ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" серпня 2006 р.                                                              Справа №  11/177

За позовом          Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

                                        ОСОБА_1м.Рівне

до відповідача        Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

                                       ОСОБА_2м.Рівне

про припинення договору оренди та

стягнення 23 710 грн. 00 коп. неотриманих доходів,

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                  не з'явився;

від відповідача            не з'явився.

Суть спору: Позивач-СПД ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про припинення договору оренди №НОМЕР_1 від 01.04.2003р., укладеного з СПД ОСОБА_2. та стягнення з останнього 23 710 грн. неотриманого доходу.

Відповідач відзиву на позов та доказів витребуваних ухвалами від 29.06.2006р. та 11.07.2006р. - суду не надав, позовних вимог не оспорив. В судові засідання 11 липня 200НОМЕР_1р. та 23 серпня 2006р. відповідач не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.

До господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресою: м.Рівне, АДРЕСА_1було направлено ухвали від 29.06.2006р. та 11.07.2006р. -з довідками відділення підприємства зв'язку: «не було вдома, залишено повідомлення», «не було вдома »та «адресат не проживає ».

З договору оренди від 01.04.2003р. та позовної заяви вбачається, що місцезнаходження відповідача: м.Рівне, АДРЕСА_1, а з довідок відділення підприємства зв'язку -про відсутність адресата за вказаною адресою. Господарський суд відповідно до ГПК України зробив все можливе для належного повідом-лення  відповідача про час та місце розгляду справи. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення пок-ладаються на відповідача -СПД ОСОБА_2.

Позивач також не виконав вимог ухвал від 29.06 2006р. та 11.07.2006р.- не надав суду витребуваних доказів: обгрунтування звернення з позовом до СПД ОСОБА_2.; надання для огляду оригіналів доказів; надан-ня доказів сплати державного мита з немайнової вимоги та доказів звернення до ЗАТ “Фоззі” з пропозицією укласти договір оренди

В судовому засіданні 11 липня 2006р. позивач повідомив про неможливість його представника прийня-ти участь в судовому засіданні, а також подав заяву про відкладення розгляду справи на один місяць для уточ-нення позовних вимог та подання додаткових доказів.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті без участі сторін.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

                                                                     ВСТАНОВИВ:

СПД ОСОБА_2.-орендодавець та СПД ОСОБА_1.-орендар 01 квітня 2003р. уклали договір оренди №НОМЕР_1 (надалі в тексті Договір), відповідно пп.1.1, 2.1-2.2, розд.4 якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар - прийняти в оренду нежитлове приміщення площею 53 м²  під комп'ютерний зал в будинку по АДРЕСА_2. Орендар зобов'язаний щомісяця до 15 числа поточного місяця сплачувати орендну плату. Договір укладено на п'ять років, він вступає в силу 01.04.2003р.(п.7.1-7.2 Договору). Договір підписано СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2., скріплено відбитком печатки останнього. Протягом дії Договору сторони змін та доповнень до нього вносили.(арк.справи 11-13).

Вбачається, що на виконання Договору оренди, орендодавець передав СПД ОСОБА_1. нежитлове примі-щення у м.Рівне, АДРЕСА_2.

Зі звітів СПД ОСОБА_1., які надавались до Рівненської об'єднаної Державної податкової інспекції за І-ІІІ квартали 2005р. вбачається, що виручка останнього складала від 2 310 грн. 00 коп., 2 096 грн. 00 коп. та 2 776грн. 00 коп. у квартал.(арк.справи 16-18).

У відповіді на запит адвоката ОСОБА_3від 17.03.2006р. Комунальне підприємство “Рівненське міське бюро технічної інвентаризації” зазначило, що нежитлові приміщення підвального та першого поверхів поАДРЕСА_2у м.Рівне в жовтні 2005р. нележали гр.ОСОБА_2., однак 04.10.2005р. були відчуджені останнім на підставі договору купівлі-продажу і станом на 22.03.2006р. дані приміщення належать ЗАТ “Фоззі”.(арк.справи 19).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є дого-вори та інші правочини. Відповідно до ст.202 ЦК України, - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм, відповідно до стст. 761, 770 ЦК України, - має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки продавця.

Вирішуючи даний спір, господарський суд приймає до уваги такі обставини: підприємець-наймодавець та підприємець-наймач уклали строковий договір оренди приміщення, при цьому узгодили: розмір орендної плати, строк її внесення -до 15 числа поточного місяця та строк оренди -п'ять років з моменту укладення (до 01.04.2008р.). Орендовані приміщення в жовтні 2005р. було продано товариству, працівники якого відразу розпо-чали їх ремонт, внаслідок чого підприємець-наймач забрав належне йому майно і звільнив приміщення. Орендної плати після жовтня 2005р. підприємець-наймач не сплачував, з пропозицією укладення Договору оренди нежит-лових приміщень площею 53 м² до набувача-ЗАТ “Фоззі” -не звертався. За захистом порушеного права звернув-ся до суду лише через дев'ять місяців -наприкінці червня 2006р.

Відповідно до статті 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матері-альних відносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладена відповідальність за пору-шення матеріального права.

