Головуючий у 1 інстанції – Черновськой Г.В.
Справа № 22ц-11905/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -5
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Осіяна О.М., Дерев`янка О.Г.
при секретарі - Грало О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної компанії «Домобуд» про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И Л А:
25 травня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ТОВ ПБК «Домобуд» про визнання права власності, посилаючись на те, що 08.02.2005 року вона уклала з відповідачем договір № 55 про дольову участь у будівництві згідно до умов якого відповідач прийняв її у дольове капітальне житлове будівництво чотирьохкімнатної квартири № 31 будівельною площею 142,28 кв.м вартістю 339978,06 грн., що розташована на третьому поверсі будинку по АДРЕСА_1. У відповідності до Договору вона зобов’язалась здійснити вкладення грошових коштів, прийняти квартиру по Акту прийому-передачі після закінчення будівництва і введення будинку в експлуатацію, а відповідач зобов’язався побудувати вищевказану квартиру та передати її позивачці у власність на умовах, передбачених Договором; закінчити будівництво у третьому кварталі 2006 року; ввести в експлуатацію будинок АДРЕСА_1; протягом 15 днів після вводу будинку в експлуатацію передати їй квартиру по Акту прийому-передачі; сприяти їй у отриманні правовстановлюючих документів на квартиру. Позивачка виконала свої зобов’язання за договором щодо повної сплати фінансування будівництва у сумі 339978,06 грн, останній платіж був здійснений нею 16.12.2005 року і в цей же день вона прийняла квартиру АДРЕСА_1 у власність, про що було підписано з відповідачем Акт прийому-передачі. Після її звернення до КП ДМБТІ з метою реєстрації права власності на квартиру, їй стало відомо, що на теперішній час секція № 3 житлового комплексу, де розташована її квартира, в експлуатацію не введена. Згідно відповіді відповідача від 30.04.2010 року – термін введення в експлуатацію третьої секції житлового будинку АДРЕСА_1 перенесено на невизначений строк. Невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в частині не здійснення робіт по введенню в експлуатацію вказаного будинку, унеможливило оформлення нею права власності на спірну квартиру у встановленому законодавством порядку. З 16.12.2005 року позивачка безперервно, відкрито, добросовісно володіє і користується спірною квартирою, як своїм власним майном. Протягом часу володіння вона здійснила оздоблення квартири, встановила міжкімнатні двері, здійснила розводку електро- та водопостачання, встановила сантехнічне устаткування, газову плиту, лічильники на газ, воду та електроенергію, засклила лоджію. Просила суд визнати за нею право власності на квартиру № 31 у будинку № 9-а, секція 3 по вул. Космічній у м. Дніпропетровську, загальною будівельною площею 142,28 кв.м без додаткових актів вводу в експлуатацію; стягнути судові витрати з відповідача.
У судовому засіданні суду першої інстанції позивачка 16.06.2010 року уточнила свої позовні вимоги, та просила суд визнати за нею право власності без додаткових актів вводу в експлуатацію на квартиру № 31 у будинку № 9-а, секція 3 по вул. Космічній у м. Дніпропетровську, загальною площею 140,0 кв.м, житловою площею 83,0 кв.м, допоміжною площею 51,0 кв.м, площею літніх приміщень 6,0 кв.м, що складається з: прим.1 коридор площею 20,2 кв.м; прим.2 туалет площею 1,6 кв.м; приміщення 3 кухня площею 22.6 кв.м; прим. 4 житлова площею 26,8 кв.м; прим.5 житлова площею 16,4 кв.м; прим.6 житлова площею 23,8 кв.м; прим.7 житлова площею 16,0 кв.м; прим. 8 санвузол площею 6,6 кв.м, 1 лоджія площею 2,5 кв.м; 11 лоджія площею 3,5 кв.м; стягнути судові витрати з відповідача.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2010 року ухвалено: позов задовольнити; визнати за ОСОБА_2 право власності без додаткових актів вводу в експлуатацію на квартиру № 31 у будинку № 9-а, секція 3 по вул. Космічній у м. Дніпропетровську, загальною площею 140,0 кв.м, житловою площею 83,0 кв.м, допоміжною площею 51,0 кв.м, площею літніх приміщень 6,0 кв.м, що складається з: прим.1 коридор площею 20,2 кв.м; прим.2 туалет площею 1,6 кв.м; прим. 3 кухня площею 22.6 кв.м; прим. 4 житлова площею 26,8 кв.м; прим.5 житлова площею 16,4 кв.м; прим.6 житлова площею 23,8 кв.м; прим.7 житлова площею 16,0 кв.м; прим. 8 санвузол площею 6,6 кв.м, 1 лоджія площею 2,5 кв.м; 11 лоджія площею 3,5 кв.м
В апеляційній скарзі представник за довіреністю ОСОБА_1, - ОСОБА_1. просить заочне рішення суду скасувати, та передати справу для об’єднання зі справою № 2-11032/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПБФ «Домобуд» про визнання права власності на ту ж саму квартиру № 31 площею 142,28 кв.м, що розташована на третьому поверсі будинку по АДРЕСА_1, і нового розгляду справи, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і тому, що вказане рішення впливає і порушує права та інтереси апелянта, як особи, яка не приймала участь у справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін; винести рішення про визнання договору № 31/1 від 22.01.2007 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Домобуд» про дольову участь у будівництві чотирьохкімнатної квартири № 31 площею 142,28 кв.м, що розташована на третьому поверсі будинку по АДРЕСА_1 недійсним, посилаючись на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2008 року.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2005 року сторони у справі уклали договір № 55 про дольову участь у будівництві згідно до умов якого відповідач прийняв позивачку у дольове капітальне житлове будівництво чотирьохкімнатної квартири № 31 будівельною площею 142,28 кв.м вартістю 339978,06 грн., що розташована на третьому поверсі будинку по АДРЕСА_1. У відповідності до Договору позивачка зобов’язалась здійснити вкладення грошових коштів, прийняти квартиру по акту прийому-передачі після закінчення будівництва і введення будинку в експлуатацію, а відповідач зобов’язався побудувати вищевказану квартиру та передати її позивачці у власність на умовах, передбачених Договором; закінчити будівництво у третьому кварталі 2006 року; ввести в експлуатацію будинок АДРЕСА_1; протягом 15 днів після вводу будинку в експлуатацію передати їй квартиру по акту прийому-передачі; сприяти їй у отриманні правовстановлюючих документів на квартиру. Позивачка виконала свої фінансові зобов’язання за договором щодо повної сплати фінансування будівництва у сумі 339978,06 грн. та 16.12.2005 року вона прийняла квартиру АДРЕСА_1 у власність, про що було підписано з відповідачем акт прийому-передачі. Після звернення позивачки до КП ДМБТІ з метою реєстрації права власності на квартиру, їй стало відомо, що на теперішній час секція № 3 житлового комплексу, де розташована її квартира, в експлуатацію не введена. Згідно відповіді відповідача від 30.04.2010 року – термін введення в експлуатацію третьої секції житлового будинку АДРЕСА_1 перенесено на невизначений строк. Невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в частині не здійснення робіт по введенню в експлуатацію вказаного будинку, унеможливило оформлення позивачкою права власності на спірну квартиру у встановленому законодавством порядку. З 16.12.2005 року позивачка безперервно, відкрито, добросовісно володіє і користується спірною квартирою, як своїм власним майном. Протягом часу володіння вона здійснила оздоблення квартири, встановила міжкімнатні двері, здійснила розводку електро- та водопостачання, встановила сантехнічне устаткування, газову плиту, лічильники на газ, воду та електроенергію, засклила лоджію. Згідно листа КП «ДМБТІ» № 5316 від 20.05.2010 року станом на 20.05.2010 року реєстрація права власності на квартиру № 31 у житловому будинку літ.А-11,12 за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась. Претензій, скарг або нарікань з боку інших осіб стосовно користування та володіння позивачкою спірною квартирою не має.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права та керуючись нормами права статтями 509, 526 (зобов’язальне право), 392,328,331,334 (право власності на новостворене нерухоме майно) Цивільного кодексу України визнав за позивачкою право власності на спірну квартиру без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Але з висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; суд неправильно застосував норми матеріального права; неповно суд з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно визначив спірні правовідносини та неправильно застосував норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.02.2005 року сторони у справі уклали договір № 55 про дольову участь у будівництві згідно до умов якого відповідач прийняв позивачку у дольове капітальне житлове будівництво чотирьохкімнатної квартири № 31 будівельною площею 142,28 кв.м вартістю 339978,06 грн., що розташована на третьому поверсі будинку по АДРЕСА_1. У відповідності до вказаного договору позивачка зобов’язалась здійснити вкладення грошових коштів у встановлений строк поетапно до 30.12.2005 року в сумі 339978,06 грн., прийняти квартиру по акту прийому-передачі після закінчення будівництва і введення будинку в експлуатацію, а відповідач зобов’язався побудувати вищевказану квартиру та передати її позивачці у власність на умовах, передбачених договором; закінчити будівництво у третьому кварталі 2006 року; ввести в експлуатацію будинок АДРЕСА_1; протягом 15 днів після вводу будинку в експлуатацію передати їй квартиру по акту прийому-передачі; сприяти їй у отриманні правовстановлюючих документів на квартиру (а.с.8-10).
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд першої інстанції у порушення вказаних вимог не перевірив чи виконала позивачка умови укладеного договору по фінансуванню житлового будівництва.
Згідно із встановленими обставинами рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2008 року за позовом ТОВ Проектно-будівельна фірма «Домобуд» до ОСОБА_2 про розірвання договору, - станом на 16.12.2005 року позивачка внесла на виконання умов договору № 55 від 08.02.2005 року суму у розмірі 269 631,60 грн., тобто не всю суму, яка зазначена в договорі, а саме: 339978,06 грн.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо виконання позивачкою умов договору відносно фінансування житлового будівництва спростовуються встановленими обставинами судового рішення, яке надано суду апеляційної інстанції позивачкою.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно до умов вказаного договору про дольову участь у будівництві, - передача спірної квартири позивачці повинна бути здійснена після введення будинку в експлуатацію та після цього складається акт прийому передачі цієї квартири. Суд не дав належну оцінку акту прийому-передачі квартири від 16.12.2005 року (а.с.14), який суперечить договору № 55 від 08 лютого 2005 року.
Встановивши, що секція 3 будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, де розташована спірна квартира № 31, не введена в експлуатацію, суд першої інстанції всупереч ст. 331 ЦК України і умов договору № 55 від 08.02.2005 року, визнав право власності за позивачкою на вказану квартиру.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судова колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_2 необхідно відмовити у зв'язку з тим, що визнання права власності за позивачкою є передчасним до вводу будинку в експлуатацію і вона не набула права власності на зазначене нерухоме майно відповідно до умов договору про дольову участь у будівництві № 55 від 08 лютого 2005 року.
На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно змінює розподіл судових витрат. У разі залишення позову без задоволення, понесенні судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2010 року – скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної компанії «Домобуд» про визнання права власності.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді колегії