БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 2-ц-905/2010 Категорія ЦК: 26
Головуючий у перший інстанції Кодінцева С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого – судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Бочковар Ю.В.,
позивачки – ОСОБА_2,
відповідачки – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом (а.с.2), уточнивши який (а.с.42-47) просить постановити рішення яким стягнути з відповідачки суму боргу 38 018.50 грн., індекс інфляції за весь час прострочення повернення боргу в сумі 17 290.37 грн., три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 3 134.17 грн., всього 58 443.04 грн. та судові витрати в розмірі: 608.11 грн. судового збору та 120.00 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2007 року вона надала позику відповідачці у розмірі 4 000 Євро, що в гривнях складає 43 160.00 грн. (відповідно до курсу Національного банку України станом на 01.10.2010 року становить 1 Євро – 10.79 грн.), строком до 01.01.2008 року. На підтвердження укладення договору позики відповідачка надала позивачці розписку. У встановлений договором строк та на час звернення до суду, відповідачка повернула лише 650 доларів США, що в гривнях складає 5 141.50.00 грн. (відповідно до курсу Національного банку України станом на 01.10.2010 року становить 100 доларів США – 791.00 грн.), залишок боргу за договором позики в розмірі 38 018.50 грн. відповідачка - не повернула та свідомо ухиляється від виконання взятого зобов’язання.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити в повному обсязі та надала пояснення з підстав зазначених в позові. При цьому підтвердила, що відповідачка повернула їй всього 650 доларів США.
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що дійсно договір позики укладала, шляхом написання розписки, кошти в сумі 4 000 Євро дійсно брала в борг до Нового року, проте самій позивачці повернула 900 доларів, а решту суму боргу, разом з відсотками за півроку користування позикою повернула не самій позивачці, а її знайомому ОСОБА_4. Вважає, що оскільки вся сума боргу нею була повернута ще в літку 2008 році, то підстав для задоволення позову не має.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку за таких підстав.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини у вигляді договору позики, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
9 жовтня 2007 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір позики. За вказаним договором позивачка надала, а відповідачка отримала позику у розмірі 4 000.00 Євро з виплатою 11 відсотків річних за користування позикою. Позика надана була строком до Нового року.
Підтвердженням укладення даного договору, в силу ч. 2 ст. 1047 ЦК України, являється розписка відповідачки ОСОБА_3 надана позивачці щодо одержання нею коштів (а.с.8).
За ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У підтвердження вимог названого закону відповідач видав позивачеві розписку про отримані кошти, яка ніким не була оскаржена (а.с.8).
Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Сторонами за договором позики визначено строк повернення всієї суми позики до Нового року. В розписці не зазначено конкретно дату повернення лише «до Нового року» (а.с.8). Оскільки відповідно до п.4 ст. 70 ЦПК України, перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події, то датою повернення позики слід вважати 1 січня 2008 року.
Відповідно статті 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто – неналежне виконання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні, однак, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, а згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Позивачка в позові просить стягнути заборгованість станом на 01.10.2010 рік, в зв’язку з чим нею здійснені відповідні розрахунки.
Оскільки відповідачка за вказаним договором винна позивачці 4 000 Євро, договором не передбачено порядок повернення вказаної суми та еквівалент повернення, то суд вважає, що з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню 38 018.50 гривен, за мінусом 5 141.50 грн. = 650 доларів США, що були повернуті відповідачкою (4 000 Євро за офіційним курсом НБУ (10.79 гривень за 1Євро) станом 01.10.2010 року дорівнює 43 160.00 грн.; 650 доларів США за офіційним курсом НБУ (7.91 грн. за 1 долар США) станом на 01.10.2010 р. дорівнює 5 141.50 грн.).
В матеріалах справи є в наявності довідка про курс гривні до Євро та долара США встановлений НБУ станом на 01.10.2010 рік (а.с.45, 46).
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Таким чином, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено у статті 625 ЦК України.
Сума заборгованості з урахування індексу інфляції (офіційний індекс інфляції, розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні) станом на 01.10.2010 року, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, складає 17 290.37 грн . з наступного розрахунку:
№
з/п Назва місяця Сума заборгованості Індекс інфляції
(% - а.с.47) Сума, яка підлягає стягненню
1 За 2008 р. 38 018.50 122.3 46 496.63
2 За 2009 р . 46 496.63 112.3 52 215.71
3 Січень 2010 р. 52 215.71 101.8 53 155.59
4 Лютий 2010 р. 53 155.59 101.9 54 165.55
5 Березень 2010 р. 54 165.55 100.9 54 653.04
6 Квітень 2010 р. 99.7
7 Травень 2010 р. 99.4
8 Червень 2010 р. 99.6
9 Липень 2010р. 99.8
10 Серпень 2010 р. 54 653.04 101.2 55 308.87
11 Вересень 2010 р. ---
ВСЬОГО: 55 308.87 - 38 018.50 = 17 290.37 грн.
Сума боргу з урахуванням трьох відсотків річних відповідно до розрахунку позивачки складає 3 134.17 грн.
Судом перевірено правильність складання розрахунку:
38 018.50 грн. : 365 днів = 104.16 грн. х 1003 дні (365+365+273) = 104 472.75 грн. х 3 % = 3 134.17 грн.
Таким чином сума боргу з урахуванням трьох відсотків річних становить – 3 134.17 грн.
Оцінивши належні та допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню . Стягненню з відповідачки на користь позивачки підлягає:
- сума боргу у розмірі 38 018.50 грн.
- сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 17 290.37 грн.
- 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 3 134.17 грн .
Разом : 58 443.04 грн. (п’ятдесят вісім тисяч чотириста сорок три гривні чотири копійки).
Доводи відповідачки, що сума заборгованості, окрім 900 доларів США, які нею були повернуті особисто позивачці, вона, відповідачка повернула гр. ОСОБА_5 за домовленістю з позивачкою, суд до уваги не приймає, оскільки частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позику позикодавцеві. В судовому засіданні встановлено, що позивачки не надавала будь-яких розпоряджень щодо повернення боргу іншій особі, належних доказів, що відповідачка повернула борг позивачці до суду не надано не встановлено таких і в судовому засіданні.
Посилання відповідачки на те, що договір позики укладено до 31.12.2010 року, оскільки в розписці вказано термін повернення позики до Нового року, а тому на думку відповідачки термін повернення позики не настав, спростовуються її ж, відповідачки поясненнями, яка стверджувала, що всю суму позики разом з відсотками за півроку повернула ще влітку 2008 році не самій позивачці, а іншій особі ОСОБА_5. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позика відповідачкою була отримана на строк до 01.01.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст.ст.79, 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З цих підстав та зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню із відповідачки на користь позивачки судові витрати в розмірі: 608.11 грн. - судового збору, 120.00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачкою при зверненні до суду (а.с.6-7).
Керуючись ст. ст. 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1051 ЦК України, ст. 3, 10, 11, 57-60, 79, 88, 131, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
1.Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу – задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Болград Одеської області, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2 виданий 20.06.1996 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, борг за договором позики у розмірі 58 443.04 грн. (п’ятдесят вісім тисяч чотириста сорок три гривні чотири копійки), в тому числі:
- суму боргу у розмірі 38 018.50 грн.
- суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 17 290.37 грн.
- 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 3 134.17 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі: 608.11 грн. судового збору та 120.00 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.В.Кодінцева