З усних пояснень позивача, даних суду в судовому засіданні 11 липня 2006р. -на початку жовтня 2005р., коли  працівники ЗАТ “Фоззі” почали руйнувати стіну приміщення, що межувало з приміщеннями орендованими позивачем згідно Договору -останній вивіз належні йому комп'ютери та інше майно, однак, з вимогами щодо припинення пору-шень його прав як користувача і володільця приміщень площею 53 м² -ні до СПД ОСОБА_2., ні до ЗАТ “Фоззі” не звертався; з жовтня 2005р. припинив сплачувати орендну плату.

Проте, ні орендодавець-СПД ОСОБА_2., ні його правонаступник-ЗАТ “Фоззі” не повідомляли позивача про розірвання Договору оренди, не ставили вимог про звільнення приміщення.

Тобто, позивач фактично припинив виконання звичайних умови оренди майна, добровільно відмовив-шись від оплатного тимчасового користування приміщеннями згідно Договру оренди, хоч Договір був чинний до 01.04.2008р.

Статтями 15, 16ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть, зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків.

Припинення правовідношення застосовується у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків або зловживання цивільним правом. Це може бути, наприклад, позов про розірвання договору підряду, оренди, купівлі-продажу.

Однак, позивач позову про розірвання Договору оренди не заявив, всупереч поданій суду 11.07.2006р. заяві -позовних вимог не уточнив. Крім того, позивач не надав суду витребуваних ухвалами від 29.06.2006р. та 11.07.2006р.: обгрунтування звернення з позовом до СПД ОСОБА_2.; оригіналів доказів; доказів звернення до ЗАТ “Фоззі” з пропозицією укласти договір оренди та доказів сплати державного мита з немайнової вимоги.

Заявляючи позовні вимоги, СПД ОСОБА_1., всупереч положень ст.770 ЦК України не вказує, які обста-вини перешкоджали зверненню до покупця приміщення ЗАТ “Фоззі” з вимогою укладення договору оренди на тих же умовах і на той же строк. Натомість, позивач наводить норми Господарського кодексу України, які визна-чають загальні умови відносин оренди майна у сфері господарювання і на них грунтує вимогу про припинення Договору оренди. Крім того, покликаючись на стст. 224, 225 ГК України, - позивач заявив вимогу про стягнення з відчуджувача приміщення-СПД ОСОБА_2. збитків у сумі 23 710 грн. 00 коп., що є неодержаним доходом за весь час дії Договору.

Проте, з вимогою стягнення неотриманого доходу погодитись неможливо з наступних підстав.

Збитками, згідно чч.2,3 ст.22 ЦК України, - є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа могла б отримати, якби винна сторона не порушила її прав.

При обчиленні розміру упущеної вигоди має значення достовірність (реальність) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, -покладається на потерпілого.

Однак, обчислення неодержаних доходів (упущеної вигоди) в сумі 23 710 грн. 00 коп. грунтується на мірку-ваннях та припущеннях позивача і спростовується зібраними по справі доказами.

Так, обчислення неодержаного доходу здійснено позивачем шляхом додавання середніх показників сум виручки від реалізації послуг наданих споживачам (арк.справи 16-18). Нарахована сума неодержаного доходу фактично є сумою обороту коштів, які очікував позивач від реалізації послуг, а не очікуваним чистим доходом (прибутком). Тому, віднесення суми 23 710 грн. 00 коп. до збитків є безпідставним і надуманим.

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо недопущення завдання збитків, зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання але, у всякому разі -не сприяти їх завданню. Твердження позивача про очікування гарантованого доходу до квітня 2008 року спростовуються його ж діями, наслідком яких стало фактичне припинення відносин оренди в жовтні 2005р.

Крім того, з огляду на невиконання СПД ОСОБА_1. обов'язків за Договором, що виразилось у звільненні ним орендованого відповідно до Договору приміщення і несплаті орендної плати з жовтня 2005р., а також нехтування правами орендаря (добровільне, по суті -одностороннє припинення користування орендованим приміщенням) -припущення позивача щодо гарантованого і безперешкодного отримання щоквартальної виручки в сумі 2 371 грн. 00 коп. -вбачаються суду надуманими, а розрахунки збитків -необгрунтованими.

Позивач не звертався до Орендодавця або його правонаступника з вимогами припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; пропозицією зміни або укладенння Договору оренди. Натомість, позивач відмовився від Договору, звільнивши орендоване приміщення і припинивши сплачувати орендну плату, іншого матеріалами справи не встановлено.

Відповідно до п.1 ст.12 ГПК України -господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Відтак, заявлена позивачем вимога про припинення Договору оренди від 01.04.2003р. не підлягає вирішенню в господарських судах України, а вимога стягнення 23 710 грн. 00 коп. неотриманого доходу -не грунтується ні на законі, ні на Договорі, заявником не обгрунтована і не доведена, чим порушено порядок доказування і подання доказів.

В частині припинення договору оренди -провадження у справі необхідно припинити з підстав п.1 ст.80 ГПК України, а в частині стягнення 23 710 грн. 00 коп. неодержаних доходів в позові належить відмовити, як безпідставному на підставі ст.33 ГПК України.

          Керуючись стст. 33, 34, 43, 46-49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

                                                        В И Р І Ш И В:

1.          В частині припинення договору оренди -провадження у справі припинити.

2. В частині стягнення 23 710 грн. 00 коп. неодержаних доходів в позові відмовити.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "31" серпня 2006 р..