АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №  11 -  а  - 840/2010 р.                                                  Головуючий у І – інстанції – Цоток В.В.  

Категорія: ст. 186 ч.3  КК України                                                  Доповідач – Осєтров В.І.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               5 жовтня 2010 року. Колегія суддів  судової палати  з кримінальних справ  апеляційного  суду  Кіровоградської  області у складі :  

                                           головуючого -  судді Осєтрова В.І.,                                              

                                           суддів – Борща В.С., Палічука А.О.,

                                           за участю прокурора – Черниш Г.Р.,

                   засудженого – ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Добровеличківького районного суду  Кіровоградської області від  01.07.2010 року яким,

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 жителя АДРЕСА_2, освіта неповна середня, не одруженого, утриманців не має, громадянина України,  українця, непрацюючого,  раніше  судимого вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2010 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено  за ст.186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2010 року  та остаточно йому призначене покарання у вигляді  6 років позбавлення волі.  

    Вказаним вироком також засуджений ОСОБА_3, але вирок стосовно нього не оскаржувався.

ОСОБА_2  визнаний винним у тому, що він,  будучи раніше судимим за крадіжку чужого майна, в той період часу, коли судимість за це у нього не погашена і не знята в установленому законом порядку, повторно, за попередньою змовою з  ОСОБА_3,  29.01.2010 року, близько 23 години, з метою  відкритого заволодіння чужим майном, прибули до домоволодіння, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та знаходиться в АДРЕСА_3 Далі ОСОБА_2 вийняв шибки з вікна веранди житлового будинку, а ОСОБА_3 просунувшись через отвір, що виник у вікні, за допомогою інвалідної палиці, яку виявив у приміщенні веранди, відчинив  внутрішні запори на вхідних дверях в будинок.  Після цього підсудні, з метою сховати сліди злочину наділи на себе заздалегідь підготовлені маски та рукавиці і через двері проникли всередину житлового будинку, де на той час знаходилися ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5  Вчиняючи психологічний тиск на потерпілих, без застосування фізичного насильства, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наказали потерпілим видати гроші.  Коли останні  відмовилися виконувати вимоги нападників  то підсудні, скориставшись фізичною перевагою, відкрито для ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  заволоділи готівковими  коштами в сумі 1417 гривень, які ОСОБА_2 знайшов під скатеркою на столі в житловій кімнаті будинку. З викраденим підсудні  з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілим збитків на вказану вище суму.

В своїй апеляції засуджений  ОСОБА_2 просить змінити вирок та пом’якшити призначене йому покарання з урахуванням того, що він щиро кається у скоєнні злочину, активно сприяв його розкриттю, відшкодував заподіяну шкоду та став на шлях виправлення.

    Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, заслухавши засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

    Висновок суду про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений, ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, перевірених судом у порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, на підставі яких судом правильно встановлені фактичні обставини справи, які не можуть бути оскаржені учасниками судового розгляду справи, а тому не перевіряються судовою колегією

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за  ч.3 ст. 186 КК України, кваліфікація скоєного ним відповідає дослідженим доказам, не оспорюється в апеляції і не викликає сумнівів у судової колегії.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, в повній мірі врахував тяжкість скоєного ним, його особу, пом’якшуючи покарання обставини, в тому числі і ті, які перелічені в апеляції, обставину, яка обтяжує покарання, а також те, що  злочин він скоїв у період іспитового строку і обґрунтовано прийшов до висновку, що його виправлення можливе тільки в місцях позбавлення волі в призначений строк.

За таких умов колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.

    Керуючись ст.ст. 362, 365-366 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Добровеличківького районного суду  Кіровоградської області від  01.07.2010 року відносно нього – залишити без змін.

Судді: