про невиїзд, що обмежувало його свободу пересування, створювало реальні обмеження та незручності, порочило його честь та гідність як державного службовця, тощо. Було підірвано його авторитет, як державного службовця – державного виконавця. Нанесену йому моральну шкоду він оцінює в 100 000 грн. Крім того, ним було затрачено кошти в розмірі 9100 грн. на оплату правової допомоги адвоката. А тому, просить стягнути в його користь за рахунок коштів державного бюджету України 9100 грн. понесених на юридичну допомогу витрат та 100000грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги  підтримали в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав, пояснили згідно до вищевикладеного, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Генеральної прокуратури України за довіреністю – ОСОБА_4 позов визнав частково з тих підстав, що ОСОБА_1 не навів доказів заподіяння йому моральної шкоди на суму 100 тисяч гривен. Вважає достатнім визначити розмір моральної шкоди виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством в сумі 26303 грн. Що стосується позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, а саме – за надання юридичної допомоги, то вважає, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущений місячний строк для звернення з заявою у відповідні органи, які провадили слідчі дії чи розгляд справи для визначення розміру завданої шкоди, про що виноситься постанова (ухвала). Вважає, що саме до суду повинен був звертатись позивач з даною заявою.

Представник відповідача головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим – ОСОБА_5 – начальник управління Держказначейства у Чорноморському районі Головного управління Держказначейства України в АРК позов не визнала. Пояснила, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, не обґрунтовано розмір завданої йому шкоди, не підтверджено обсягу страждань. Що стосується матеріальної шкоди, то позивач не надав доказів того, що послуги з надання правової допомоги були надані адвокатом або адвокатським об’єднанням, як того вимагає Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований  і підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.  

Частиною 1 ст.1176 ЦК України установлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Відповідно до ч.7 ст.1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом. Таким законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі – Закон), право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо позивача постановою слідчого прокуратури Чорноморського району ОСОБА_2 від 11.12.2006 року було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень та  йому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України. Вироком Чорноморського районного суду від 09.06.2009 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду АРК від 20.08.2009 року, ухвалою Верховного Суду України від 26.01.2010 року  його виправдано за відсутністю у його діях складу злочину.

Таким чином, позивач підпадає під дію ст.. 2 Закону.

Оскільки, щодо позивача постановлено виправдувальний вирок, яким установлено незаконність дій органів досудового слідства, а тому,  він має право на відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, передбаченої  Законом.

Згідно з п.5 ст.3 Закону, у наведених в статті 1 цього закону випадках громадянинові відшкодовуються, в тому числі суми, сплачені ним у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги та моральна шкода.

З наданих суду доказів, а саме – квитанцій (а.с.9-16), вбачається, що в період судового слідства у кримінальній справі з 01.02.2007 року по 12.08.2009 року ОСОБА_1 надавались юридичні послуги адвокатом ОСОБА_3, який перебуває в Кримський республіканській колегії адвокатів , що підтверджується і копією вироку суду, ухвали Апеляційного суду АРК. За надану правову допомогу вцілому сплачено 9050 грн.

Відповідно до п.п. 4, 10 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Громадянинові повертаються суми, сплачені ним у зв’язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об’єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв’язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Крім того, право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване й ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом національного права.

Зазначене законодавство передбачає відшкодування такої шкоди (збитків) у повному обсязі, що відповідає положенню ст.22 ЦК України.

А тому, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення витрат на юридичну допомогу в повному обсязі в сумі 9050 грн.

Суд вважає, що не заслуговує уваги вимога прокурора щодо залишення позову в частині стягнення матеріальної шкоди без розгляду, оскільки стосовно позивача постановлено виправдувальний вирок і він повинен був звертатись із відповідною заявою саме до суду, з позовом він також звернувся до такого органу, як суд, який фактично і визначив розмір відшкодування шкоди, то підстав для залишення позову в цій частині суд не вбачає. Суд вважає, що заслуговує уваги той факт, що ухвалу Верховного Суду України винесено 26.01.2010 року, а ОСОБА_1 звернувся до суду вже 11.02.2010 року. 

Передбачене ч. 5 статті 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Крім того, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.903.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до ч.ч.2, 3 ст.13 Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» з 1 жовтня 2010 року (на час вирішення справи) мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 907 грн. З огляду на період перебування ОСОБА_1 під слідством і судом (2 роки 9 місяців) розмір відшкодування заподіяної йому моральної шкоди повинен бути не меншим, ніж  26303 грн. (907 грн х 33 місяця).

Судом встановлено, що впродовж тривалого часу ОСОБА_1 був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя, переносив дискомфортні умови існування, був вимушений пристосовуватись до несприятливих обставин. Його нормальні життєві зв’язки були порушені, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, а також, виходячи з  того, що позивач є державним службовцем – державним виконавцем, перебування під слідством та судом вплинуло на його ділову репутацію, враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 30000 грн.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до ст.3 ЦПК України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених прав.

Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в п.4 ст.3  Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» ,  а саме -- сум сплачених у зв’язку з наданням юридичної допомоги,  за зверненням громадянина може визначатися судом, що розглядав справу у першій інстанції.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Державне казначейство України є головним розпорядником бюджетних коштів за програмою 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стянутого в дохід держави», а відповідно до ст. 29 цього Закону відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, у 2010 році за вимогою органів державної виконавчої служби України здійснюється органами Державного казначейства України в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті Україні на цю мету.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки з Головне управління Державного казначейства України в АРК має статус юридичної особи та є територіальним органом Державного казначейства України, то моральну та матеріальну шкоду слід стягнути з Головного управління Державного казначейства України в АРК.  

На підставі викладеного, керуючись ст.. 1176 ЦК України, України Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства - задовольнити частково.

    Відшкодувати на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду за рахунок Державного бюджету України у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн..

Зобовязати Головне управління Державного казначейства України в АРК списати суму у розмірі 30 000 гривень на користь ОСОБА_1 з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України в рахунок компенсації моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 9050 грн. на відшкодування витрат за надання юридичної допомоги.  

В іншій частині позову - відмовити.

    Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Чорноморський районний суд  в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

  Головуючий