Справа  № 2а-1437/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.    

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Вербицького Олександра Олександровича про визнання дій протиправними, скасування постанови, суд, -

                                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Вербицького О.О.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати дії інспектора противоправними (незаконними); скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 30.08.2010 року.

В обґрунтування позову наводить наступне. Стосовно ОСОБА_1 інспектором складений протокол про адміністративне правопорушення від 31.08.2010 року та постанова від 30.08.2010 року. Згідно постанови на підставі ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосований адміністративний штраф у розмірі 300,00  грн. за порушення вимог п.33 знаку 5.7.1. “Правил дорожнього руху”. Заперечує проти протоколу та постанови, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час розгляду справи інспектором не дотримано вимог закону, яким приписано забезпечувати точне й правильне застосування матеріальних і процесуальних адміністративно-правових норм з метою з'ясування всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення та правильної юридичної кваліфікації, яка б виключала сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні проступку та двозначність тлумачення складу адміністративного правопорушення, за вчинення якого на певну особу накладається конкретне стягнення. У  постанові, як і у протоколі, всупереч вимогам статей 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактичні обставини події викладено неповно, не перелічено ознаки об'єктивної сторони правопорушення, а також не наведено доказів винуватості та не дано оцінки доказам. Дійсно 30.08.2010 року приблизно о 17.00 годині рухався по вул. Єсеніна в м. Кривому Розі, де його, позивача, зупинив інспектор та після 60-ти хвилинної перевірки документів у службовій машині повідомив, що він, позивач, начебто переїхав порушив вимоги знаку п.33 знаку 5.7.1. “Правил дорожнього руху”. В поясненнях які закріплені у протоколі зазначив, що правил дорожнього руху не порушував, та не згоден з твердженнями інспектора. Відповідно п.2.2. р.2 “Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111, у своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією. За змістом п.1.6. р.1 Розпорядження МВС від 21.05.2009 р. N 466 "Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" співробітникам міліції наказано виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо). Відповідно п. 18.10. р.18 “Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111, співробітник міліції зобов'язаний використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. В супереч зазначеним положенням інспектором не надано засобу відео зйомки на який проводилась відео фіксація начебто скоєного правопорушення, а також не надано сертифіката, документа що підтверджував би проходження повірки або свідоцтва про повірку на засіб відео фіксації. Інспектор в протоколі про адміністративне правопорушення не навів доказів порушення правил дорожнього руху, в протоколі не зазначені свідки які б підтверджували факт порушення правил дорожнього руху. Також заявив клопотання про перенос розгляду справи про адміністративне правопорушення на три дні, реалізуючи свої права, передбачені cт.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: "знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на правову допомог. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку. Інспектор проігнорував клопотання, та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення наклав штраф в розмірі 300,00 грн., хоча згідно ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладенні догани враховується: характер правопорушення, особа порушника, ступінь провини, майновий стан порушника, обставини, пом'якшуючі та обтяжуючи відповідальність. Сума штрафу зазначена у оскаржуваній постанові не відповідає чинному законодавству. Згідно постанови, на підставі ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення був застосований штраф у розмірі 300,00 грн. Санкція ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сума штрафу рахується в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Указом президента України від 25.08.96 року №762/96 розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян був зафіксований на рівні 17,00 (сімнадцять гривень нуль копійок) грн. В зв'язку з цим, санкція статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості застосовувати штрафну санкцію у розмірі 300,00  грн. Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судове засідання позивач не прибув, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідач до суду не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, будь яких заяв не подав. З урахуванням викладеного справа на підставі ст. 128 ч.6 КАС України розглянута у письмовому провадженні.

Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази:  протокол(а.с.4), постанова(а.с.5).

На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач близько 17 години 31 серпня 2010 року, керуючи автомобілем “Опель Вектра”, державний номер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль “Опель”), на вул. Димитрова у м. Кривому Розі. 31 серпня 2010 року інспектор склав протокол та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зазначивши, що позивач  порушив вимоги дорожнього знаку 5.7.1”виїзд на дорогу з одностороннім рухом, напрямок ліворуч”, здійснив рух ліворуч на вул. Єсеніна. Вказані обставини встановлені протоколом, постановою(а.с.4,5).

Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються КУпАП.

Відповідно до ст. 256 КУпАП  у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення вимог дорожніх знаків. У судовому засіданні встановлено, що при винесення постанови інспектор не мав доказів вчинення позивачем вказаного порушення. Тому в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Тому при складанні протоколу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КупАП, винесена постанова підлягає скасуванню.

Згідно до ст. 293 КУпАП, орган, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, має повноваження скасувати постанову і закрити справу. Відповідно до ст. 247 КУпАП, розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому справа підлягає закриттю.

Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у  відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.18,122,245,247,256,280,293 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Вербицького Олександра Олександровича - задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Вербицького Олександра Олександровича 30 серпня 2010 року по складанню протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по винесенню постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – протиправними.

Постанову від 30 серпня 2010 року, винесену інспектором дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого Управлінню ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Вербицьким Олександром Олександровичем про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – скасувати.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                 В.М. Прасолов