ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 жовтня 2010 року 09:45 № 2а-11068/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенко В.П. при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
до ОСОБА_1
третя особа
про Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація
припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця,
за участю представників сторін:
від позивача –Пєчковська О.В. (дов. № 12/9/10-008 від 11.01.2010 р.)
від відповідача –ОСОБА_1 (паспорт СО № НОМЕР_2)
третьої особи - не з’явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.10.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту-позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту –відповідач, СПД - фізична особа-підприємець ОСОБА_1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту –третя особа), в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця позивач зазначив неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Третя особа –Облонська районна у місті Києві державна адміністрація, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, відзиву на позов не надала.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до довідки № 1012 від 19.07.2010 року суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, свідоцтво № НОМЕР_3 від 21.03.2001 року, взятий на облік в ДПІ 21.03.2001 року, остання звітність подавалась за IV квартал 2002 року, заборгованості перед бюджетом немає.
З наданих позивачем відомостей вбачається, що відповідач протягом тривалого часу не подає звітність, тобто більше року не подає до ДПІ у Облонському районі м. Києва декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Право на звернення суб’єктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення суб’єкта господарювання в зв’язку з неподанням таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців”, а також Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.
Згідно пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Вказані норми кореспондуються із нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
У відповідності до вимог частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Датою вчинення правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності.
Відповідно до частин першої та шостої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб’єкта господарювання.
Отже, як вбачається з наведених положень законодавства, у Господарському кодексі України вживаються терміни “скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання” та “припинення діяльності суб’єкта господарювання”. Водночас, у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” вживається термін “припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця”.
Частина 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” та частина 7 статті 59 Господарського кодексу України пов’язують момент припинення суб’єкта господарювання з однією подією - внесенням до державного реєстру запису про припинення суб’єкта господарювання.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відтак, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що будь-які позовні вимоги органу державної податкової служби, спрямовані на втрату фізичною особою - підприємцем цивільної правоздатності, в тому числі вимоги про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або вимоги про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи, що відповідачем не подаються органам державної податкової служби податкові декларації та документи фінансової звітності відповідно до закону, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності та визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
3. Постанову надіслати сторонам по справі, державному реєстратору для здійснення заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у встановленому законом порядку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.П. Катющенко
Постанову складено в повному обсязі та підписано 18 жовтня 2010 року.
Суддя В.П. Катющенко