Справа № 1-467
2010 рік
ВИРОК
Іменем України
Місто Київ
29 жовтня 2010 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі :
головуючого – судді Котовича О.Л.,
при секретарях Савченко А.Ю., Опішняк М.П.,
з участю прокурорів Сандиги М.В., Здрака С.В.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гагри Грузія, громадянина Росії, не одруженого, не працюючого, освіта середня, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого в Україні,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ :
Підсудний ОСОБА_5 заволодів чужим майном шляхом обману, при цьому він в липні 2007 року на АДРЕСА_2 пообіцяв ОСОБА_4 вирішити питання оренди земельної ділянки на Броварському проспекті в м.Києві і на вирішення цього питання отримав від ОСОБА_4 в той же період часу загалом 11700 доларів США, еквівалентні 59085 гривням.
Протягом наступного часу до серпня 2009 року ОСОБА_5 не займався вирішенням питання оренди земельної ділянки для ОСОБА_4, при цьому неодноразово переконував ОСОБА_4 в тому, що згадане питання вирішено і всі потрібні документи підготовлені, а в серпні 2009 року видав ОСОБА_4 розписку на 11700 доларів США з метою створення у потерпілого враження про свою сумлінність, пообіцяв при цьому повернути гроші 20 вересня 2009 року, але потерпілого обманув і гроші не повернув.
12 жовтня 2009 року ОСОБА_4 звернувся в міліцію із заявою, оскільки ОСОБА_5 шляхом обману заволодів його грошима і заподіяв шкоду у великих розмірах, яка перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину визнав частково і показав, що потерпілого ОСОБА_4 він знає з 2007 року, їх відносини були дружні і довірливі. Можливо, що саме 10 липня 2007 року він зустрівся з потерпілим, але це було поряд з кафе потерпілого, в не в приміщенні, і він позичив у потерпілого 5000 доларів на свої особисті потреби, на свій бізнес, а саме на розвиток свого кафе біля нового виходу зі станції метро ”Лісова”, де він орендував земельну діяльну поряд з магазином ”Зелена лінія”. Документи щодо оренди землі і кафе можуть бути у нього дома на АДРЕСА_1. Розписку потерпілому за позичені гроші він не писав і строк повернення грошей вони не оговорювали.
Приблизно через 7-10 днів, можливо 17 липня 2007 року, він зустрівся в кафе з потерпілим, домовився про позичку ще в 5000 доларів, наступного дня приїхав і біля кафе отримав від потерпілого в борг ще 5000 доларів на розвиток свого бізнесу в кафе. Розписку потерпілому він знову не писав і обіцяв повернути гроші як вийде, строк вони не оговорювали.
11 серпня 2007 року він гроші у потерпілого не брав.
Всього він винен потерпілому 10000 доларів як борг і 1700 доларів як відсотки за позику на 1 рік, оскільки вони так домовлялись.
Після отримання грошей він декілька разів зустрічався з потерпілим, пояснював свої труднощі з бізнесом, обіцяв повернути гроші і потерпілий погодився чекати.
Через 4-5 місяців він зустрівся з потерпілим на овочевому ринку на Троєщині, запропонував написати розписку, обіцяв повернути гроші, і написав потерпілому розписку про отримання в борг грошей в сумі 11700 доларів.
В якості приватного підприємця він був оформлений в Деснянському районі м.Києва, але потім не продовжував це свідоцтво і свій бізнес в кафе припинив в 2008 році ближче до осені, оскільки померла дружина, настала криза, бізнес не ішов.
Отримані від потерпілого 10000 доларів він витратив по дрібницям на оформлення кафе, підлогу, обшивку стін. Чеків про ці витрати не залишилось, він купляв товари для кафе за готівку.
Він не їздив з потерпілим дивитись земельні ділянки і фотознімків для потерпілого не робив, гроші для оформлення потерпілому земельної ділянки він не брав.
Крім показань підсудного його вина в шахрайстві доведена показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_7, даними з протоколів слідчих дій, іншими документами і матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що з підсудним він познайомився в своєму кафе на АДРЕСА_2 в 2007 році. Підсудний допомагав його однокласнику ОСОБА_7 Арамісу отримати в оренду земельну ділянку в Броварському районі для кафе і він теж захотів побудувати кафе на Броварському шосе з боку птахофабрики. Підсудний обіцяв йому оформити протягом 1-2 місяців за 10-12 тисяч доларів США оренду земельної ділянки розміром 4-5 соток на 5 років з наступною приватизацією. 10 липня 2007 року в своєму кафе він дав підсудному 5000 доларів для вирішення питання про оренду земельної ділянки для кафе. Точну дату він називає, оскільки записав її тоді на папірець.
17 липня 2007 року він зустрівся в своєму кафе з підсудним, який запевнив його в тому, що питання оренди землі вирішується, документи готові і необхідно ще 6700 доларів для того, щоб забрати договір оренди. При цьому він не знав і не питав у підсудного, хто надає йому землю в оренду. В той же день він дав підсудному на зазначені цілі 6700 доларів, розписку не взяв, дату записав.
11 серпня 2007 року він зустрівся в своєму кафе з підсудним, який повідомив, що документи на оренду землі готові, при цьому можна відразу вирішити питання про приватизацію цієї земельної ділянки за 5000 доларів, але треба зачекати. Він повірив підсудному і дав ще 5000 доларів, записав дату.
В наступному вони декілька разів домовлялись з підсудним про зустріч, він чекав, але підсудний не приїзжав.
Потім вони домовились на лютий 2008 року, щоб підсудний передав йому документи на приватизацію земельної ділянки.
Після цього телефон підсудного не відповідав і на АДРЕСА_1 дружина підсудного повідомила, що той уїхав в Росію.
Вони випадково зустрілись на овочевому ринку в серпні 2009 року і він попросив у підсудного розписку на отримані гроші і той відразу погодився.
Підсудний написав йому розписку тільки на 11700 доларів. Він не попросив у підсудного розписку на 16700 доларів. При цьому були присутні ОСОБА_8 з братом, які були в курсі його грошових взаємовідносин з підсудним.
Після цього підсудний знову зник, телефон не працював і він в жовтні 2009 року пішов в міліцію із заявою.
В борг підсудному він гроші не давав.
Довіра до підсудного у нього виникла внаслідок того, що той переконливо все розповідав щодо оформлення земельної ділянки і ОСОБА_8 вирішив аналогічне питання, згадував при цьому про свої зв’язки в МВС через друзів і дружину.
Допитаний за судовим дорученням свідок ОСОБА_7 показав, що він з дитинства знайомий з ОСОБА_4 і з 2005 року він знайомий з ОСОБА_5, який допоміг йому оформити оренду земельної ділянки в м.Бровари, при цьому сам оформляв потрібні документи і взяв за це 6000 доларів США. Також ОСОБА_5 пообіцяв оформити згадану земельну ділянку у власність і взяв для вирішення цього питання ще 7000 доларів США. Цю обіцянку ОСОБА_5 не виконав і отримані гроші не повернув. В міліцію на ОСОБА_5 за шахрайське заволодіння 7000 доларів він не звертався, оскільки розписки у нього немає. ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_5 і також звернувся з проханням оформити оренду землі в кафе ”Космос” на АДРЕСА_2, коли він там зустрічався з ОСОБА_5 з такого ж питання і їх розмову чув ОСОБА_4 В наступному ОСОБА_4 розповів про те, що ОСОБА_5 взяв у нього гроші для оформлення оренди і викупу земельної ділянки, але нічого не зробив. В 2009 році біля ринку ”Троєщина” ОСОБА_5 пообіцяв йому повернути 7000 доларів, або вирішити питання з землею, і тоді ж на вимогу ОСОБА_4 написав розписку про отримання грошей \т.2 а.с.38-40\.
Крім викладених вище показань потерпілого і свідка вина підсудного у шахрайстві доведена :
протоколом від 12 жовтня 2009 року про вилучення у потерпілого ОСОБА_4 розписки без дати, за якою ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 11700 доларів США і обіцяв повернути 20 вересня 2009 року \а.с.23\,
розпискою, вилученою у ОСОБА_4, яка прилучена до справи в якості речового доказу \а.с.24, 25\,
протоколом очної ставки на досудовому слідстві між ОСОБА_5 і потерпілим ОСОБА_4, який наполягав на передачі ОСОБА_5 16700 доларів для оформлення земельної ділянки під кафе \а.с.33\,
довідками, за якими 10 липня, 17 липня, 10 серпня 2007 року офіційний курс 100 доларів США становив 505 гривень \а.с.34, 35, 36\,
вилученими у свідка ОСОБА_7 документами на підтвердження оренди ним за сприянням підсудного ОСОБА_5 земельної ділянки в м.Бровари Київської області \т.2 а.с.41-106\.
Доводи підсудного про те, що від потерпілого він отримав в борг 10000 доларів США на свій бізнес і обіцяв повернути ці гроші разом 1700 доларами США в якості процентів, суд відносить до наміру ухилитись від відповідальності за шахрайство, оскільки на спрямованість умислу ОСОБА_5 при заволодінні грошима потерпілого в липні 2007 року переконливо свідчать :
послідовні і переконливі показання потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 у нього гроші брав не в борг, а для оформлення оренди земельної ділянки, але свою обіцянку не виконав і гроші не повернув,
узгоджені з показаннями потерпілого показання свідка ОСОБА_7 про те, що в його присутності ОСОБА_5 обіцяв вирішити питання оренди земельної ділянки за гроші, а в 2009 році видав розписку ОСОБА_4 в отриманні грошей,
вилучені слідчим документи про те, що ОСОБА_5 протягом 2006-2009 років ніякою підприємницькою діяльністю не займався, звіти до податкових органів не здавав, податки не платив \т.2 а.с.1-13, 28-37\,
протоколи обшуків за місцем проживання ОСОБА_5, за якими будь-які документи про бізнес підсудного ОСОБА_5 відсутні \т.2 а.с.21, 23\,
рапорти оперативних працівників міліції за результатами проведеної ними оперативно-розшукової роботи, за якими підсудний ОСОБА_5 бізнесом не займався і кафе не утримував \т.2 а.с.19, 26\,
факт видачі підсудним ОСОБА_5 розписки потерпілому ОСОБА_4 лише в серпні 2009 року, тобто, через два роки після заволодіння грошима.
Факт видачі підсудним розписки потерпілому суд не відносить до договору позики між потерпілим і підсудним, оскільки згідно ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей при обов’язковому дотриманні письмової форми згідно вимог ст.1047 ЦК України, а гроші підсудний від потерпілого отримав в липні 2007 року і розписку видав через два роки виключно з метою створення у потерпілого враження про свою сумлінність.
Посилання підсудного на те, що 1700 доларів США із загальної зазначеної у розписці суми складали проценти за позику, суд також відхиляє, оскільки згідно ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, який між підсудним і потерпілим не укладався і в розписці це питання не обумовлено.
Показання потерпілого про шахрайство ОСОБА_5 послідовні, переконливі, узгоджені з іншими матеріалами справи, а тому суд вірить потерпілому, його показання вважає правдивими, покладає їх в основу вироку і, незважаючи на матеріальні претензії до підсудного, не бачить підстав для обмови ОСОБА_5 потерпілим.
При цьому суд за результатами судового слідства відповідно до установчої частини вироку уточнює обвинувачення ОСОБА_5 щодо часу злочину і суми заподіяної шкоди з наступних підстав :
посилання слідчого в обвинувальних актах досудового слідства на конкретні дати отримання підсудним грошей від потерпілого документально не підтверджені, записи потерпілого з цього питання не вилучені і до справи не прилучені,
документально матеріалами справи підтверджена лише сума в 11700 доларів США, які підсудний отримав від потерпілого.
При уточненні обвинувачення підсудного суд виходить з вимог ст.62 Конституції України про неможливість ґрунтувати обвинувачення на припущеннях і бере до уваги те, що уточнення обвинувачення підсудного у викладених вище межах не погіршує становище підсудного, не порушує його право на захист і не впливає на кваліфікацію злочину.
Заволодіння підсудним ОСОБА_5 чужим майном у великих розмірах шляхом обману суд кваліфікує як шахрайство за ч.3 ст.190 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність, наслідки злочину, 47-річний вік ОСОБА_5, який раніше в Україні не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює і не займається іншою суспільно-корисною діяльністю, протягом досудового і судового слідства з листопада 2009 року не вживав ніяких заходів до відшкодування завданої потерпілому шкоди, відсутність пом’якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілого, і призначає покарання у вигляді позбавлення волі, яке ОСОБА_5 має відбувати в ізоляції від суспільства.
При вирішенні цивільного позову потерпілого про стягнення з підсудного матеріальної і моральної шкоди, вислухавши при цьому доводи позивача, дослідивши надані ним докази, суд частково задовольняє цивільний позов, виходячи з наступного :
вчинення шахрайства підсудним і заволодіння ним належними потерпілому грошима в сумі 11700 доларів США доведено в ході судового слідства,
офіційний курс 100 доларів США на час розгляду справи судом становить 791 гривню 16 копійок, а тому сума підлягаючої стягненню шкоди становить 92565 гривень 72 копійки,
потерпілий в позовній заяві не обґрунтував грошовий еквівалент заподіяної йому злочином моральної шкоди,
потерпілий не проходив спеціального психологічного дослідження для визначення розміру завданої йому злочином моральної шкоди і про проведення такого дослідження учасники процесу не клопотали,
тягар доведення слушності та розміру позовних вимог при вирішенні цивільного позову в кримінальній справі покладається на позивача,
суд не бачить підстав для висновку про бажання потерпілого безпідставно збагатитись за рахунок підсудного, але при цьому суд вважає доведеними позивачем і підлягаючими відшкодуванню моральні страждання в розмірі 5000 гривень від втрати великої суми грошей, від втрати довіри до підсудного, порушення нормального перебігу і якості життя, непередбаченої втрати часу на участь у кримінальному процесі.
За викладених обставин суд стягує з підсудного доведену позивачем матеріальну і моральну шкоду згідно вимог ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 3 березня 2010 року.
Запобіжним заходом ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити з взяття під варту з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 92565 гривень 72 копійки матеріальної шкоди і 5000 гривень моральної шкоди.
Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же строк з часу вручення копії вироку.
Головуючий :